вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" лютого 2024 р. Справа№ 910/10912/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження
у справі № 910/10912/23 (суддя: Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Публічного акціонерного товариства «Укpнaфта»
про стягнення 152002237,46 грн
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10912/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Публічного акціонерного товариства «Укpнaфта» про стягнення 152002237,46 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/10912/23 призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи поставлено такі питання:
- Чи включено до обсягів фактичної використаної Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» потужності, які зазначені у звітах про використання замовленої потужності за липень-грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року, обсяги газу інших замовників послуг транспортування?
- Чи дорівнюють дані остаточних алокацій подач і відборів Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за липень- грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року величинам фактично використаних Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» обсягів потужності по точкам входу в газотранспортну систему, зазначених у звітах про використання замовленої потужності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за липень- грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року?
- Ким в Інформаційній платформі внесені алокації подач і відборів Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» на обсяги природного газу, на які розрахована додаткова плата за перевищення договірної потужності, яка заявлена до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у цій справі?
- Чи підписані рахунки на оплату за перевищення замовленої потужності та звіти про використання замовленої потужності за липень-грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року, які розміщені в Інформаційній платформі, електронними цифровими підписами?
- Чи підтверджуються нормативно та документально розмір заборгованості за перевищення обсягів замовленої потужності, заявленої позивачем в рамках справи №910/10912/23 до стягнення з відповідача за період липень-грудень 2020 року, лютий 2021 року - грудень 2022 року ?
- Як що так, то в якому розмірі?
Зупинено провадження у справі №910/10912/23 на час проведення судової експертизи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав на те, що задля встановлення достовірності відомостей, відображених позивачем у звітах про використання відповідачем замовленої потужності, з метою встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача за перевищення ним замовленої потужності у спірний період, як і для підтвердження або спростування факту підписання виставлених позивачем рахунків і звітів, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/10912/23 та передати справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановленою за відсутності підстав для проведення експертизи, визначених у ст. 99 ГПК України, що має наслідком невиправдане затягування розгляду справи. Скаржник зазначає, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що виключає необхідність призначення експертизи. Наголошує, що судами вже неодноразово розглядались подібні спори за участі Оператора ГТС та ПАТ «Укрнафта», предметом яких були аналогічні вимоги Оператора ГТС про стягнення плати за перевищення договірної потужності за Договором транспортування природного газу від 14.11.2019, але за інші періоди.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 апеляційна скарга у справі № 910/10912/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження відкладено до надходження матеріалів справи № 910/10912/23 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10912/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 910/10912/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 910/10912/23 призначено на 05.02.2024, яке було відкладено на 06.02.2024; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали
23.01.2024 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні протоколи перевірки звітів про використання замовленої потужності, а також не надані докази того, що саме у відповідному звітному періоді такі звіти були розміщені в Інформаційній платформі. Вказує на те, що станом на дату звернення із позовом до суду позивач не надав складених у письмовій формі рахунків та звітів.
Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2024 апеляційну скаргу підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.2024 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до статті 99 ГПК України суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З аналізу положень статей 73, 99 ГПК України вбачається, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експертів, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення обсягів замовленої потужності за липень-грудень 2020 року за договором транспортування природного газу від 14.11.2019 №1907000632; пені, 3 % річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказував на неналежне виконання відповідачем умов Договору транспортування природного газу від 14.11.2019 №1907000632 у частині оплати за перевищення замовленої потужності за липень-грудень 2020 року на загальну суму 152002237,46 грн.
Колегія суддів зауважує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
При цьому, місцевий господарський суд, призначаючи відповідну судову експертизу, жодним чином не обґрунтував неможливості самостійно встановити обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, відсутність у нього та інших учасників справи знань для оцінки поданих сторонами доказів, не виявив розбіжностей чи спірних даних у поданих учасниками спору доказах, які через відсутність компетенції не могли би бути оцінені судом, який розглядає спір.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо недоліків та неповноти наданих позивачем доказів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, надані сторонами докази та доведеність обставин, на які сторони посилаються, підлягає оцінці судом при вирішенні спору. При цьому, як вже зазначалось, місцевий господарський суд не обґрунтував внаслідок чого він позбавлений можливості оцінити надані сторонами докази в контексті спірних правовідносин сторін, а також не навів, які саме сумніви виникли у суду стосовно правильності відомостей, що в них зазначені.
Також, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що судами різних інстанцій вже неодноразово розглядались подібні спори за участі тих самих сторін, предметом яких були аналогічні позовні вимоги.
У зв'язку з викладеним, з урахуванням конкретних обставин справи, оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження у даній справі не можна визнати обґрунтованою та такою, що ухвалена з дотриманням норм процесуального права.
Відтак, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.228 ГПК України.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимогст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже, ухвала про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) від 01.06.2006, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більш того, суд вирішує питання отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (Заяви №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (пункт 29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційної скарги у тому, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановленою за відсутності підстав для проведення експертизи, визначених у ст. 99 ГПК України, що має наслідком невиправдане затягування розгляду справи.
Згідно з п.4 ч.1 ст.280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 910/10912/23 підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат, в т.ч. і витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, за загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 910/10912/23 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 910/10912/23 скасувати.
3. Справу № 910/10912/23 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.02.2024.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков