Номер провадження: 22-ц/813/3391/24
Справа № 504/2901/17
Головуючий у першій інстанції Вінська Н. В.
Доповідач Комлева О. С.
20.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді - Комлевої О.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.,
перевіривши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 серпня 2018 року позов ОСОБА_4 повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків, а саме несплати судового збору.
Не погодившись з ухвалою суду, 02 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду та повернути матеріали справи до суду для вирішення питання про відкриття провадження.
В апеляційній скарзі апелянт, також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з його пенсійним віком, інвалідністю, загостренням стану здоров'я та важкого матеріального становища.
У обґрунтування поважності підстав для поновлення строку на оскарження ухвали апелянт зазначив те, що лише 26 жовтня 2023 року від інших осіб отримав судовий лист з ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 серпня 2018 року про повернення позовної заяви.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Надано апелянту строк для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку на оскарження ухвали та надати докази, які підтверджують те, що майновий стан апелянта перешкоджає сплаті судового збору.
Вказану ухвалу було направлено на адресу апелянта та отримано ним 13 січня 2024 року, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 58).
26 січня 2024 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та заяву про звільнення його від сплати судового збору.
У обґрунтування поважності підстав для поновлення строку на оскарження ухвали ОСОБА_1 зазначив, що з великим запізненням отримав оскаржувану ухвалу, що суд мав безпідставно негативне відношення до нього та зловживав повноваженнями при розгляді справи, перешкоджав знайомитися з матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані підстави не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 серпня 2018 року, не може бути відкрито за таких підстав.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З матеріалів справи вбачається, що 30 травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним. У позовній заяві позивач просив суд звільнити його у порядку ст. 82 ЦПК України та ст.ст. 6, 8 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у повному обсязі до часу проголошення рішення суду.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 серпня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору відмовлено з підстав не надання доказів які підтверджують важкий матеріальний стан позивача та залишено позов без руху.
Вказану ухвалу суду ОСОБА_1 отримав 30 червня 2018 року, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14).
10 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просив суд надати письмові пояснення по яким обставинам цивільна справа не розглядається у суді, а також з заявою про відстрочення сплати судового збору до якої не додано будь-які додатки (а.с.15-17).
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 серпня 2018 року позов повернуто ОСОБА_1 з підстав не усунення недоліків.
20 вересня 2018 року з матеріалами даної справи був ознайомлений ОСОБА_4 (представник за довіреністю ОСОБА_1 ), що підтверджується розпискою (обкладинка справи).
Також вбачається що протягом 2018-2019 років ОСОБА_1 багаторазово звертався до суду з заявами про надання пояснення не розгляду цивільного провадження, про ознайомлення з матеріалами справи, надання ухвали суду про відкриття провадження та відстрочення сплати судового збору до часу проголошення рішення по справі.
Таким чином, з зазначеного слідує, що ОСОБА_1 було достеменно відомо як про наявність спору в суді, оскільки останній є позивачем у справі, так і про наявність оскаржуваної ухвали, та він не був позбавлений можливості, надіслати апеляційну скаргу поштовим зв'язком або іншим, передбаченим чинним законодавством України способом, або забезпечити належне представництво власних інтересів, однак з 20 вересня 2018 року, протягом п'яти років, не вживав заходів щодо подачі апеляційної скарги.
На підставі вищевикладеного, обставини на які посилається апелянт не можуть вважатися поважними підставами для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розумінні ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
З дня постановлення ухвали суду до дня звернення з апеляційною скаргою сплинуло більше одного року, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про слухання справи у суді оскільки є позивачем та неодноразово сам звертався до суду з заявами. Крім того, 20 вересня 2018 року з матеріалами даної справи був ознайомлений ОСОБА_4 -представник за довіреністю ОСОБА_1 .
Тобто у ОСОБА_1 була об'єктивна можливість оскаржити вчасно ухвалу суду.
Враховуючи все наведене у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання зазначених апелянтом обставин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, як поважних, а тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, §41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 Ta N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Зокрема, Європейський суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99,пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) (пункт 47 рішення).
Оскільки наведені у заяві про поновлення строків обставини не надають підстав вважати пропуск строку на апеляційне оскарження таким, що відбувся з поважних причин і, як слідство, не надають підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 серпня 2018 року, слід відмовити.
Керуючись ст. 354, ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 серпня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи, скаржнику разом із копією ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий ________________ О.С. Комлева
Судді ________________ Л.М. Вадовська
________________ С.О. Погорєлова