61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
27.02.2024 Справа № 905/4086/13 Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Рикова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» б/н від 16.02.2024 про заміну сторони у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля
до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк
про стягнення 3011,38грн,
за участю представників учасників процесу: не з'явились;
У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/4086/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» м. Добропілля до Державного підприємства «Донецька залізниця» м.Донецьк про стягнення 3011,38грн.
19.02.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» надійшла заява про заміну сторони у справі, за змістом якої останній просить замінити стягувача у справі №905/4086/13, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 37014600) на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» (код ЄДРПОУ 45320950).
В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебет» посилається на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Назіма Вахід-Огли договору про відступлення права вимоги від 10.01.2024, за яким останній відступив право вимоги на дебіторську заборгованість до Державного підприємства «Донецька залізниця», зокрема, підтверджену рішенням Господарського суду Донецької області від 02.07.2013 у справі №905/4086/13.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №02-01/14 від 19.02.2024 передано на повторний автоматичний розподіл справу №905/4086/13 у зв'язку зі звільненням судді Забарющого М.І.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №905/4086/13 передана до провадження судді Чернової О.В.
Ухвалою господарського суду від 20.02.2024 відновлено частково матеріали судового провадження та прийнято до свого провадження справу №905/4086/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» м. Добропілля до Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк про стягнення 3011,38грн. Призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» б/н від 16.02.2024 про заміну сторони у справі №905/4086/13 до розгляду у судовому засіданні на 27.02.2024 о 17:15год.
27.02.2024 електронною поштою від представника заявника надійшли письмові пояснення, за змістом яких повідомлено про відсутність у заявника будь-яких інших документів, крім тих, які долучені до заяви.
Представники учасників процесу у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання позивач (стягувач) та заявник повідомлені належним чином, що підтверджується довідками суду про доставку ухвали суду до електронного кабінету учасників процесу; відповідач (боржник) повідомлений шляхом розміщення оголошення-повідомлення на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області.
Згідно з абз.2 ч. 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» б/н від 16.02.2024 про заміну сторони, оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке.
Рішенням господарського суду від 02.07.2013 вирішено стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» 3011,38грн вартості нестачі вугілля та 1720,50грн витрат на сплату судового збору.
19.07.2013 Господарським судом Донецької області видано наказ на примусове виконання рішення від 02.07.2013, строк пред'явлення наказу до державної виконавчої служби - 20.07.2014.
10.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (далі - продавець, первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебет» (далі - покупець, новий кредитор), за наслідками аукціону згідно з протоколом електронного аукціону №BRD001-UA-20231219-42559 від 29.12.2023 по реалізації майна банкрута, укладено договір про відступлення права вимоги.
Згідно з п. 1.1 договору первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги дебіторської заборгованості, підтвердженої даними бухгалтерського обліку по 81 боржнику на суму 5066493,48грн (деталізація у додатку №1 до протоколу №8 від 29.11.2023 комітету кредиторів ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля), в результаті чого новий кредитор стає кредитором за основним зобов'язанням.
Відповідно до додатку №1 до договору відступлено право вимоги на грошове зобов'язання до Державного підприємства «Донецька залізниця» на підставі, зокрема, копії рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/4086/13 та наказу.
Сторонами підписано акт від 10.01.2024 про придбання майна на аукціоні.
Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 статті 514 Цивільного кодексу України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (ч. 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
За приписами ч. 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду, від 25.06.2019 у справі №910/10031/13.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі норми Господарського процесуального кодексу України.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в межах стадій судового процесу.
У постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 Верховний Суд вказав, що враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2013 Господарським судом Донецької області видано наказ на примусове виконання рішення від 02.07.2013, строк пред'явлення наказу до державної виконавчої служби - 20.07.2014.
Отже, з 19.07.2013 (з моменту видачі виконавчого документа) позивач набув статусу стягувача.
За змістом заяви про заміну сторони, заявник просить замінити стягувача у справі.
Станом на дату звернення з такою заявою строк пред'явлення наказу суду від 19.07.2013 до виконання сплинув.
Суд зауважує, що відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу закінчилась зі спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переривання чи зупинення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, а також доказів наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 02.07.2013.
Поряд з цим, заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в порядку статті 329 Господарського процесуального кодексу України не надходила.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» б/н від 16.02.2024 про заміну сторони у справі.
Суд роз'яснює заявнику, що останній не позбавлений права повторно звернутися до суду з заявою про заміну стягувача разом із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, або разом з доказами переривання/зупинення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Керуючись статтями 52, 234-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» б/н від 16.02.2024 про заміну сторони відмовити.
Ухвала складена та підписана 27.02.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду у строк та в порядку, встановленими статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова