27 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/7903/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючий, судді - Вронської Г.О., Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Трофименко Т.Ю.)
від 31.07.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Ткаченко Б.О., судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
від 15.01.2024
у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК"
про стягнення 159 733,14 грн,
1. У травні 2023 року Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК" (далі - відповідач) про стягнення 159 733,14 грн неотриманого податкового кредиту за договором постачання електричної енергії від 30.01.2022 № 42-26/4.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за здійсненими позивачем господарськими операціями на суму 159 733,14 грн, чим позбавив останнього права на віднесення сплаченого ПДВ за цими операціями до податкового кредиту.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва 31.07.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку із недоведеністю порушених прав позивача належними та допустимими доказами, позивач не довів наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками й вини відповідача.
5. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних, проте, посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19, не вплинули на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки головною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог є недоведеність таких вимог, а не неправильно обраний спосіб захисту.
6. 07.02.2024 позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати і передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
7. Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та виходить з наступного.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
9. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
10. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
11. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
13. Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00 грн).
14. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
15. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що справа є малозначною, однак має виняткове значення для нього, оскільки суд апеляційної інстанції погодившись з позивачем щодо належного способу захисту його порушених прав не змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, тим самим створивши правову невизначеність стосовно належного способу захисту такій категорії справ, внаслідок чого позивач позбавлений можливості впевнено передбачити правові наслідки своєї поведінки та обирати ефективний спосіб захисту порушеного права (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).
16. Також скаржник зазначає, що позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи, оскільки не витребування судом першої та апеляційної інстанцій інформації з Єдиного реєстру податкових накладних із зазначенням коду ЄДРПОУ відповідача призвело до неможливості позивача власними силами підтвердити факт реєстрації чи не реєстрації відповідної податкової накладної, та як наслідок, позбавило позивача можливості захистити свої порушені майнові права та інтереси у цій справі, а також зводить нанівець можливості захистити свої права у інших справах такої категорії (підпункт "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).
17. Вивчивши доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судових рішень у справі за підпунктами "б" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
18. Верховний Суд зауважує, що норма права про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що скаржник у касаційній скарзі має обґрунтувати зазначені обставини та додати докази на їх підтвердження, а саме наявності інших справ.
19. Твердження скаржника що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи є виключно його припущенням та не підтверджені жодними доказами, у якій саме справі такі обставини потребують спростування, а також зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи, переоцінку встановлених судами обставин та доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду в силу статті 300 ГПК України, а тому не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження.
20. За оцінкою Суду касаційна скарга також не містить переконливих аргументів, які б свідчили про виняткове значення справи для скаржника, оскільки незгода з ухваленим рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.
21. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
22. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
23. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
24. Отже, Верховний Суд вважає, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення у розмірі 159 733,14 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
25. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
26. Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7903/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024.
2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко