Справа № 463/1074/23
Провадження № 1-кс/463/1907/24
про скасування арешту майна
28 лютого 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТзОВ «ЕСПІВІ КР» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України,
адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТзОВ «ЕСПІВІ КР» звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2023 року у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2023 року, накладено арешт на нерухоме майно, а саме на приміщення службово-технічної будівлі А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 505476326101), загальною площею 1174,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 17, та належить на праві власності ТзОВ «ЕСПІВІ-КР». Вказаний арешт вважає необґрунтованим та таким, що накладений в порушення вимог ст.ст.170, 171 КПК України, а відтак, такий підлягає скасуванню виходячи з наступного. Зазначає, що ТзОВ «ЕСПІВІ-КР» набуло право власності на приміщення службово-технічної будівлі А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 505476326101), загальною площею 1174,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 17, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 462, укладеного з АТ «Українська Залізниця» за результатами проведеного 17.02.2022 року електронного аукціону. Вартість об'єкта з ПДВ становила 14414414,40 гривень. При цьому, стартова ціна лоту становила 11569630,22 гривень, який неодноразово не відбувався через відсутність учасників. В аукціоні брало участь з ціновими пропозиціями двоє учасників, пропозиція ТзОВ «ЕСПІВІ-КР» за результатами була визнана переможною. Вартість об'єкта була повністю сплачена на рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією № 23 від 03.06.2022 року. Крім того, зазначає, що вказаний об'єкт нерухомості не відноситься до державного майна, яке належить АТ «Українська Залізниця» на правах господарського відання, а належить безпосередньо Товариству на праві власності. У клопотанні про накладення арешту слідчим не надано будь яких доказів, які б свідчили про протиправність дій саме під час відчуження належного об'єкта нерухомого майна, як і не наведено належних та допустимих доказів відчуження його протиправним шляхом. Слідчому судді також не надано доказів та не доведено існування правових підстав для накладення і подальшого збереження арешту майна. У судовому порядку договір-купівлі продажу, результати аукціону не оскаржуються. Тобто станом на 23.02.2024 року вони є чинними. Відносно нотаріуса, який посвідчував договір купівлі-продажу жодних дисциплінарних проваджень не відкрито. Таким чином, накладення арешту на майно, позбавляє власника ТзОВ «ЕСПІВІ-КР», як добросовісного набувача, у повному обсязі здійснювати свою господарську діяльність та призводить до несення витрат. А тому, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова у справі № 463/1074/23, а саме на об'єкт нерухомості - приміщення службово-технічної будівлі А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 505476326101), загальною площею 1174,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 17.
Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у такому, надав аналогічні обґрунтування, просить клопотання задовольнити.
Прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Жодних клопотань та заперечень не подав.
Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає за можливим розглянути клопотання про скасування арешту майна за відсутності прокурора, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додані документи, матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2023 року, накладено арешт на об'єкт нерухомості - приміщення службово-технічної будівлі А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 505476326101), загальною площею 1174,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 17. Заборонено будь яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь які дії пов'язані із перебудовою, добудовою, виділом, поділом об'єкта, переходом права власності, зокрема, продажу через електронні торги вказаного майна, а також заборонено суб'єктам державної реєстрації або нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного майна, у тому числі вчинення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Слідчий суддя постановляючи дану ухвалу виходив з того, що вказане майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою недопущення їх знищення.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст.16 КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує вимоги чинного законодавства, щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов'язки, запобігає зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.
Разом з тим, відповідно до ст.28 КПК України - під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечується прокурором.
Відповідно до ст.131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.100 КПК України - речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно положень ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З аналізу вказаних положень вбачається, що слідчий, прокурор зобов'язані самостійно обстоювати їх позицію, щодо необхідності застосування чи подальшого застосування арешту майна.
Разом з тим, прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, не обґрунтував позицію органу досудового розслідування щодо необхідності подальшого застосування арешту майна, жодних заперечень чи клопотань також не подав.
Слідчим суддею встановлено, що між АТ «Українська Залізниця» та ТзОВ «ЕСПІВІ-КР» за результатами проведення електронного аукціону з продажу, що відбувся 17.02.2022 року, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 462 (лот № 0024-0205, протокол електронного аукціону № BSE001-UA-20220121-76259, цінова пропозиція лоту 12012012,0 гривень без ПДВ), а саме: приміщення службово-технічної будівлі А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 505476326101), загальною площею 1174,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 17. Ціна договору 14414414,40 гривень з ПДВ. Вказані кошти сплачено відповідно до платіжної інструкції № 23 від 03.06.2022 року.
Відповідно до п.13 Порядку розпорядження майном акціонерного товариства Українська залізниця, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. № 1054 в редакції, яка була чинною на момент проведення згаданого електронного аукціону і який визначає механізм відчуження, передачі в користування, оренду, концесію майна, внесеного до статутного капіталу ПАТ «Українська Залізниця» та майна, набутого товариством, відчуження майна шляхом продажу, оренда майна здійснюються на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів, крім випадків прийняття вищим органом товариства окремого рішення стосовно використання такого майна з метою виконання функцій держави. Електронні аукціони проводяться з дотриманням таких принципів: добросовісна конкуренція серед учасників; відкритість та прозорість проведення електронних аукціонів; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій учасників.
Електронні аукціони проводяться з використанням електронної торгової системи, що забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення електронного аукціону, запобігання корупційним діям і зловживанням та становить дворівневу автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему, що складається з центральної бази даних та програмно-апаратних комплексів організаторів електронних аукціонів, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи.
Відповідно до п.14 Порядку відчуження майна здійснюється за вартістю не нижчою, ніж балансова вартість.
Відповідно до інформації, отриманої з відповіді АТ «Укрзалізниця» № Ц-7-94/116-24 від 14.02.2024 року на адвокатський запит, балансова вартість об'єкту нерухомого майна, приміщення службово-технічної будівлі А, загальною площею 1174,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 17, на момент проведення аукціону становила 7383331,43 гривень.
Згідно протоколу електронного аукціону № BSE001-UA-20220121-76259 від 17.02.2022 року, відбувся аукціон по лоту № 0024-0205, склад лоту (активи) приміщення службово-технічної будівлі А, загальною площею 1174,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 17, стартова ціна лоту 11569630,22 гривень.
Слідчий суддя погоджується з доводами представника власника майна, оскільки стартова ціна лота майже у двічі була більшою за балансову вартість об'єкту, який був виставлений на аукціон.
Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № BSE001-UA-20220121-76259 від 17.02.2022 року, було зареєстровано двоє учасників аукціону, які первинно подали свої закриті цінові пропозиції, а потім проводили торги ще три раунди аукціону.
ТзОВ «ЕСПІВІ-КР» зробило свою закриту цінову пропозицію у розмірі 12012012,0 гривень без ПДВ, що виявилась найбільшою серед учасників і забезпечило Товариству перемогу.
Кримінальне провадження за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року в межах якого було накладено арешт на майно, було відкрите в тому числі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Враховуючи, що юридична особа - власник майна отримала за наслідками проведеного електронного аукціону суму, що перевищує вартість такого майна майже у двічі залишається нез'ясованим, які саме суспільно небезпечні тяжкі наслідки були завдані власнику майна АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч.2 ст.388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
На час розгляду клопотання про скасування арешту майна незаконність набуття права власності ТзОВ «ЕСПІВІ-КР» не встановлена судом (судові справи відсутні), ТзОВ «ЕСПІВІ-КР» є добросовісним набувачем. Санкції ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України не передбачають повернення майна первинному власнику, а набуття майна з електронного аукціону в порядку, що за своєю правовою природою є аналогічним до приватизації державного та комунального майна.
Відповідно до положень ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року; також рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).
Касаційний цивільний суд у постановах від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц та від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц вказав, що «конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод». Аналогічна позиція міститься в Постанові КГС ВС від 18 лютого 2021 року у справі № 14/5026/1020/2011.
Факт необґрунтованого накладення арешту на майно ТзОВ «ЕСПІВІ-КР» є непропорційним втручанням у його право власності та створює перешкоди у вільному використанні свого майна. Придбане приміщення потребує реконструкції, дозвіл на реконструкцію як і саму реконструкцію неможливо розпочати, оскільки існує заборона (арешт). Не використовуючи будівлі для власних потреб власник змушений сплачувати податок, нести інші обов'язкові витрати пов'язані з утриманням нерухомості.
Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчому судді також не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна. У судовому порядку договір-купівлі продажу, результати аукціону не оскаржуються. Тобто станом на лютий 2024 року вони є чинними. Відносно нотаріуса, який посвідчував договір купівлі-продажу жодних дисциплінарних проваджень не відкрито.
Також встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває понад рік, у вказаному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено. Варто зауважити, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування.
Слідчим суддею при розгляді даного клопотання враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, правова позиція ЄСПЛ у справі «AKSHIN GARAYEV v. AZERBAIJAN» від 02.02.2023, заява №30352/11. Власник приватної компанії скаржився на те, що постійне і тривале утримання майна, що належить його компанії, в якості речових доказів у кримінальному провадженні, порушувало його право на мирне володіння своїм майном. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що оскільки утримання майна Заявника як доказу є заходом, який тимчасово обмежує користування та розпорядження майном, цей захід має бути передбачений національним законодавством, переслідувати законну мету та бути їй пропорційним. Водночас також повинно існувати розумне співвідношення пропорційності між засобами, що застосовуються, і метою, яку прагнуть досягти будь-які заходи, що застосовуються державою, в тому числі заходи, спрямовані на контроль за використанням майна приватної особи. Ця вимога виражається в понятті «справедливого балансу», який повинен бути досягнутий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав особи. Для того, щоб визначити пропорційність відповідного заходу, необхідно враховувати його тривалість, а також його необхідність з огляду на хід кримінального провадження, наслідки його застосування для відповідної особи та рішення, прийняті органами влади у зв'язку з цим. У справі Заявника Суд взяв до уваги, що кримінальне провадження залишалося призупиненим без проведення активних слідчих дій та без можливості переоцінити подальшу необхідність збереження речових доказів. При цьому, Суд врахував значну вартість цього майна. Як наслідок, ЄСПЛ констатував, що у цій справі не було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та інтересами Заявника, оскільки він був зобов'язаний нести надмірний тягар внаслідок тривалого утримання його майна як доказу.
Таким чином, позбавлення добросовісного власника майна можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому випадку, коли у кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги мету накладення арешту - забезпечення збереження речових доказів, з урахуванням відсутності повідомлення про підозру особам у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, недоведеності органом досудового розслідування обставин, що перешкоджали здійснити процесуальні дії, спрямовані на швидке та повне досудове розслідування у розумні строки, обґрунтованість доводів клопотання про скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність здійснення такого арешту, в кримінальному провадженні відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном у зв'язку з чим клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТзОВ «ЕСПІВІ КР» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 42023142040000008 від 30.01.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2023 року (справа № 463/1074/23), а саме: об'єкт нерухомості - приміщення службово-технічної будівлі А, загальною площею 1174,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 17, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 505476326101, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСПІВІ КР».
Скасувати накладену ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2023 року (справа № 463/1074/23) заборону будь яким фізичним та юридичним особам вчиняти будь які дії пов'язані із перебудовою, добудовою, виділом, поділом об'єкта, переходом права власності, зокрема, продажу через електронні торги вказаного майна, а також заборону суб'єктам державної реєстрації або нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного майна, у тому числі вчинення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1