Справа № 163/2830/23
Провадження № 1-кп/163/58/24
28 лютого 2024 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження №12023030560000383 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Скиби Любомльського району Волинської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, середньої спеціальної освіти, одруженого, оператора навантажувача ТОВ "Волиньдорресурс", раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 31 жовтня 2023 року о 10:40 годині, діючи умисно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , перебуваючи біля банкомату АТ "Ощадбанк" №А0201921, що в місті Любомль по вулиці Незалежності, 9, шляхом вільного доступу, таємно викрав грошові кошти однією банкнотою номіналом 1000 гривень, які з запізненням видав банкомат АТ "Ощадбанк" після проведення операції по зняттю вищевказаних коштів з банківської картки ОСОБА_6 , чим завдав потерпілому майнової шкоди на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю і показав, що дійсно 31 жовтня 2023 року о 10:40 годині перебуваючи біля банкомату АТ "Ощадбанк" №А0201921, що в місті Любомль по вулиці Незалежності, 9, викрав грошові кошти однією банкнотою номіналом 1000 гривень, які з запізненням видав банкомат АТ "Ощадбанк" після проведення операції по зняттю.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, в канцелярію суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, при призначенні покарання ОСОБА_4 просив його суворо не карати та не позбавляти останнього волі реально. Вказав, що жодних претензій до обвинуваченого він не має.
Обвинувачений в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, час, місце, мотив вчинення ним кримінального правопорушення та фактичні обставини обвинувачення.
За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і приходить до висновку, що повністю доведено винуватість ОСОБА_4 в таємному викраденні чужого майна в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченій, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є особою похилого віку, вартість викраденого майна - 1000 гривень, яка є незначною, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого, обставини, що пом'якшують покарання.
До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачений щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину про що засвідчила його поведінка в суді.
Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.
Суд також враховує позицію прокурора, який висловився про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та позицію потерпілого який просить не позбавляти обвинуваченого волі.
Отже, по справі встановлено сукупність пом'якшуючих обставин, яка, на думку суду, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а особа обвинуваченого не свідчить про його суспільну небезпечність.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді мінімального строку позбавлення волі. При цьому суд оцінюючі всі обставини в сукупності приходить висновку, що виправлення й перевиховання ОСОБА_4 можливе і необхідне без його ізоляції від суспільства, тому, для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень від відбування покарання його слід звільнити з мінімальним іспитовим строком випробування та покладенням встановлених обов'язків.
Призначення менш суворого покарання санкцією статті ч.4 ст. 185 КК України не передбачене і немає підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Цивільний позов у справі не заявлений, процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлене.
Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і за цим законом призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Долю речових доказів та документів визначити в такий спосіб:
- оптичний диск для лазерних систем зчитування марки "Verbatim" з написом "Відеозапис банкомат Любомль", на якому містяться дублікати відеозаписів під назвою: Video 2023-11-19 at 08.47.58 та Video 2023-11-19 at 08.47.58 (1), який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12023030560000389, - залишити приматеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1