Справа № 161/3527/24
Провадження № 2-о/161/179/24
про залишення без руху
27 лютого 2024 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Філюк Т.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дитини,
22 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини.
Ознайомившись із поданою заявою, суд вважає, що заява підлягає залишенню без руху із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Частиною першою статті 294 ЦПК України встановлено обов'язок суду під час розгляду справ окремого провадження роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Вимоги до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначені статтями 315, 318 ЦПК України.
Отже, заява про встановлення юридичного факту повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст.175 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст. 318 ЦПК України.
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до п.1 Постанови ПВС України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, а також причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, шляхом подачі відповідних доказів суду, тобто заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо) та чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Суд також звертає увагу на те, що вимога про встановлення будь-якого факту в рамках позовного або окремого провадження має переслідувати певну юридичну мету та безпосередньо призводити до ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача/заявника. Суд не може встановлювати певний факт в резолютивній частині рішення лише для констатації самого факту, без юридичної мети його встановлення.
В поданій заяві вказано, що встановлення факту самостійного виховання малолітньої доньки потрібно заявнику для оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, реєстрації місця проживання дитини, вирішення питань щодо проживання та перебування дитини, отримання відстрочки від мобілізації.
Однак, заявник не зазначає та не надає доказів щодо неможливості реалізації вказаних ним намірів, захисту прав, свобод та інтересів, з врахуванням того, що відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.07.2023 матір дитини позбавлена батьківських прав.
Крім того, відповідно до ч. 3ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
У відповідності до ч.4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Поняття заінтересованих осіб в окремому провадженні обмежене за змістом. До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Натомість, в поданій заяві ОСОБА_1 визначив свій процесуальний статус як «позивач», а «відповідачем» вказав Службу у справах дітей Луцької міської ради.
Таким чином, заявнику слід визначити коло заінтересованих осіб в даній справі, з врахуванням обставин, які підлягають встановленню, мети та відповідної юридичної заінтересованості.
У відповідності до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями, 19, 185, 260, 293, 294, 315, 352 ЦПК України суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дитини - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М.Філюк