Справа № 951/957/23Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б.
Провадження № 33/817/88/24 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
26 лютого 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - адвоката Карапетяна Е.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Карапетяна Е.Т. на постанову Козівського районного суду від 18 грудня 2023 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 536,80 грн. судового збору.
Згідно даної постанови, 19.11.2023 16:53 на вул. Центральна в с. Ішків Тернопільського району Тернопільської області водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням координації рухів, почервонінням очей. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу «Драгер» і такого в медичному закладі відмовився.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, а оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не з'ясовано усі обставини справи.
Свої доводи мотивує тим, що вина ОСОБА_1 не підтвержена належними у справі доказами, оскільки його зупинка була безпідставною, а у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у медичний заклад.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджуються доводи захисника щодо поважності причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, а тому суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин і його слід поновити.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 465493 від 19.11.2023 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу “Драгер” на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі.
Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності при цьому двох свідків.
Встановлені судом обставини відповідають даним, зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.
Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено підстави зупинки транспортного засобу, оскільки він допустив порушення ПДР України, вказано підстави пропозиції огляду - виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також роз'яснено наслідки відмови його від проходження ним огляду на стан сп'яніння.
При цьому на місці зупинки водій не заперечував порушення ним ПДР України, тому необгрунтованими є доводи апелянта щодо безпідставності зупинки транспортного засобу.
Твердження апелянта, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у медичний заклад не підлягають задоволенню, оскільки водій відмовився від проходження такого огляду.
Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, місця роботи, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов'язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв'язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Карапетяна Е.Т. про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Карапетяна Е.Т. - залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду від 18 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя