Справа №592/19928/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/147/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
22 лютого 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши, у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 грудня 2023 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 грудня 2023 року у задоволенні клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області щодо застосування до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357,ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено.
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту:
- із забороною йому залишати у нічний час з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня житлоза місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою;
- не відлучатись з населеного пункту, у якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
Строк діїухвали встановлено з 28 грудня 2023 року по 26 лютого 2024 року.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя послався на те, що прокурором не доведено, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного. Однак, при цьому, слідчим суддею не було враховано обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні тяжкого злочину, та що з метою уникнення відповідальності, останній може переховуватися від слідства та, незаконно впливати на свідків та потерпілу, з метою зміни їх показань на свою користь, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного місця роботи, і є особою, яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності.
Крім зазначеного, посилаючись на національне законодавство та на практику ЄСПЛ, прокурор вказує, що на даному етапі досудового розслідування, запобіжний захід у виді тримання під вартою є виключно необхідним для забезпечення дієвості кримінального провадження і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, а тому до підозрюваного ОСОБА_7 слід застосувати саме такий запобіжний захід.
Апеляційний розгляд поданої апеляційної скарги прокурор просила проводити у письмовому провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_7 також подав заяву про здійснення апеляційного розгляду даного кримінального провадження у його відсутність.
Враховуючи наявність вказаних заяв, а також, що про дату час і місце учасники кримінального провадження повідомлені належним чином, керуючись ч.4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні провести у без їх участі, а тому, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні Сумського РУП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023200480004521 від 21 листопада 2023 року за ч. 1 ст. 357,ч. 4 ст. 185 КК України, в якому 27 грудня 2023 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчинені вказаних кримінальних правопорушень.
В рамках даного кримінального провадження до слідчого судді звернувся слідчий Сумського РУП ГУНП в Сумській області з клопотанням щодо застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з визначенням розміру застави, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Своє клопотання слідчий обґрунтовував наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та тим, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, розглядаючи вказане клопотання, слідчим суддею було встановлено, що посилаючись у клопотанні на наявність вказаних ризиків, слідчий не доводить, якими обставинами вони доводяться, та, з врахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_7 та його репутації, за наявності у нього постійного місця проживання, визнав недоведеною необхідність застосування до останнього найсуворішого запобіжного заходу.
Таким чином, саме за наявності усіх вищезазначених обставин, слідчий суддя і дійшов до висновку про доцільність застосування до підозрюваного неможливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу та запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням на нього відповідних обов'язків, що забезпечить належну процесуальну поведінку останнього, з яким у повному обсязі погоджується і колегія суддів.
При цьому, правильність такого висновку доводами апеляційної скарги жодним чином не спростовано, оскільки і в апеляційній скарзі прокурором не доведено доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу,у даному кримінальному провадженні, саме у вигляді тримання під вартою та що для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та дієвості цього провадження виключно такий запобіжний захід є необхідним.
Крім того, колегія суддів зауважує, що застосуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, слідчий суддя поклав на останнього певні обов'язки, а саме, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілоюне відлучатись з населеного пункту, у якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, у разі порушення яких питання запобіжного заходу щодо останнього може бути переглянуто.
Також, колегія суддів звертає увагу і на те, що обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину та тяжкість майбутнього покарання, яке загрожуватиме ОСОБА_7 у разі визнання його винним, не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, а інших беззаперечних обставин, які не були враховані слідчим суддею та за яких клопотання слідчого підлягало б до задоволення, прокурором в апеляційній скарзі не наведено і таких обставин під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування встановлено не було, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,407,418,419,422 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 грудня 2023 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4