Справа № 452/561/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/278/24 Доповідач: ОСОБА_2
26 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби ОСОБА_7 , підозрюваному у кримінальному провадженні №12024141290000092 від 08 лютого 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7
органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.186 КК України .
09 лютого 2024 року слідчий ОСОБА_9 , за погодженням прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , звернулася в кримінальному провадженні №12024141290000092 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України (запис до ЄРДР внесений 08.02.2024 року), до слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області із клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 січня 2024 року таке клопотання залишено без задоволення.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту. Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; утримуватись від спілкування із потерпілою та свідком у цьому кримінальному провадженні;здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;не залишати місце свого фактичного постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 06.00 год. Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Обов'язок по контролю за виконанням ухвали покладено на слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 . Встановлено строк дії ухвали терміном до шістесят днів в межах строку досудового розслідування, а саме: по 07 квітня 2024 року о 16 год. 30 хв. включно. Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного ОСОБА_7 , визначити - по 07 квітня 2024 року включно.
Своє рішення слідчий суддя, врахувавши дані про особу підозрюваного, мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано жодних доказів, які б підтверджували та доводили інші наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, а також не доведено обставини щодо недостатності застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний характеризується посередньо, має постійне місце реєстрації та проживання, виявляє бажання активно співпрацювати із органами досудового розслідування.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 та постановити нову ухвалу, якою задоволити клопотання слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 , погоджене прокуроррм у кримінальному провадженні про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржуване судове рішення є незаконним і необгрунтованим. Зазначає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні станом на тепер докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивий зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.186 КК України.
Підставами застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, є наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. А згідно вимог ст.183 КПК України заборони щодо застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відсутні.
Стверджує, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, прокурор звертає увагу на те, що слідчим суддею не у повному обсязі оцінено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст..178 КПК України, а саме репутацію підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині.
Звертає увагу, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби є недоцільним і нівелює саме поняття запобіжного заходу в цілому, оскільки згідно наказу начальника Львівської ОВА ОСОБА_10 №68/22 від 22 квітня 2022 року у Львові діє комендантська година, що забороняє мешканцям Львівської області та м. Львова пересуватися вулицями у вказаний час у громадських місцях.
Наголошує, що із урахуванням обставин вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_7 , у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав та інтересів суспільства.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, на підтримку поданої апеляційної скарги, думку захисника та підозрюваного, які заперечили апеляційні доводи, вважають оскаржувану ухвалу законною та вмотивованою, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст.177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Апеляційним судом встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Слідчими СВ Самбірського РВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024141290000092 від 08 лютого 2024 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України
09 лютого 2024 року, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, зокрема у відкритому викраденні чужого майна - грабежі, вчиненому в умовах воєнного стану.
09 лютого 2024 року слідчий ОСОБА_9 , звернулася з клопотанням до слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, слідчий суддя дотримався вимог ст. ст.177,183,194 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, дійшовши висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави є занадто суворим та невиправданим, оскільки не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, які наведені у клопотанні, переконався, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, і тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, терміном на два місяці, який забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.195 КПК України.
При цьому належно враховано тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 те, що підозрюваний характеризується посередньо, має постійне місце реєстрації та проживання, виявляє бажання активно співпрацювати із органами досудового розслідування.
Згідно з положеннями ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, при цьому в судовому розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу поза розумним сумнівом установлено можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів апеляційного суду погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що слідчий та прокурор не довели обставин, які б слугували підставою для обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.
Судове рішення про відмову у задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Ухвала суду першої інстанції про продовження є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби ОСОБА_7 , підозрюваному у кримінальному провадженні №12024141290000092 від 08 лютого 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4