Справа № 159/224/24
Провадження № 1-кс/159/480/24
про арешт майна
27 лютого 2024 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
законного представника володільця майна ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,
представника володільця майна ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 в об'єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035550000003 від 04.01.2024за ознаками кримінальних правопорушень (проступку та злочину), передбачених частинами першою, другою статті 190 КК України, про арешт майна,
26.02.2024 засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно, яке вилучене 22.02.2024 під час обшуку, проведеного за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Ковельського РУП Головного управління Національної поліції у Волинській області здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 12024035550000003 за ознаками кримінальних правопорушень (проступку та злочину), передбачених частинами першою, другою статті 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.01.2024 надійшла заява ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 , водій ТОВ «Фотинія транс» про те, що 30.11.2023 невідома особа під приводом продажу автомобільної модельки в мережі «Інстаграм» заволоділа грошовими коштами в сумі 750 грн. які заявник самостійно перерахував на картковий рахунок № НОМЕР_1 через термінал в м.Ковель по бул. Лесі Українки в супермаркеті «Салют».
В ході досудового розслідування встановлено, що крім зазначеного факту вчинення шахрайських дій, слідчим відділом Ковельського РУП ГУНП у Волинській області розслідується інший факт, а саме про те, що 04.01.2024 року до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області надійшла заява ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_3 , про те, що 30.11.2023 року близько 15:00 год. невідома особа шляхом зловживання довірою під приводом продажу модельки мотоцикла в мережі «Інстаграм» заволоділа грошовими коштами в сумі 700 грн, які останній з власної банківської карти «Укргазбанк» № НОМЕР_2 перерахував на банківську карту № НОМЕР_1 .
Проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що до даних кримінальних правопорушень причетний, зокрема, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20.02.2024 слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , а саме в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку 22.02.2024 вилучений мобільний телефон марки «ІРНОNЕ» оранжевого кольору, в полімерно-прозорому чохлі, який поміщено до сейф-пакету серійний номер РSР1043565.
Постановою слідчого від 23.02.2024 вилучений мобільний телефон визначений речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
З метою збереження речового доказу у незмінному стані, проведення необхідних судових експертиз,перевірки наявної на телефоні інформації, яка має значення для даного кримінального провадження, слідчий просить на вказане майно накласти арешт.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити.
Представник володільця майна ОСОБА_6 та законний представник володільця майна ОСОБА_5 проти накладення арешту на вилучене майно не заперечили.
Заслухавши слідчого, думку законного представника володільця майна та його представника, вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
За матеріалами кримінального провадження вилучене майно відповідає ознакам речового доказу, оскільки може містити інформацію про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
Речові докази здобуті у встановленому законом порядку - під час санкціонованого слідчим суддею обшуку, вилучене майно (мобільний телефон) включене слідчим суддею до переліку об'єктів, які можуть бути вилучені.
При прийнятті рішення слідчий суддя враховує, що статтею 41 Конституції України гарантована непорушність приватної власності. Водночас, право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене. Втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.
На даному етапі досудового розслідування потреби досудового розслідування у дослідженні вилученого мобільного телефону виправдовують втручання у право власності володільця майна.
Запропонований слідчим режим обмежень відповідає вимогам ч.11 ст.170 КПК України та доведений матеріалами провадження.
Керуючись статтями 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною користуватись, розпоряджатись, відчужувати на вилучений 22.02.2024 під час обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «ІРНОNЕ» оранжевого кольору, в полімерно-прозорому чохлі, належний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який поміщений до сейф-пакету серійний номер РSР1043565
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
На підставі ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1