18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 лютого 2024 року м. Черкаси справа № 925/1495/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Костянтин ДОВГАНЬ, розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/1495/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Фізичної особи - підприємця Пронича Дениса Васильовича про стягнення 95 520,95 грн,
01 листопада 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця Пронича Дениса Васильовича заборгованості по Договору про надання кредиту від 23.04.2021 за № 144940-КС-003, що становить 95 520,94 грн та складається: з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 38 170,41 грн і суми прострочених платежів по процентах - 57 350,54 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем умов вище вказаного договору в частині повернення кредитних коштів.
Ухвалою суду від 03.11.2023 розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлений відповідачу строк для подання відзиву на позов у відповідності з вимогами статей 165, 178 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання ухвали суду.
Крім того, цією ж ухвалою судом витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" інформацію щодо того чи випускалася (оформлялася) банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я Пронича Дениса Васильовича (РНОКПП - НОМЕР_2 ) та інформацію про рух коштів (виписку) по цій банківській картці за період з 23.04.2021 по 27.07.2023 включно.
Ухвала про відкриття провадження у справі надіслана учасникам справи у встановленому порядку.
Відповідач відзиву на позов до суду не подав.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
24.11.2023 від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до суду надійшли витребувані судом докази.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Фізичною особою - підприємцем Проничем Денисом Васильовичем , через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету, був здійснений вхід до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подана Заявка на отримання кредиту із зазначенням номеру свого поточного (карткового) рахунку.
Відповідно до положень п.п. 3.1.1. Правил, після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Зокрема, після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил).
Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю.
23.04.2021 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 144940-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора G-0201, направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_3 електронного повідомлення СМС-повідомлення.
На підставі положень п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтвердив, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 належав саме йому і треті особи не мали до нього доступу.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що 23.04.2021 між сторонами був укладений договір про надання кредиту за № 144940-КС-003 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу (Позичальнику) грошові кошти у розмірі 24 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (далі - Правила).
Сторони погодили відповідно до умов Договору, що Кредит надається строком на 16 тижнів, де першим днем є дата списання коштів з рахунку Кредитодавця.
За умовами Договору, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,02773025 процентів за кожен день користування Кредитом.
За змістом п.2.Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (далі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
П.3 Договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Факт належного виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується перерахуванням відповідачу грошових коштів в сумі 24 000,00 грн. на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Приналежність відповідачу банківської картки № НОМЕР_1 , яка була емітована на ім'я Пронич Денис Васильович , та на яку перераховувались кредитні кошти, підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_4 за період з 23.04.2021 по 27.07.2023.
19.06.2021 позивач і відповідач уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 144940-КС-003 про надання кредиту (далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
За умовами цієї Додаткової угоди позивач зобов'язався надати Позичальнику додатково кредит в сумі 21 000,00 грн.
Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 3 150,00 грн.
Позивач зазначив, що відповідач здійснив часткову оплату за Договором на загальну суму 35 764,81 грн.
Станом на 27.07.2023 утворилась заборгованість за вище вказаним Договором в розмірі 95 520,95 грн, що складається з:
- 38 170,41 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту;
- 57 350,54 грн - суми прострочених платежів по процентах;
- 0,00 грн - суми прострочених платежів за комісією.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ч.1 ст.173 ГК України зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За правилами ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України)
Відповідно до положень ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В силу положень ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч.1,2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За приписами ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
В силу вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За приписами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. (ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України)
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.
Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту.
Судом встановлено, що вказаний договір про надання кредиту від 23.04.2021 за № 144940-КС-003 був підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що є належним та допустимим доказом
підтвердження укладання між сторонами спірного правочину.
Суд зауважує, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений. Відтак, сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Дії, які відбувалися між сторонами під час укладання Договору 23.04.2021 та Додаткової угоди №1 до цього Договору 19.06.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, підтверджуються дослідженою судом, візуальною формою послідовності дій відповідача (Клієнта), наданої позивачем, в якій містяться відомості по розділам щодо дати і часу виконання; послідовності дій позивача та клієнта в ІТС; опис самих дій та їх виконавця.
Судом встановлено, та не оспорюється відповідачем, що позивач на підставі вказаного Договору перерахував на рахунок банківської картки підприємця № НОМЕР_1 :
- 23.04.2021 грошові кошти в розмірі 24 000 грн із призначенням платежу: «перерах.коштів Пронич Д.В. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. № 144940-КС-003 від 23.04.2021 Без ПДВ»;
- 19.06.2021 грошові кошти в сумі 21 000 грн із призначенням платежу: «перерах.коштів Пронич Д.В. ІПН НОМЕР_2 зг. Дод.угоди від 19.06.2021 до кредитного дог. № 144940-КС-003 від 23.04.2021 Без ПДВ».
Факт перерахування вказаних грошових коштів підтверджується електронними платіжними документами, які містяться в матеріалах справи.
Проте, на виконання умов договору відповідач здійснив лише часткову оплату на загальну суму 35 764,81грн.
Суд вважає, що здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання та правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача в частині повернення грошових коштів станом на 27.07.2023 складає 95 520,95 грн, з яких:
- 38 170,41 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту;
- 57 350,54 грн - сума прострочених платежів по процентах;
- 0,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Сума нарахованих та несплачених відсотків за неповернення кредитних коштів, згідно з розрахунком позивача становить 57 350,54 грн.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його обґрунтованим, арифметично правильним, та в межах терміну дії Договору.
Докази сплати заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пронича Дениса Васильовича , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) - 38 170,41 грн. (тридцять вісім тисяч сто сімдесят грн. 41 коп.) заборгованість за кредитом, 57 350,54 грн. (п'ятдесят сім тисяч триста п'ятдесят грн. 54 коп.) заборгованість по відсотках, 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення складено і підписано 27.02.2024.
СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ