Справа № 465/6673/23 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М. Провадження № 33/811/166/24 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О.
27 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Микуша Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Микуша Д.М. на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року,
Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536 грн 80 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 12.08.2023 о 18:45 год. у м. Львові, на перехресті вул. Перфецького-Кульпарківська, керував транспортним засобом «Hyundai Accent», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушена хода, нечітка мова, запах алкоголю з ротової порожнини. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком № 001830 від 12.08.2023, виданий КНП ЛОР «ЛО МЦП та ТУ» о 18:45 год. Подія зафіксована на нагрудні відео реєстратори 471785, 471309.
На постанову судді захисник Микуш Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: ОСОБА_1 дійсно 12.08.2023 о 18:45 год. у м. Львові на перехресті Перфецького-Кульпарківська зупиняли працівники поліції та повідомили, що надійшло звернення, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а відтак запропонував йому пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер. На місці огляд ОСОБА_1 не проходив, оскільки не довіряє приладу. Після цього йому було запропоновано огляд в медичному закладі, на що останній беззаперечно погодився.
Приїхавши до медичного закладу йому було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 повідомив, що він готовий здати будь-який біоматеріал (кров, сечу) для визначення його стану алкогольного сп'яніння, однак в цьому йому було відмовлено. Даний факт підтверджується долученими до справи відеоматеріалами.
Крім цього в медичному закладі ОСОБА_1 повідомив, що він хворіє на цукровий діабет і йому потрібно поїсти, однак до нього ніхто так і не прислухався. Даний факт підтверджується долученими до справи відеоматеріалами.
Слід зазначити, що в медичному закладі лікар проводив з ОСОБА_1 відповідні процедури (останній шукав цифри на табло, ходив по лінії та інше), а відтак, такі дії останнього явно не вказують на те, що він відмовився від процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Водночас лікар розцінив таку поведінку ОСОБА_1 , як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, видав відповідний висновок на підставі якого і було складено протокол про адміністративне правопорушення.
До матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Згідно з висновком № 001830 від 12.08.2023 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак цим висновком не підтверджено його перебування в стані алкогольного сп'яніння, що є обов'язково при встановленні порушення ним п.2.9а ПДР України.
Крім цього в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено взагалі жодних ознак алкогольного сп'яніння в ОСОБА_1 .
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом по справі, а зазначені в ньому відомості та долучені до протоколу докази не дають можливості встановити порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР.
Даним недолікам суд першої інстанції не надав належної оцінки та обгрунтував тим, що працівником поліції було допущено помилку, про що зазначено в рапорті поліцейського.
Сторона захисту вважає, що суд помилково взяв до уваги зазначений рапорт та вважав, що працівником поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковані саме за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху.
Також зазначає, що відеозапис не є безперервним та не відображає всіх подій, які відбувались.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , захисник Микуш Д.М. апеляційну скаргу підтримали з наведених у ній мотивів, просили її задоволити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Микуша Д.М., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Так, положеннями статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з протоколом серії ААД №508978 ОСОБА_1 поставлено у провину те, що він 12 серпня 2023 року о 18:45 год. на перехресті вул. Перфецького-Кульпарківська у м. Львові керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Accent», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком № 001830 від 12.08.2023 виданий КНП ЛОР «ЛО МЦП та ТУ» о 18 год. 45 хв., чим порушив вимоги п.2.9а ПДР. Подія зафіксована на нагрудні відео реєстратори 471785,471309.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи висновку про щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001830 від 12.08.2023 ОСОБА_1 відмовився від огляду в медичному закладі (а.с. 4).
Також, з відеозапису події від 12.08.2023 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно був доставлений працівниками поліції до медичного закладу, однак огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився проходити (а.с. 3).
Відтак, у разі, якщо водій відмовляється пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, то в такому випадку поліцейський повинен був скласти протокол про відмову водія від огляду на стан сп'яніння (п.2.5 ПДР).
Однак, поліцейський взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП у Львівській області Юраца Р.О. у протоколі зазначила, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а стан сп'яніння підтверджується висновком №001830, та зазначила про порушення п.2.9а ПДР.
При винесенні постанови, суддя місцевого суду належної оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що приймаючи оскаржену постанову суддя визнав ОСОБА_1 винним у тому, що він 12.08.2023 о 18:45 год. у м. Львові, на перехресті вул. Перфецького-Кульпаркувська, керував транспортним засобом «Hyundai Accent», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушена хода, нечітка мова, запах алкоголю з ротової порожнини. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком № 001830 від 12.08.2023 виданий КНП ЛОР «ЛО МЦП та ТУ» о 18 год. 45 хв. Подія зафіксована на нагрудні відео реєстратори 471785,471309.
З наведено вбачається, що визнаючи ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя першої інстанції одночасно зазначає про керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та порушення ним п.2.5 ПДР (відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння) і в цей час зазначає, що стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 підтверджується висновком № 001830 від 12.08.2023, залишивши поза увагою те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в медичному закладі не проходив, і у провину поліцейським ОСОБА_1 поставлено п.2.9 а ПДР, а не п.2.5 ПДР, як про це зазначено суддею.
Оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, то такий огляд вважається недійсним.
При винесенні постанови, суддя місцевого суду оцінки та аналізу наявним у справі доказам не надав, не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Отже у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як про це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Микуша Д.М. задовольнити.
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах