вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.02.2024м. ДніпроСправа № 904/1970/23 (904/5423/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669)
до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар" (49038, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 33323795)
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів
в межах справи №904/1970/23
за заявою Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" (18029, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, 7, ідентифікаційний номер юридичної особи 02132639)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул. Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669)
про визнання банкрутом
Суддя Суховаров А.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1970/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) на стадії ліквідації.
Повноваження ліквідатора виконуються арбітражним керуючим Носань Наталією Сергіївною, свідоцтво №548 від 10.04.2013 (18029, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, 7, адреса для кореспонденції: 18001, м.Черкаси, а/с 177, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
До Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар" (49038, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 33323795) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 124 000,00грн. та судового збору у розмірі 2 684,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем зобов'язань з виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу транспортних засобів №30-12/21 від 30.12.2021 про передачу транспортних засобів у власність позивача.
Ухвалою суду справу №904/1970/23 (904/5423/23) прийнято до розгляду в межах справи №904/1970/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669); справу №904/1970/23 (904/5423/23) вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Разом з тим, судом ухвалено надати відповідачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позовну заяву.
31.01.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 17.10.2023 року про відкриття провадження у справі №904/1970/23 (904/5423/23) було направлено на електронну пошту учасників справи.
Окрім викладеного 29.11.2023 ухвалу суду від 17.10.2023 року було направлено засобами поштового зв'язку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар": 49038, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, було повернуто поштовим відділенням на адресу суду 28.12.2023 року.
Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов'язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідачем не надано відзив на позов, про розгляд справи повідомлено належно, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
За змістом поданих матеріалів вбачається, що ліквідатором Носань Н.С. було ознайомлено з матеріалами справи №904/538/22.
Відповідно до наявних в матеріалах справи №904/538/22 документів 30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємством "Полістар" (далі - Продавець) укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів № 30-12/21, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати транспортні засоби у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.
Транспортні засоби, що відчужуються за даним Договором, мають такі характеристики: Марка (модель): MAZDA СХ 5, 2015 року випуску;
Номер кузова: НОМЕР_2
Об'єм двигуна: 2191 куб. см.,
Марка (модель): NISSAN JUKE, 2014 року випуску;
Номер кузова: НОМЕР_3
Об'єм двигуна: 1598 куб. см., далі за текстом - "Транспортні засоби".
Автомобіль MAZDA СХ-5 належить Продавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії № НОМЕР_4 , що видано 28.08.2020.
Автомобіль NISSAN JUKE належить Продавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії № НОМЕР_5 , що видано 02.08.2019, далі іменовані "Транспортні засоби".
Обов'язок зняття з реєстрації та проведення перереєстрації Транспортних засобів лежить на Покупці.
Продавець стверджує, що на момент укладення цього договору Транспортні засоби не перебувають під арештом чи забороною, щодо них не ведуться судові спори, вони не заставлені, у податковій заставі не перебувають, відносно транспортних засобів не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами. Треті особи не мають прав на транспортні засоби. (п.п. 1.1. - 1.6. договору).
Відповідно до п.2.1. Договору передбачено, що оціночна вартість Транспортних засобів, відповідно до Звіту про експертну оцінку, становить 124000 грн., у т.ч. ПДВ 20%, а саме:
Автомобіль MAZDA СХ-5 складає 74 000 грн., у т.ч. ПДВ 20%:
Автомобіль NISSAN JUKE складає 50 000 грн., у т.ч. ПДВ 20%.
Сторони підтверджують, що право власності на Транспорті засоби переходить після повної оплати перерахованої на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.2 Договору).
Згідно з приписами п. 4.4. Договору передбачено, що право власності на Транспортні засоби переходить до Покупця після повної оплати коштів за Транспортні засоби.
Позивач 30.12.2021 сплатив на розрахунковий рахунок Продавця 124 000 грн. у тому числі ПДВ, що підтверджується банківською випискою АТ КБ "Приватабнк" за період з 01.01.2020 по 06.09.2023.
На підставі оплати між сторонами було оформлено видаткову накладну на автомобіль Mazda СХ 5 від 30.12.2021 №ЛНА-000006 та видаткову накладену на автомобіль Nissan Juke від 30.12.2021 №ЛНА-000004.
З огляду на те, що транспортні засоби перебувають під арештом відповідно до постанови про накладання арешту в рамках виконавчого провадження №68069715 позивач не зміг провести перереєстрацію транспортних засобів у сервісному центі МВС у Дніпропетровській області.
У зв'язку із викладеними обставинами ТОВ "Терпопрофільплюс" звернулось до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства "Полістар" про визнання права власності на автотранспортні засоби, а саме: автомобіль модель (марка) Mazda СХ 5, 2015 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 та автомобіль марка (модель) Nissan Juke, 2014 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 та скасування арешту на транспортні засоби, накладені в рамках виконавчого провадження № 68069715 приватним виконавцем Макушевим Є.П.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2022 по справі №904/538/22 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар", Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний виконавець Макушев Євгеній Петрович, Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Термопол Україна" про визнання права власності та скасування арешту.
Зокрема, в зазначеному вище рішенні судом встановлено, що, оскільки сторони не дотрималися порядку укладення договору купівлі-продажу транспортних засобів, а саме спірний договір не укладений та оформлений безпосередньо в сервісному центрі МВС у присутності адміністраторів таких органів, то оспорюваний договір є неукладеним, а за фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов'язків.
У зв'язку із чим, позивач звернувся до відповідача про стягнення сплачених грошових коштів в розмірі 124 000,00грн.
На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів повернення спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.
Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Положеннями ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень частини 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
За викладених обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача суми грошових коштів за Договором купівлі-продажу транспортних засобів № 30-12/21 від 30.12.2021, суд, дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у розмірі 124 000,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Окрім викладеного, в позовній заяві зазначена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зауважує, що дана справа розглядалась в спрощеному позовному провадженні без призначення засідання.
В позовній заяві позивач на виконання вимог ст. 162 ГПК України зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000,00грн.
До матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023 укладений між ТОВ "Термопрофільплюс", в особі ліквідатора Носань Н.С. (далі - Замовник) та адвокатом Капустіним Максимом Романовичем (далі - Виконавець), відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати правову допомогу (юридичні послуги), у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.2.1 цього договору, Виконавець надає Замовнику правову допомогу (юридичні послуги) щодо представництва інтересів Замовника в: судах України, зокрема, але не виключно, в місцевих загальних судах, господарських судах, адміністративних судах, апеляційних загальних судах, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду; органах примусового виконання рішень, зокрема, але не виключно районних, міських, міськрайонних, та районних в містах відділів державної виконавчої служби, управлінь забезпечення примусового виконання рішень відповідної області на території України, Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями та інших органах примусового виконання рішень; органах доходів та зборів; територіальних органів Національної поліції України; приватними та державними нотаріусами; іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; перед фізичними та юридичними особами, та подальшого надання послуг з юридичного супроводу Замовника під час розгляду судами будь-яких справ, виконання доручень Замовника в межах, укладення правочинів від імені Замовника, в тому числі договорів, попередніх договорів, додаткових угод до цих договорів, актів та інших додатків, в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством та відповідними правочинами, з усіма процесуальними правами позивача, відповідача, третьої особи, потерпілого, боржника, стягувача, заявника, замовника, продавця, покупця, виконавця тощо, з правом підпису та подання процесуальних документів до суду, зокрема заяв, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів, відповідей на відзив тощо, з правом підпису правочинів будь-якої форми, в тому числі додатків до них та інших документів від імені Замовника, пов'язаних із виконанням цього Договору.
Згідно з п.2.2 Договору Замовник надає Виконавцю право представляти інтереси Замовника перед фізичними та/або юридичними особами, а також, перед особами/установами/організаціями, а також, подавати та/або отримувати від імені Замовника будь-які документи (з правом отримання документів, копій документів), в тому числі, заяви, запити, позовні заяви, заперечення, пояснення, скарги, одержувати та надавати необхідні довідки; докази та інші документи, давати пояснення, розписуватися за Замовника, підписувати від імені Замовника правочини, в тому числі угоди, договори, попередні договори тощо, та будь-які додатки до них, які являються невід'ємними частинами основного правочину, здійснювати від імені Замовника платежі, а також виконувати всі інші дії та формальності, пов'язані з наданим повноваженням, в обсязі, передбаченому чинним законодавством України, та в межах доручення Клієнта.
Сторони погодили в п.3.1 Договору, що вартість послуг (розмір гонорару) визначається за домовленістю Сторін у окремих додатках до цього Договору.
Вартість послуг (розмір гонорару) Виконавця не включає в себе його витрати понесені у зв'язку з виконанням обов'язків по цьому Договору тому Замовник повинен оплачувати витрати, необхідні для виконання обов'язків Виконавця (п.3.2 Договору).
Відповідно до п.6.1 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його розірвання Сторонами за взаємною згодою або в односторонньому порядку у випадках передбачених цим Договором та законодавством України.
Разом з тим, до позовної заяви долучено Додаткову угоду до Договору №13 від 11.10.2023, відповідно до якої Сторони погодили види правової допомоги, які надаються Виконавцем, одиниці їх виміру та вартість роботи (послуги) адвоката.
Позивачем долучено до матеріалів позову Акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023 із зазначенням, що відповідно до умов Договору про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023, Додаткової угоди від 11.10.2023 до Договору, Виконавцем надано, а Замовником прийнято, наступні послуги з надання правової допомоги:
- правова консультація Замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання Замовника (загальний розмір вартості роботи (послуги) адвоката - 2 000,00грн.);
- ознайомлення із матеріалами наданими Замовником, погодження правової позиції із Замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідних для підготовки скарги (загальний розмір вартості роботи (послуги) адвоката - 2 000,00грн.);
- підготовка позовної заяви для її подачі до суду (загальний розмір вартості роботи (послуги) адвоката - 6 000,00грн.).
Відповідно до п.3 Акту загальний розмір наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023 наданих в межах підготовки позовної заяви становить 10 000,00грн., які Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю протягом 5 (п'яти) днів з дня прийняття Господарським судом Дніпропетровської області остаточного рішення по справі.
Разом з тим, зазначений вище Акт не є належним доказом на підтвердження надання правової допомоги відповідно до укладеного договору, оскільки зазначений Акт підписано Виконавцем - адвокатом Капустіним М.Р. та Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод", в особі ліквідатора Носань Н.С., тобто не сторонами Договору про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023.
З огляду на вищевикладене, дослідивши надані до суду докази, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684,00грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Ціна позову становить 124 000,00грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складає 2 147,20грн. (2 684,00грн. * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3245561448.1 від 12.10.2023.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 536,80грн. (2 684,00грн. - 2 147,20грн.), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів, задоволено судом повністю, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 147,20грн.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар" (49038, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 33323795) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Полістар" (49038, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 33323795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) суму 124 000,00грн. основного боргу, 2 147,20грн. витрат по сплаті судового збору.
В решті вимог - відхилити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя А.В. Суховаров