Справа № 930/900/23
Провадження № 22-ц/801/109/2024
Категорія: 21
Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П.
Доповідач:Сопрун В. В.
28 лютого 2024 рокуСправа № 930/900/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Матківської М.В., Сала Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,
за участю сторін: представника ОСОБА_1 - адвоката Парпальоси В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №930/900/23 запозовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 року,яке ухвалив суддя Царапора О.П. в Немирівському районному суді Вінницької області, повний текст складено 23 жовтня 2023 року,
В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПрАТ «Зернопродукт МХП» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи позовні вимоги тим, що 16 червня 2021 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 279 до договору оренди земельної ділянки № 117 від 02 березня 2005 року про заміну сторони Договору та викладено текст договору у новій редакції. Відповідно до п. 3.1 Договору оренди землі «термін дії договору закінчиться 12 квітня 2022 року».
Позивачем 16 червня 2021 року повідомлено відповідача про відсутність намірів продовжувати укладений договір оренди землі від 02 березня 2005 року.
08 квітня 2022 року позивачем отримано від відповідача, відповідно до якого повідомлено, що укладений з нею договір оренди землі тимчасово поновлюється на 1 рік та діє до 12 квітня 2023 року.
06 березня 2023 року позивач отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від державного реєстратора речових прав, з якої їй стало відомо, що «інформаційна система державного реєстру прав автоматично пролонгувало договір оренди землі 13 квітня 2022 року, дата закінчення даного договору 12 квітня 2037 року».
Таким чином, позивач просила суд усунути перешкоди в користуванні її земельною ділянкою загальною площею 3,1930 га, кадастровий номер: 0523081400:01:001:0200, що знаходиться в межах Немирівської територіальної громади за межами села Воробіївка Вінницького району Вінницької області, шляхом скасування державної реєстрації автоматичного продовження права оренди, яка була здійснена 13 квітня 2022 року строком до 12 квітня 2037 року, за ПрАТ «Зернопродукт МХП» відповідно до договору оренди землі № 117 від 02 березня 2005 року. Стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 рокупозов задоволено.
Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою загальною площею 3,1930 га, кадастровий номер: 0523081400:01:001:0200, що знаходиться в межах Немирівської територіальної громади за межами села Воробіївка Вінницького району Вінницької області, шляхом скасування державної реєстрації автоматичного продовження права оренди, яка була здійснена 13 квітня 2022 року строком до 12 квітня 2037 року, за ПрАТ «Зернопродукт МХП» відповідно до договору оренди землі № 117 від 02 березня 2005 року. Стягнуто з ПрАТ «Зернопродукт МХП» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач ОСОБА_1 письмово повідомила відповідача ПрАТ «Зернопродукт МХП» про не бажання продовжувати договір оренди, проте, інформаційна система державного реєстру прав автоматично пролонгувало договір оренди землі до 12 квітня 2037 року, чим порушено її права розпоряджатися своєю земельною ділянкою.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПрАТ «Зернопродукт МХП» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача ОСОБА_1 до державного реєстратора з заявами про виключення відомостей про поновлення договору оренди землі. Відтак, в силу вимог закону договір оренди землі автоматично продовжений на той самий строк.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Парпальос В.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,1930 га в межах згідно з планом, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: Вінницька область Немирівський район Воробіївська сільська рада, що належала покійній ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 158279. Кадастровий номер земельної ділянки 0523081400:01:001:0200, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14 червня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Немирівського районного нотаріального округу Вінницької області та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
16 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Зернопродукт МХП» укладено додаткову угоду № 279 до договору оренди земельної ділянки № 117 від 02 вересня 2005 року, з якого вбачається, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0523081400:01:001:0200, яка розташована на території Вінницької області Вінницького районну Немирівської ОТГ с. Воробіївка.
Відповідно до п. 3.1. додаткової угоди, термін дії договору закінчується 12 квітня 2022 року.
Як вбачається із листа-повідомлення від 16 червня 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до директора ПрАТ «Зернопродукт МХП» та повідомила його про намір не поновлювати дію договору оренди землі від 02 березня 2005 року № 117 і має намір самостійно обробляти земельну ділянку з кадастровим номером 0523081400:01:001:0200 і використовувати її для власних потреб на свій розсуд.
04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «Зернопродукт МХП» із заявою, у якій зазначила, що орендодавець не має намірів поновлювати договір оренди землі № 117 від 02 вересня 2005 року.
08 квітня 2022 року ПрАТ «Зернопродукт МХП» повідомило ОСОБА_1 про те, що укладений із нею договір закінчується 12 квітня 2022 року. В межах дії закону та оголошеного воєнного стану, укладений договір оренди землі тимчасово поновлюється на 1 рік та діє до 12 квітня 2023 року.
Відповідно до рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66661804 від 06 березня 2023 року, державний реєстратор встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: інформаційна система державний реєстр прав зробило автоматичну пролонгацію договору оренди землі 13 квітня 2022 року, дата закінчення даного договору 12 квітня 2037 року.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, законодавчо закріплені вимоги про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Частинами 1,2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникають з моменту такої реєстрації.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до доповнених п.п.27 і 28 Розділу X Перехідні положення ЗК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року, які набрали чинності 07 квітня 2022 року, встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності.
Законом України від 09 жовтня 2022 року №2698-IX, який набрав чинності 19 листопада 2022 року, абзац перший підпункту 1 пункту 27 після слів «воєнного стану» доповнено словами «до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (тобто цим Законом).
Аналіз наведених положень ЗК України дає підстави для висновку, що вищевказаними законами прямо визначено юридичний факт, з яким закон пов'язує поновлення дії договорів оренди саме без волевиявлення сторін. Зокрема, за період із 24 лютого 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди землі були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.
Оскільки строк користування орендованою ПрАТ «Зернопродукт МХП» земельною ділянкою сільськогосподарського призначення закінчився вже після введення 24 лютого 2022 року воєнного стану (12 квітня 2022 року), то строк дії договору оренди вважається поновленим на один рік, тобто до 12 квітня 2023 року без волевиявлення сторін відповідного договору і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 вказала, що автоматична пролонгація договору оренди землі до 12 квітня 2037 року, протиправно надає відповідачу право користування земельною ділянкою ще на 15 років, чим порушуються її право користування, як власника земельної ділянки, тому просила усунути перешкоди в користуванні її земельною ділянкою загальною площею 3,1930 га, кадастровий номер: 0523081400:01:001:0200, що знаходиться в межах Немирівської територіальної громади за межами села Воробіївка Вінницького району Вінницької області, шляхом скасування державної реєстрації автоматичного продовження права оренди, яка була здійснена 13 квітня 2022 року строком до 12 квітня 2037 року, за ПрАТ «Зернопродукт МХП» відповідно до договору оренди землі № 117 від 02 березня 2005 року.
Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 02 липня 2019 року у справі №48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України). Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі №669/927/16-ц).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року по справі №303/6366/17 (провадження №61-17559св19) вказано, що: «порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права».
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки в мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв'язку із фактичним використанням земельної ділянки.
Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом пред'явлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. До того ж негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 вересня 2020 року у справі № 396/1857/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 598/538/19 (провадження № 61-9846св20) та від 14 грудня 2022 року у справі № 394/85/21-ц (провадження № 61-9582св22), від 29 березня 2023 року в справі №563/376/22 (провадження №61-47св23).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заявлячи вимогу про усунення перешкоди в користуванні її земельною ділянкою загальною шляхом скасування державної реєстрації автоматичного продовження права оренди, позивач обрала неефективний спосіб захисту своїх прав, а тому рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно положень ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За змістом частини другої цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Щодо судових витрат
Згідно з ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, тому з позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь відповідача ПрАТ «Зернопродукт МХП» судовий збір за подання апеляційної скарги 1610,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» задовольнити.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2023 рокускасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1610,40 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 28 лютого 2024 року.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Матківська М.В.
Сало Т.Б.