Дата документу 27.02.2024 Справа № 337/883/23
Єдиний унікальний № 337/883/23 Головуючий у 1 інстанції: Бредун Д.С.
Провадження № 22-ц/807/267/24-2 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«27» лютого 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Бєлки В.Ю.,
Кочеткової І.В.,
секретар: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження додаткового рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2023 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу та застосування наслідків недійсності правочину,
В лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 змінив предмет позову та в обґрунтування позовних вимог остаточно зазначив, що 21 травня 2021 року на перехресті вулиць Брянська та Зої Космодем'янської у м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ-111830 з номерним знаком НОМЕР_1 під його керуванням та транспортного засобу DAEWOO LANOS з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження.
Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2021 року у справі № 337/4491/21 ОСОБА_3 було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 337/4399/21 провадження відносно нього було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 137 260,96 грн. матеріальної та моральної шкоди.
03 лютого 2023 року були відкрито виконавчі провадження № 70920053 про стягнення з ОСОБА_3 на його користь 137 260,96 грн. та № 70920077 про стягнення судового збору, які об'єднано у зведене виконавче провадження № 70923081.
При зверненні до приватного виконавця ним було повідомлено про наявність у ОСОБА_3 DAEWOO LANOS з номерним знаком НОМЕР_2 , проте при перевірці наявності транспортного засобу приватним виконавцем Білецькою К.О. встановлено, що автомобіль за боржником не зареєстрований.
З регіонального сервісного центру МВС було отримано копію договору купівлі- продажу транспортного засобу від 02 вересня 2022 року, згідно з яким ОСОБА_3 продав, а його дружина ОСОБА_1 купила зазначений автомобіль, ціна транспортного засобу складає 106 713 грн.
Вважав вказаний правочин таким, що вчинений боржником на його шкоду, оскільки станом на день укладання договору ОСОБА_4 був обізнаний про подання ним позову та розміром заявлених вимог, контрагентом є дружина боржника, спірний автомобіль було придбано в період шлюбу в 2019 році, таким чином, вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, перереєстрація також відбулась під час перебування боржника у шлюбі, купівля-продаж не пов'язана зі зміною власників автомобіля, а лише зі зміною титульного власника, а сам по собі правочин не пов'язаний з реальним переданням грошових коштів.
На підставі зазначеного остаточно просив визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу-автомобіля DAEWOO LANOS 2003 року випуску, VIN: НОМЕР_3 (номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_4 - від 02 вересня 2022 року, укладений між ОСОБА_3 в якості продавця та ОСОБА_1 в якості покупця, та застосувати наслідки недійсного правочину, а саме: скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки DAEWOO LANOS 2003 року випуску, VIN: НОМЕР_3 (номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_4 за ОСОБА_1 та поновити реєстрацію за ОСОБА_3 .
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2023 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу-автомобіля DAEWOO LANOS 2003 року випуску, VIN: НОМЕР_3 (номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_4 - від 02 вересня 2022 року, укладений між ОСОБА_3 в якості продавця та ОСОБА_1 в якості покупця.
Застосовано наслідки недійсності правочину, а саме: скасовано державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки DAEWOO LANOS 2003 року випуску, VIN: НОМЕР_3 (номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_4 за ОСОБА_1 та поновлено реєстрацію за ОСОБА_3 .
Додатковим рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2023 року заяву позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір 1610,40 грн. та витрати на правову допомогу 7500,00 грн., а всього 9110,40 грн., в рівних частках - по 4555,20 грн. з кожного.
Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що позивачем не подавалась разом з першою заявою по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та не подавалась заява до закінчення судових дебатів в частині витрат на правничу допомогу, непрофесійні дії представника позивача призводили до затягування розгляду справи, просила скасувати додаткове рішення суду в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7500 грн., розподілити інші судові витрати відповідно до вимог закону.
ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що розмір витрат встановлений у фіксованій сумі та не залежить від кількості судових засідань, розмір гонорару не є завищеним.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 сплатив судовий збір в розмірі 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову та 1073,60 грн. за подання позовної заяви (т. 1, а.с. 8, 10).
Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог ОСОБА_2 має право на компенсацію сплаченого судового збору в загальному розмірі 1610,40 грн.
Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема: договір про надання правничої (правової) допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, тощо); документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо), а також документи на підтвердження надання адвокатом та отримання клієнтом професійної правничої допомоги (акт приймання-передачі), із детальним описом вчинених ним відповідних дій (не тільки щодо участі в судових засіданнях, а інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі, зокрема, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів тощо) Зазначені витрати позивача мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19) Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витратна професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Водночас частиною третьою статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес
Подібні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" суд виходив із того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
В суді першої інстанції інтереси ОСОБА_2 представляв адвокат Ярошенко О.О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1024955 від 20 лютого 2023 року (т. 1, а.с. 14), та договору про надання правничої (юридичної) допомоги від 10 лютого 2023 року (т. 1, а.с. 186).
Згідно з умовами договору про надання правничої (юридичної) допомоги від 10 лютого 2023 року вартість правничої допомоги в суді та порядку розрахунків сторони визначають додатковою угодою, яка укладається окремо (п.п. 4.1 договору).
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правничої (юридичної) допомоги від 10 лютого 2023 року визначено вартість правничої допомоги у фіксованому розмірі (незалежно від витраченого адвокатом часу) в розмірі 7500 грн. (т. 1, а.с. 187).
Матеріали справи також містять акт про надання правничої (юридичної допомоги) від 06 листопада 2023 року, рахунок № 11/01 від 06 листопада 2023 року на суму 7500 грн. та платіжну інструкцію № 0.0.3287861639.1 від 06 листопада 2023 року (т. 1, а.с. 188, 189, 190).
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позивачем не подавався разом з першою заявою по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та не подавалась заява до закінчення судових дебатів в частині витрат на правничу допомогу, оскільки це спростовується матеріалами справи.
В позовній заяві ОСОБА_2 зазначив про те, що орієнтовна вартість правничої допомоги становить 7000 грн., під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ОСОБА_5 надав заяву про те, що докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (т. 1, а.с. 6, 172).
Доводи апеляційної скарги про затягування розгляду справи внаслідок непрофесійних дій представника позивача не заслуговує на увагу, оскільки не підтверджені належними доказами.
Окрім того, гонорар визначений у фіксованому розмірі, а отже не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача.
Таким чином, витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
З огляду на складність справи, ціну позову, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), колегія суддів не вбачає підстав для висновку про не співмірність витрат.
Колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судових рішень, не встановлено.
Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 28 лютого 2024 року.
Головуючий А.В. Дашковська
Судді: В.Ю. Бєлка
І.В. Кочеткова