ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2024Справа № 910/17090/23
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІП-2"
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
про стягнення 206782,69 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Суть спору:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІП-2" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 206782,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати внесків за право на розміщення зовнішньої реклами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/17090/23 та призначено засідання на 11.12.2023.
22.11.2023 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.
07.12.2023 відділом діловодства суду від позивача отримано відповідь на відзив.
В судове засіданні 11.12.2023 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення по суті спору.
В судове засіданні 11.12.2023 представник відповідача не з?явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 відкладено розгляд справи на 02.02.2024.
02.02.2024 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи у справі.
В судове засідання 02.02.2024 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 02.02.2024 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні 02.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи судом з'ясовано наступне.
01.11.2021 між ОСББ «ІП-2» (Власник) та ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (Рекламорозповсюджувач) було укладено договір №9/11ВР (далі - Договір) за яким Власник на правах управителя житлового будинку та діючи від імені співвласників будинку погоджує Рекламорозповсюджувачу дозвіл встановленого зразка на розміщення зовнішньої реклами, що являє собою напис літерами «Київміськбуд», та зареєстрований знак для товарів та послуг Рекламорозповсюджувача, а також надає право користування місцем на даху Будинку для розміщення власної конструкції зовнішньої реклами, а Рекламорозповсюджувач зобов'язується використовувати надане Власником право для розміщення зовнішньої реклами.
Договір набрав чинності з моменту його підписання Сторонами діє до 31.10.2026.
Згідно п. 3.1. Договору за користування місцем розташування зовнішньої реклами встановлюється плата у розмірі 10 000,00 грн без ПДВ на місяць.
Відповідно до п. 3.2. Договору оплата перераховується (сплачується) Рекламорозповсюджувачем Власнику не пізніше 25-го числа місяця, в якому користувалися місцем розташування зовнішньої реклами, і сплачується Рекламорозповсюджувачем на підставі рахунку, виставленого Власником.
Також, пп. 4.3.2. Договору передбачено обов'язок Рекламорозповсюджувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати договірні платежі, а також дотримуватись умов розділу III цього Договору.
Позивачем в порядку п. 3.2. Договору на адресу відповідача скеровувалися відповідні рахунки для оплати разом із листом-вимогою про сплату боргу за № 27/09/21-01 від 27.09.2022
(вх.N° Відповідача 00883/0/1-22 від 28.09.2022) та за № 23/08/23-01 від 23.08.2023 (вх. N° Відповідача 01028/0/1-23 від 28.08.2023).
Позивач мотивує свої вимоги тим, що від моменту укладення договору до дати подання позову відповідачем в порушення договірних умов 02.12.2021 та 09.12.2021 сплачено лише два рахунки на загальну суму 20 000,00 грн. інші рахунки (по серпень 2023 року включно) на суму 200 000,00 грн. - не оплачені.
Позивачем на адресу Відповідача скеровано лист за № 27/09/21-01 від 27.09.2022 із рахунком, актом звірки та вимогою негайної сплати заборгованості за період січень-лютий 2022 року в розмірі 80 000,00 грн. Повторну претензію з вимогою погашення боргу за № 23/08/23-01 від 23.08.2023 Позивачем було завезено нарочним (вх.№ Відповідача 01028/0/1-23 від 28.08.2023) до офісного приміщення Відповідача разом із оригіналами рахунків на оплату (22 арк.), актів до договору (22 арк.) та акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2021 по 22.08.2023 (1 арк).
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості по сплаті внесків за право на розміщення зовнішньої реклами в розмірі 200 000, 00 грн.
Позивач просить суд стягнути 3 % річних в розмірі 4072,69 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2710,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 4072,69 грн. - 3% річних та 2710,00 грн. інфляційних втрат, підлягають задоволенню.
Також, у судовому засіданні представник позивача просив здійснити стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення абоіншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Суд звертає увагу, що оскільки відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також, відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи об'єм проведеної роботи при підготуванні позовної заяви та з метою дотримання співмірності між заявленими позовними вимогами і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, витрати понесені ним за надання правової допомоги в розмірі 13 500, 00 грн. є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства 2Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Михайла Омельяновича-Павланка, буд. 4/6, ідентифікаційний код 23527052) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІП-2» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ буд. №11, ідентифікаційний код 43839156) заборгованість по сплаті внесків за право на розміщення зовнішньої реклами в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн., інфляційні втрати в розмірі 2710 (дві тисячі сімсот десять) грн., 3 % річних в розмірі 4072 (чотири тисячі сімдесят дві) грн., 69 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 13500 (тринадцять тисяч п'ятсот) грн., судовий збір в розмірі 2801 (дві тисячі вісімсот одну) грн. 74 коп.
3. Видати наказ.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 07.02.2024.
Суддя В.І. Мельник