Справа № 463/2039/23 Провадження № 1-кп/450/363/23
судового засідання
07 грудня 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_8
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_9
перекладача ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141360000228 від 27.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України,-
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141360000228 від 27.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурором в судовому засіданні подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 . Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 28.01.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні даного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, зокрема повідомленням на лінію 102 від 26.01.2023 року № 2668; заявою потерпілого ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення від 27.01.2023 року; показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , документами та речовими доказами у кримінальному провадженні. Тому беручи до уваги те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, без можливості застосування ст. 75 КК України, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати, що ризики, ст. 177 КПК України, які слугували підставою обрання запобіжного заходу обвинуваченому не відпали та продовжують існувати, зокрема: обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Крім цього, дані про обвинуваченого свідчать про те, що останній офіційно не працевлаштований, немає міцних соціальних зв'язків та джерел заробітку, постійного місця проживання на території Львівської області. На підставі наведеного просить клопотання задоволити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 , щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді триманні під вартою заперечив, просив змінити запобіжний захід на менш суворий, а саме на цілодобовий домашній арешт з електронним носієм. Клопотання прокурора не мотивоване, а саме не мотивовано чому більш м'який запобіжний захід не може забезпечити уникнення ризиків наведених прокурором.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Проаналізувавши обвинувальний акт, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, з'ясувавши думку учасників процесу, суд, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, виходячи з наступного :
Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в т.ч. запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.01.2023 року, ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 30.03.2023 року.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 24.03.2023 року, ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.10.2023 року до 10.12.2023 року, включно.
За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.
Обов'язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.
Наведені прокурором у клопотанні доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_6 , кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За положеннями п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на наведене, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, що останній, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, як на території України так і за її межами, чи на тимчасово окупованих територіях, немає міцних соціальних зв'язків, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, які на даний час в суді не допитані, суд враховує, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпечності злочину, який інкримінується ОСОБА_6 , тяжкі наслідки, що настали, і інші обставини, суд вважає, що ОСОБА_6 , слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів оскільки, інший, менш суворий запобіжний захід не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, без визначення розміру застави, оскільки така відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, судом може не визначатись.
Щодо клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу то таке є невмотивоване та задоволенню не підлягає, оскільки ризики які зазначені при обранні запобіжного заходу не відпали, тому суд приходить до висновку, що підстави для зміни обвинуваченому такого запобіжного заходу як тримання під вартою на домашній арешт, відсутні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 184, 193, 194, 196, 197, 199, 315 КПК України, суд, -
клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 ,- задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.02.2024 року, включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала про продовження запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та скерувати начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19».
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1