Справа № 744/926/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/127/24
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
26 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду у місті Чернігові судове провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2023 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семенівка Чернігівської області, українця, громадянина України, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
про відмову у задоволенні подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_6 для відбування призначеного судом покарання,
за участю учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_8
Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні подання Новгород-Сіверського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_6 для відбування призначеного судом покарання у місця обмеження волі.
Відмовляючи у задоволенні подання суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 під час іспитового строку виконував покладені на нього судом обов'язки, у встановлені дні з'являвся на реєстрацію до органу пробації, крім неявок з поважних причин. Обвинувальні вироки відносно нього судами не ухвалювались. Протягом іспитового строку вчинив ряд адміністративних правопорушень, які останнім вчинені до постановлення ухвали Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 21.09.2022 року про відмову у задоволенні першого клопотання органу пробації про скасування щодо нього іспитового строку, тому в цьому випадку суд не може визнати факти накладення на засудженого адміністративних стягнень в період до 21.09.2022 року підставами для скасування звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням. Після постановлення вищевказаної ухвали суду до закінчення встановленого судом іспитового строку засудженим було вчинено лише одне адміністративне правопорушення, яке не може свідчити про те, що засуджений не бажає ставати на шлях виправлення, та якимось чином порушує громадський порядок, та не може бути підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.
Крім того, після постановлення ухвали від 21.09. 2022 року та накладення на засудженого ОСОБА_6 адміністративного стягнення повторне письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання до ОСОБА_6 не застосовувалось, тому повторне клопотання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у виді обмеження волі щодо ОСОБА_6 було направлено до суду з порушенням вимог ч. 6 ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою клопотання органу пробації задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що засуджений ОСОБА_6 протягом іспитового строку вчинив 7 адміністративних правопорушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому останнє адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 127 КУпАП вчинено 27.09.2022 року, тобто через шість днів після винесення ухвали судом про відмову у задоволенні першого клопотання органу пробації про скасування іспитового строку щодо засудженого.
Також апелянт звертає увагу, що суд 1 інстанції при розгляді клопотання органу пробації повинен був надати оцінку та врахувати поведінку ОСОБА_6 не лише після винесення 21.09.2022 року відповідної ухвали суду, а за ввесь час перебування останнього на обліку в органі пробації.
На думку прокурора, кількість учинених адміністративних правопорушень, їх хронологічна послідовність свідчать як про систематичність протиправних дій, так і про небажання засудженого ставати на шлях виправлення. Припинення ним протиправної поведінки було обумовлено не власним світоглядом чи бажанням виправитися, а не в останню чергу тим, що його з 26.07.2022 року на 2 місяці було взято під варту у кримінальному провадженні по обвинуваченню його у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 185 КК України, по якому судовий розгляд на даний час триває.
Крім того, засуджений протягом іспитового строку вчинив два злочини, зокрема, 11.06.2022 року (викрав телефон в умовах воєнного стану) та 23.11.2022 року (завдав легкі тілесні ушкодження) 08.02.2023 року кримінальне провадження за ч. 2 ст. 125 КК України закрито за відмовою потерпілого від обвинувачення.
На думку прокурора, вказані факти свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, засудженого та його захисника, які заперечували доводам апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Частина 2 статті 78 КК України визначає, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
З матеріалів судової справи вбачається, що ОСОБА_6 засуджений вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 08.06.2022 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до остаточної міри покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням певних обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
18.07.2022 року ОСОБА_6 був взятий на облік у Новгород-Сіверського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області та був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, був попереджений про відповідальність за скоєння повторних злочинів та адміністративних правопорушень та за невиконання обов'язків покладених на нього вироком суду.
Засуджений ОСОБА_6 під час іспитового строку виконував покладені на нього судом обов'язки, у встановлені дні з'являвся на реєстрацію до органу пробації, крім неявок з поважних причин, обвинувальні вироки відносно нього судами не ухвалювались, протягом іспитового строку вчинив ряд адміністративних правопорушень, за що притягався до адміністративної відповідальності, зокрема 24.06.2022 року за ч. 2 ст. 178 КУпАП - штраф 51 грн., 25.06.2022 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП - штраф 17 грн., 03.07.2022 року за ст. 177 КУпАП - штраф 51 грн.
Після письмового попередження органу пробації про те, що у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов'язків або вчинення правопорушень, що призвели до адміністративних стягнень і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення уповноважений орган з питань пробації може надіслати до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання на підставі статті 78 КК України, засуджений ОСОБА_6 знову притягається до адміністративної відповідальності 22.07.2022 року за ч. 1 ст. 127 КУпАП - штраф 255 грн., 22.07.2022 року за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП - попередження, 26.07.2022 року за ст. 177 КУпАП - штраф 51 грн.
28.07.2022 року Новгород-Сіверським районним сектором № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області було направлено клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у виді обмеження волі стосовно ОСОБА_6 за систематичне вчинення правопорушень, що потягнули за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 21.09.2022 року у задоволенні клопотання було відмовлено .
Зі змісту ухвали від 21.09.2022 року встановлено, що засуджений протягом незначного часу притягувався до адміністративної відповідальності за паління та перетинання проїжджої частини у забороненому місці, також факт притягнення його до адміністративної відповідальності за придбання алкогольних напоїв не свідчить про те, що останній не бажає ставати на шлях виправлення, оскільки такої заборони судом не приймалось, скарг на нього не надходило, громадський порядок не порушує, тому суд вважає, що підстави для скасування іспитового строку відсутні.
Ухвала Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 21.09.2022 року набрала законної сили та відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України є обов'язковою для виконання.
Як вірно вказав суд 1 інстанції, висновки ухвали суду, яка набрала законної сили, щодо відсутності підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть піддаватися сумніву, тому обґрунтовано не визнав факти накладення на засудженого адміністративних стягнень в період до 21.09.2022 року підставами для скасування звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням. З таким висновком погоджується і апеляційний суд.
Після постановлення вищевказаної ухвали суду до закінчення встановленого судом іспитового строку засудженим ОСОБА_6 було вчинено лише одне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП (перехід пішоходом проїзної частини у невстановленому місці), за яке 27 вересня 2022 року на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Вказане адміністративне правопорушення не може свідчити про те, що засуджений не бажає ставати на шлях виправлення, та якимось чином порушує громадський порядок, та не може бути підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.
Після цього до закінчення іспитового строку засуджений ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності не притягувався. Таким чином ознаки систематичності вчинення адміністративних правопорушень в діях ОСОБА_6 в період з 21.09.2022 року до закінчення встановленого судом іспитового строку відсутні.
Разом з тим, твердження представника органу пробації, викладені у поданні, та доводи апеляційної скарги прокурора про те, що під час іспитового строку ОСОБА_6 вчинив два злочини, відомості щодо яких внесені до ЄРДР, як на підставу для направлення його у місця обмеження волі для відбування покарання, призначеного судом, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Саме лише внесення відомостей до ЄРДР не є підставою для ствердження про вчинення особою кримінального правопорушення.
Крім того, ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 08.02.2023 року було закрито кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення. Вказане судове рішення не встановлює винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.
В цьому випадку відомості, що під час іспитового строку ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, і відносно нього ухвалено вирок, який набрав законної сили, відсутні, тому вказані обставини не можуть бути підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.
Відповідно до ч.4 ст. 166 КВК України визначає, що письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Частиною 6 ст. 166 КВК України визначено,що у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Переконливих даних про те, що ОСОБА_6 не бажає стати на шлях виправлення та систематично вчиняє правопорушення матеріали справи не містять. Також колегія суддів враховує відсутність в матеріалах справи застосування письмового попередження засудженого щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного покарання, а також те, що іспитовий строк, встановлений судом, закінчився.
Таким чином, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4