20 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/3850/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,
за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх. №147) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 (рішення ухвалено суддею Рильовою В.В., в приміщенні Господарського суду Харківської області 11.12.2023 о 14:09, повний текст складено 21.12.2023) у справі №922/3850/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра , буд. 54, код ЄДРПОУ 39590621)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500)
про стягнення 9694541,72 грн
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/3850/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" задоволено повністю, стягнуто з АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" заборгованість в сумі 9694541,72, з яких: 8870864,36 грн. - сума основного боргу, 373535,89 грн. - 3% річних та 450141,47 грн. - інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 145418,12 грн.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/3850/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що вимоги, які підлягають зарахуванню, мають бути зустрічними та однорідними; строк виконання яких настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, а також безспірними. При цьому, наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку. Водночас, судом першої інстанції не взято до уваги, що листом №752 від 27.03.2023 АТ "Харківгаз" зазначило, що за обставин, які склалися між сторонами поверненню в якості забезпечувального платежу підлягатиме сума в розмірі 48245446,04 грн, яку запропоновано як залишок забезпечувального платежу за договором №41GP617-44519 від 28.12.2018 врахувати в погашення заборгованості за договором на розподіл природного газу №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.05.2015. При цьому, цим же листом АТ «Харківгаз» зазначило, що вимоги в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат АТ «Харківгаз» не розглядаються і не підлягають задоволенню. А тому, відповідач вважає, що у позивача вже станом на 27.03.2023 відсутнє було право зарахування зустрічних вимог в будь-якому іншому розмірі, відмінному від визначеного відповідачем (48245446,04 грн).
Відповідач вважає, що ураховуючи предмет спору у справі, наявні в матеріалах докази, рішення суду першої інстанції у цій справі не містить обґрунтування визначеного позивачем розміру позовних вимог, безспірності вимог позивача і, як наслідок, права на зустрічне зарахування вимог, наявності обставин, заявлених як підстави позовних вимог, а отже і підстав для звернення позивачем до суду, характеру існуючих між сторонами правовідносин, а отже і визначення норм права, які регулюють вказані правовідносини та застосовуються в обґрунтування захисту позивачем своїх інтересів.
Відповідач звертає увагу, що позивачем не надано первинних документів та обґрунтованого розрахунку на підтвердження своїх позовних вимог, не зазначено порядку нарахування сум, формул, за якими проводиться таке нарахування, підстав нарахування. Вважає хибним посилання позивача та суду на те, що договір №41GP617-445-19 від 28.12.2018 і порядок зарахування зустрічних однорідних вимог не є предметом розгляду по даній справі та вони не підлягають дослідженню судом у даному провадженні, оскільки розрахунки за цим договором та зарахування зустрічних однорідних вимог формують позовні вимоги та ціну позову по даній справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх. №147) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/3850/23, встановлено учасникам справи строк по 02.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20.02.2024.
29.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №1487), в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
05.02.2024 від АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" надійшли письмові пояснення по справі (вх. №1739), відповідно до яких відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/3850/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, розподіл судових витрат просить провести відповідно до ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, а представник позивача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
25.06.2015 між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (газорозподільне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (замовник) укладено договір на розподіл природного газу №ХГ3-2015-Н-1 (далі - договір №ХГ3-2015-Н-1), відповідно до якого газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику з 01.07.2015 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.
Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на розрахунковий період визначаються в додатку №1 до договору по кожному об'єкту замовника та/або його споживачеві (п. 4.1. договору №ХГ3-2015-Н-1).
Відповідно до п. 5.5 договору №ХГ3-2015-Н-1 (в редакції додаткової угоди №9 від 29.03.2018) замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу ГРМ в місяці, у якому здійснюється транспортування газу ГРМ, шляхом перерахування коштів на рахунок газорозподільного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. У разі переплати за фактично протранспортований природний газ сума переплати зараховується газорозподільним підприємством у рахунок оплати послуг з транспортування газу ГРМ на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Замовника на його письмову вимогу в п'ятиденний строк з дня отримання такої вимоги.
Відповідно до п.11.2 договору №ХГ3-2015-Н-1 усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами обох сторін.
Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг з 01 липня 2015 року по 29 лютого 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1. договору №ХГ3-2015-Н-1 в редакції додаткової угоди №15 від 10.10.2019).
Між сторонами також укладено додаткові угоди до договору №ХГ3-2015-Н-1, зокрема, №1 від 30.11.2015, №2 від 30.03.2016, №3 від 29.04.2016, №4 від 12.12.2016, №5 від 28.04.2017, №6 від 31.05.2017, №7 від 29.09.2017, №8 від 19.12.2017, №9 від 29.03.2018, №10 від 31.05.2018, №11 від 31.07.2018, №12 від 31.08.2018, №13 від 18.10.2018, №14 від 27.12.2018, №15 від 10.10.2019, якими змінювалися договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ та строк дії договору.
Згідно з актом №12-Н-2019 наданих послуг з транспортування газу від 31.12.2019 з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року АТ "Харківгаз" надало послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника в загальному обсязі 56396041,26 куб.м. вартістю 48800622,42 грн з ПДВ.
За твердженням позивача, станом на 01.02.2020 по договору №ХГ3-2015-Н-1 виникла переплата в розмірі 63293176,61 грн.
Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №1 від 19.04.2021 АТ "Харківгаз" частково повернуло на рахунок ТОВ "Харківгаз Збут" переплату по договору №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 в сумі 9202654,67 грн.
ТОВ "Харківгаз Збут" направило АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" вимогу №617-Сл-782-0323 від 09.03.2023, у якій повідомило, що позивач має переплату по договору №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 у розмірі 54090521,94 грн і просить повернути її у п'ятиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги (т. 1, а.с. 27).
Відповідна вимога була отримана відповідачем 20.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6109304001147.
Окрім того, позивач звернувся до відповідача із претензією №617-Сл-781-0323 від 09.03.2023, в якій просив негайно погасити заборгованість за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018 в сумі 7210843,75 грн, а також 982082,77грн пені, 231916,68грн. 3% річних та 1811788,99 грн інфляційних втрат.
За наслідками розгляду вимог №617-Сл-781-0323 та №617-Сл-782-0323 від 09.03.2023, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" листом №752 від 27.03.2023 підтвердило, що у ТОВ "Харківгаз Збут" за договором на розподіл природного газу №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 існує переплата в розмірі 54090521,94 грн. Водночас, на виконання договору №41GP617-445-19 від 28.12.2018 АТ "Харківгаз" сплачено ТОВ "Харківгаз Збут" забезпечувальний платіж у розмірі 66000000грн. За твердженням відповідача, за даними його бухгалтерського обліку заборгованість АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018 за спожитий природний газ за період жовтень 2021 - жовтень 2022 складає 7210843,75 грн. З урахуванням частково повернутої постачальником суми в розмірі 10543710,23 грн, відповідач запропонував погасити заборгованість АТ "Харківгаз" за договором №41GP617-445-19 у розмірі 7210843,75 грн за рахунок коштів забезпечувального платежу, а також врахувати залишок забезпечувального платежу в розмірі 48245446,04 грн за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018 в погашення заборгованості за договором на розподіл природного газу №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015. При цьому, відповідач зауважив, що з огляду на відсутність детального розрахунку нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат у нього відсутні підстави для об'єктивного розгляду та врахування претензії в цій частині.
ТОВ "Харківгаз Збут" направило АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" лист №617-Сл-1468-0423 від 18.04.2023, яким (на лист останнього №752 від 27.03.2023) надало розрахунок заборгованості за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018 та повторно просило сплатити суму заборгованості за спожитий газ 7210843,75 грн, а також 982082,77грн пені, 231916,68грн. 3% річних та 1811788,99 грн інфляційних втрат.
АТ "Харківгаз" листом №1499 від 28.04.2023 зазначило, що з урахуванням частково повернутої постачальником суми в розмірі 10543710,23 грн, забезпечувальний платіж по договору №41GP617-445-19 від 28.12.2018 становить 55456289,77 грн, і тому вважає, що заборгованість повинна бути погашена за рахунок коштів забезпечувального платежу, а залишок забезпечувального платежу підлягає поверненню позивачем АТ "Харківгаз". Крім того, відповідач просив врахувати що, він є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Харківської області, а також проведення активних бойових дій та скрутний фінансовий стан, у зв'язку з чим просив врегулювати питання погашення заборгованості шляхом підписання відповідної угоди, проект якої надав до листа (т. 13, а.с. 198-201).
Втім, проект відповідної угоди не був підписаний сторонами.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 (т. 13, а.с. 202-203), в якій повідомив про припинення своїх зобов'язань перед АТ "Харківгаз" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: з повернення забезпечувального платежу в розмірі 7210843,75 грн та відповідно зустрічне припинення зобов'язань АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут": за природний газ за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP617-445-19 від 28.12.2018 в розмірі 7210843,75 грн. Після вказаного зарахування зустрічних однорідних вимог грошові зобов'язання АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" за природний газ по договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP617-445-19 від 28.12.2018 в розмірі 7210843,75 грн припиняються в повному обсязі, а грошові зобов'язання ТОВ "Харківгаз Збут", що має перед АТ "Харківгаз" з повернення забезпечувального платежу в розмірі 55456289,77 грн припиняються частково - у розмірі 7210843,75 грн.
Заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 (т. 13, а.с. 207-208) позивач повідомив про припинення своїх зобов'язань перед АТ "Харківгаз" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: з повернення забезпечувального платежу в розмірі 3025788,44 грн та відповідне зустрічне припинення зобов'язань АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут": за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP617-445-19 від 28.12.2018 в розмірі 3025788,44 грн, що складається з 982082,77 грн пені, 231916,68 грн - 3% річних, 1811788,99 грн - інфляційних втрат. Як зазначає позивач, після зарахування зустрічних однорідних вимог грошові зобов'язання АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" за природний газ по договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP617-445-19 від 28.12.2018 в розмірі 3025788,44 грн, що складається з 982082,77 грн пені, 231916,68 грн - 3% річних, 1811788,99 грн припиняються в повному обсязі, грошові зобов'язання ТОВ "Харківгаз Збут", що має перед АТ "Харківгаз" з повернення забезпечувального платежу у розмірі 48245446,02 грн припиняються частково - у розмірі 3025788,44 грн.
Заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 ТОВ "Харківгаз Збут" заявило про припинення своїх зобов'язань перед АТ "Харківгаз" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з повернення залишку забезпечувального платежу за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP617-445-19 від 28.12.2018 в розмірі 45219657,58 грн та зустрічне припинення зобов'язань АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" з часткового повернення переплати за договором на розподіл природного газу №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 у розмірі 45219657,58 грн. Як зазначає позивач, грошові зобов'язання ТОВ "Харківгаз Збут" перед АТ "Харківгаз" з повернення забезпечувального платежу за договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41GP617-445-19 від 28.12.2018 у розмірі 45219657,58 грн припиняються у повному обсязі, грошові зобов'язання АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" з повернення переплати за договором на розподіл природного газу №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 припиняються частково - у розмірі 45219657,58 грн, залишок Заборгованості АТ "Харківгаз" перед ТОВ "Харківгаз Збут" по вказаному договору складає 8870864,36 грн.
Оскільки, за твердженням позивача, у АТ "Харківгаз" залишилися частково непогашеними зобов'язання перед ТОВ "Харківгаз Збут" щодо повернення переплати по договору №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 в сумі 8870864,36 грн, ТОВ "Харківгаз Збут" звернулося із даним позовом про стягнення заборгованості з повернення переплати по договору з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.
Суд першої інстанції залишив без розгляду пояснення (вх. №33108 від 04.12.23) та клопотання про долучення доказів (вх. №33127 від 04.12.23) відповідача, оскільки вони були подані з порушенням встановленого судом строку для подання заяв по суті справи, після початку розгляду справи по суті, без будь-якого обґрунтування необхідності подання цих пояснень, а також неможливості їх подання до початку розгляду справи по суті.
Спростовуючи доводи відповідача, місцевий господарський суд також зазначив, що він у разі незгоди з заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.06.2023, мав право її оскаржити в судовому порядку, проте цього не зробив. Навпаки, у відзиві на позовну заяву відповідачем було визнано зарахування 45219657,58 грн. та суму залишку боргу у розмірі 8870864,36 грн. Проаналізувавши матеріали справи, суд вбачав той факт, що сторонами було фактично визнано грошові зобов'язання за правочинами.
Враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені ТОВ "Харківгаз Збут", не спростував, жодних доказів погашення заборгованості та інших платежів за договором на розподіл природного газу № ХГЗ-2015-Н-1 ВІД 25.06.2015 не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Харківгаз Збут" щодо стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" заборгованості в розмірі 8870864,36 грн., 3% річних в розмірі 373535,89 грн. та інфляційних втрат в розмірі 450141,47 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою - третьою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Частиною п'ятою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Статтею 602 Цивільного кодексу України встановлюються випадки, в яких не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 сформовані правові висновки щодо застосування статті 601 ЦК України, статей 202, 203 ГК України (подібні наведено і у постановах від 23.10.2018 у справі № 920/18256/17 і від 02.04.2019 у справі № 918/539/18), згідно яких:
- зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами;
- вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги;
- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;
- за дотримання умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним;
- заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог;
- наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
Відповідач стверджує, що заявлені позивачем вимоги є спірними, оскільки АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" ні у листі №752 від 27.03.2023, ні в інших своїх заявах не визнало вимоги, зокрема, в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018, що на його думку, свідчить про неправомірність заяв позивача про зарахування, невизначеність остаточної суми боргу, а відтак і необґрунтованість заявлених вимог в цілому.
Втім, судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами визнаються як ті обставини, що за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018 підлягає поверненню позивачу залишок забезпечувального платежу в розмірі 48245446,00 грн, так і ті, що за договором №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у сумі 54090521,94 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Тому, апеляційний господарський суд визнає правомірним проведення позивачем зарахування зобов'язань за зустрічними однорідними вимогами (які є безспірними) за заявами №61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023, а також №61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023.
Проте, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що місцевий господарський суд не врахував ті обставини, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" ні у листі від 27.03.2023 №752, ні в інших заявах не визнало вимоги позивача за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018 щодо пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 3025788,44 грн.
Апеляційний господарський суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять договору №41GP617-445-19 від 28.12.2018, що унеможливлює перевірку правомірності та обґрунтованості здійснених позивачем вказаних нарахувань.
В свою чергу, суд першої інстанції за наявності (як встановлено судом апеляційної інстанції, обґрунтованих) заперечень відповідача щодо правомірності дій позивача по зарахуванню зустрічних зобов'язань, не перевірив обґрунтованість здійснених останнім розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 3025788,44 грн за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018, та помилково погодився із діями позивача по зарахуванню та визнанню таких зобов'язань припиненими у зазначеному розмірі за договорами №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 та №41GP617-445-19 від 28.12.2018.
А тому, апеляційний господарський суд не може визнати правомірним проведення позивачем зарахування та припинення зобов'язань за заявою №61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 щодо вимог за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018 в загальному розмірі 3025788,44 грн, що складається з 982082,77 грн пені, 231916,68 грн - 3% річних, 1811788,99 грн - інфляційних втрат та вимог з повернення забезпечувального платежу за договором №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015.
Внаслідок чого після зарахування безспірних зустрічних грошових вимог сума основного боргу відповідача за договором №ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 складає 5845075,90 грн (54090521,94 грн - 48245446,00 грн), а тому вимоги позивача лише в цій частині основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 5845075,90 грн, апеляційним господарським судом здійснено власний розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог та встановлено, що правомірними та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги про стягнення на користь позивача 359857,67 грн трьох процентів річних та 425935,17 грн інфляційних втрат.
Відповідні розрахунки наведені у таблицях нижче.
Сума боргу (грн)Період заборгованостіКількість днів простроченняСума 3% річних за період прострочення
54090521,9426.03.2023-08.06.202375333434,72
5845075,9009.06.2023 02.08.20235526422,95
Сума боргу (грн)Період заборгованостіСукупний індекс інфляціїСума інфляційних втрат за період прострочення
54090521,94квітень-травень 2023100,7379174,56
5845075,90червень 2023100,846760,61
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до положень частини першої ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Пунктом 4 статті 277 ГПК України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 у справі №922/3850/23 змінити, виклавши абзаци перший та другий його резолютивної частини у такій редакції:
"Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд.54, код ЄДРПОУ 39590621) 5845075,90 грн суми боргу, 359857,67 грн три проценти річних та 425935,17 грн інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 99463,03 грн.
У решті позовних вимог відмовити. "
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд.54, код ЄДРПОУ 39590621) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500) 55142,56 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28.02.2024.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель