26 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2579/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області
на рішення Господарського суду Житомирської області
(суддя - Кудряшова Ю.В.)
від 22.06.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Крейбух О.Г., судді - Коломис В.В., Юрчук М.І.)
від 16.10.2023
у справі за позовом Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц"
про стягнення 5 495 201,07 грн
1. У січні 2023 року Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області (далі - Виконком) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" (далі - Товариство) 5 495 201,07 грн, з яких: 281 760,00 грн сума, сплачена за непоставлений товар, 5 193 466,20 грн пені в розмірі 10% від ціни договору, 19 974,87 грн штрафу у розмірі 3% від ціни договору.
2. Позов обґрунтований недотриманням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товару № 197 від 20.09.2021 в частині своєчасної поставки товару.
3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.06.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023, у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Виконкому на користь Товариства 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги позивача не підтверджені належними доказами, які б у встановленому законом порядку підтверджували вартість поставленого пального, його оплату у визначеному договором розмірі, є необґрунтованими тому не підлягають задоволенню.
5. 15.11.2023 Виконком звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
6. Верховний Суд ухвалою від 06.12.2023 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а також сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 164 856, 03 грн.
7. 14.12.2023 скаржник надіслав до Верховного Суду клопотання про усунення недоліків, до якого додав уточнену редакцію касаційної скарги, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до 15 січня 2024 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2023 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху із наданням скаржнику десяти днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків, а саме сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 164 856, 03 грн.
9. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2024 касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі статті 174 та частини п'ятої статті 292 ГПК України, з огляду на не усунення недоліків - не подання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у визначений строк.
10. Суд виходив з того, що ухвала про залишення касаційної скарги без руху вручена 22.12.2023, тому останнім днем для усунення недоліків було 01.01.2024, однак скаржник недоліки касаційної скарги, на час винесення ухвали від 18.01.2024, не усунув.
11. 06.02.2024 виконком повторно звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
12. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення скарги без руху з огляду на таке.
13. Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
14. Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 16.10.2023 (повний текст якої складено 27.10.2023), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 16.11.2023, касаційну скаргу подано 06.02.2024, тобто з пропуском цього строку.
15. За приписами частини другої статті 288 ГПК України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
16. Повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржник отримав 30.10.2023 в електронному кабінеті, тому перебіг двадцятиденного строку, визначеного частиною другою статті 288 ГПК України, закінчився 20.11.2023, тобто касаційну скаргу подано з пропуском і цього строку.
17. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що з первісною касаційною скаргою Виконком звернувся в межах встановленого законодавством строку, однак на кінець бюджетного року в скаржника були відсутні кошти на сплату судового збору, станом на 05.02.2024, відповідно до рішення Обухівської міської ради Київської області № 1097 від 21.12.2023 у бюджеті наявні кошти для сплати судового збору. Скаржник також посилається на введення та дію воєнного стану в Україні та на рекомендації Ради Суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану .
18. Відповідно до частини першої статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
19. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
20. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
21. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
22. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
23. Також процесуальним законодавством не передбачено, що у випадку повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
24. Згідно із пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
25. Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
26. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
27. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
28. Касаційну скаргу скаржник подав до суду касаційної інстанції 06.02.2024, тобто зі значним порушенням встановленого ГПК України строку на касаційне оскарження, зокрема, аж більше 3-х місяців після винесення оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції.
29. Верховний Суд зазначає, що з первісною касаційною скаргою скаржник звертався 15.11.2023, яка була повернута ухвалою суду від 18.01.2024, тобто у скаржника було більше 2-х місяців для сплати судового збору, навіть враховуючи рішення Обухівської міської ради Київської області від 21.12.2023, у скаржника було 28 днів для сплати судового збору до повернення первісної касаційної скарги, однак подаючи повторно касаційну скаргу 06.02.2024 скаржник доказів сплати судового збору знову таки не надає.
30. Щодо введення воєнного стану в Україні Суд зазначає, що таке може визнаватися поважною причиною для поновлення процесуальних строків, проте у цьому випадку такі обставини не є безумовною підставою для такого поновлення, оскільки скаржник не навів обґрунтувань, як саме дія воєнного стану об'єктивно унеможливило вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений строк.
31. Отже, розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що причини, викладені у ньому, не є поважними та об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.
32. З огляду на те, що скаржник пропустив 20-денний строк, протягом якого має право на поновлення строку, а наведені у клопотанні підстави визнані Верховним Судом неповажними, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для наведення, за наявності, інших поважних підстав пропуску встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
33. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
34. У касаційній скарзі скаржник визначає підставами касаційного оскарження наявність випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
35. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
36. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
37. В обґрунтування вказаних підстав касаційного оскарження судових рішень, скаржник зазначає, що суди порушили норми статей 73, 74, 76-81, 86 ГПК України щодо оцінки доказів у справі та необхідності застосування категорії стандартів доказування, не врахувавши, при цьому, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 05.03.2020 у справі № 910/1584/19, від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16, від 15.11.2019 у справі № 909/887/18, від 21.10.2020 у справі № 925/594/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18 та від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17, від 14.12.2018 у справі № 914/809/18.
38. Разом з тим, скаржник посилається щодо неправильного застосування норм статей 655 та 712 ЦК України, однак не зазначає висновки стосовно застосування яких, викладені у постановах Верховного Суду, а також не наводить обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядаються, та у справах, в якій Верховний Суд виклав свої висновки.
39. Зазначене є підставою для залишення касаційної скарги без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
40. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
41. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
42. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
43. Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
44. Відповідно до вимог касаційної скарги скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 164 856,03 грн (1,5% від 5 495 201,07 грн * 200%).
45. Скаржник подав касаційну скаргу в електронній формі - через систему "Електронний суд", тому розмір судового збору з пониженням за подання цієї касаційної скарги (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір") становить 131 884,83 грн (164 856,03 грн * 0,8).
46. До касаційної скарги скаржник не додав документи, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.
47. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
48. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 119, 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 911/2579/22 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 911/2579/22;
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пункті 38 цієї ухвали;
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 131 884,83 грн;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження Суд відмовить у відкритті касаційного провадження у справі; у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в інших частинах, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко