Справа № 755/7081/19
"08" лютого 2024 р. колегія суддів Дніпровського районного суду міста Києва у складі:
головуючою судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарях судових засідань ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040001240 від 13 лютого 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Київської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілого ОСОБА_12 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_13 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
13 лютого 2019 року близько 16 години потерпілий ОСОБА_12 , який є власником квартири АДРЕСА_2 , приїхав до свого сина ОСОБА_8 , який проживав у вищевказаній квартирі, з метою обговорення питання подальшого проживання ОСОБА_8 у цій квартирі. Однак, ОСОБА_8 , який перебував у приміщенні квартири, двері не відчиняв та не давав можливості своєму батькові - потерпілому ОСОБА_12 зайти до приміщення вказаної квартири.
У свою чергу, потерпілий ОСОБА_12 , з метою законного проходу до власного майна, викликав працівників аварійної служби відкриття дверей та працівників патрульної поліції.
У подальшому, працівниками аварійної служби, у присутності потерпілого ОСОБА_12 та представників патрульної поліції, були здійснені дії, направлені на відкриття вхідних дверей до приміщення квартири АДРЕСА_2 .
Після того, як двері до вказаної квартири були відчинені, потерпілий ОСОБА_12 зайшов до приміщення квартири, де у нього виник словесний конфлікт з його сином ОСОБА_8 . Підставою конфлікту, що виник між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , стала поведінка ОСОБА_8 щодо ігнорування вимог батька відкрити двері квартири та подальшого виселення з квартири ОСОБА_8 .
У ході словесного конфлікту обвинувачений ОСОБА_8 схопив за верхній одяг потерпілого ОСОБА_12 та потягнув його на кухню квартири. У свою чергу, потерпілий ОСОБА_12 , намагаючись захиститися від протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_8 , відчуваючи реальну небезпеку для свого здоров'я, схопив ножа, який знаходився на столі кухні. Між чоловіками розпочалася обоюдна бійка, під час якої, у обвинуваченого ОСОБА_8 виник злочинний умисел на нанесення потерпілому ОСОБА_12 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_8 , під час обопільної бійки, перехопив своїми руками руку потерпілого ОСОБА_12 , у якій знаходився ніж. Після цього, обвинувачений ОСОБА_8 , утримуючи у своїх руках руку потерпілого, у якій той міцно тримав ніж, наніс потерпілому умисні удари лезом ножа в область живота та грудної клітини. У результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілому ОСОБА_12 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних поранень.
Як вбачається з даних, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 042-615-2019 від 03 квітня 2019 року: « у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при проведенні судово-медичної експертизи та при вивченні медичної документації на його ім'я виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні життя в момент заподіяння, та тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу.»
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та показав, що у нього з батьком із самого дитинства склалися погані стосунки, батько був дуже агресивним, вимагав, щоб усі підкорялися його волі, часто його бив, знущався над ним, хапав тесак, сокиру. Він і дорослим боявся свого батька, особливо коли він був розлючений. Батько був раніше судимий. Батько проживав у хаті в селі, а мама останнім вже жила окремо від нього. Квартира АДРЕСА_2 належить батьку. За дозволом батька він із сім'єю вже більше 20 років проживають у цій квартирі. Однак, останнім часом батько вимагав у нього платити гроші за проживання у квартирі, або щоб вони виселялися, а він буде здавати квартиру в оренду, і на ці гроші жити. Це вже продовжувалося тривалий час, але йому з родиною не було куди переїжджати. За декілька днів до події йому зателефонувала матір та повідомила, що найближчими днями з конфліктом та вимогами про гроші приїде батько. 13 лютого 2019 року він перебував у квартирі, близько 16 години у двері подзвонили, він бачив, що приїхав батько та вирішив не відчиняти йому двері, щоб уникнути зустрічі, нового конфлікту та знущання. Згодом він почув декілька голосів за дверима, лише згодом він зрозумів, що хтось намагається відчинити двері. Він був впевнений, що двері не відчинять та підуть, тому сидів у кімнаті. Він зателефонував родині, щоб вони не приїжджали додому. Близько 19-20 годин двері у квартиру відчинили, зайшли дві людини, він вважає, що це були працівники поліції, та батько. Він одразу просив працівників поліції обшукати батька та перевірити, що у нього з собою. Ті у відповідь посміялися та пішли з квартири. Батько був одягнений у светр і куртку, яка була розстебнута. Батько почав сваритися, а він узяв його за «шкибари» та хотів вивести з квартири. Однак, батько витягнув з кишені розкладного ножа та почав ним розмахувати. Він хапав батька за руки, щоб не отримати удару. Вони боролися, махали руками, притискали один одного, але він ніяких умисних ударів батьку не наносив, ніж у руках не тримав. Він вибив у батька його ніж, тоді той схопив інший ніж. Можливо батько отримав тілесні ушкодження від ножа коли він, ОСОБА_8 , вивертав його руку з лезом ножа від себе. Однак, він думає, що у такий спосіб батько міг отримати не більше трьох порізів. Ніж, з яким батько прийшов, він забрав коли уходив. Його, ОСОБА_8 , дії не несли небезпеку батьку, умислу на вбивство та умислу на нанесення тілесних ушкоджень у нього не було, горло він батькові не стискав, він йому не погрожував, погрожував саме батько. Він, ОСОБА_8 , фактично захищався, у нього була необхідна оборона. Він не знав як припинити конфлікт, тому схопив швабру, щоб тримати батька на відстані від себе та виштовхував його ближче до дверей, щоб той покинув квартиру та припинив на нього кидатися. Ніяких слідів крові на батьку та у квартирі не було. Через 10 хвилин після того як він вигнав батька та зачинив двері у квартиру, він вирішив піти шукати батька. У коридорі його не було, слідів крові там також не було. Він вийшов на вулицю, там також батька не було. Він вирішив, що його сім'я поїхала у батьківський будинок дружини у ОСОБА_14 , тому він поїхав туди. У будинку нікого не було, згодом йому зателефонувала матір та повідомила, що батько у лікарні та наказала йому їхати до поліції, що він і зробив. Він винен у тому, що оборонявся від батька, та можливо наніс йому тілесні ушкодження при самообороні. У нього також на руках були порізи, які зафіксовані експертами. Він просить суворо його карати.
Крім того, під час судового розгляду кримінального провадження у судових засіданнях були допитані потерпілий, свідки, досліджені докази сторони обвинувачення та захисту.
Так, будучи допитаним у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 показав, що у нього складні відносини з сином, між ними постійно виникають конфлікти щодо квартири. Квартира АДРЕСА_2 належить йому на праві власності. Він пустив до квартири жити сина та його сім'ю. Однак, зараз він хворіє, за віком не має змоги працювати, крім того, він був раніше судимий, що ускладнює працевлаштування, а йому необхідні гроші для життя. Тому він висунув вимогу сину сплачувати йому кошти за проживання у квартирі. Це стало підставою для нового конфлікту із сином, бо той відмовлявся надавати гроші. Тому він вирішив виселити сина та здавати в оренду квартиру чи узяти кредит, а банку віддати квартиру. Він зателефонував дружині, у них був конфлікт по телефону, він попередив, що приїде до них розбиратися. Дружина просила, щоб він не їхав, бо син двері йому не відчинить. Вона запропонувала йому приїхати до неї у квартиру на АДРЕСА_3 , поговорити. Він був розлючений, узяв із собою ножа та поїхав до м. Києва. Він приїхав до своєї квартири та побачив, що у дверях без його дозволу були замінені замки. Він дзвонив у дзвінок біля дверей, стукав, але йому ніхто не відчиняв. На телефонні дзвоники йому ніхто не відповідав. Він одразу зателефонував до поліції та зробив заяву, викликав працівників МЧС. Лише коли останні зламали двері, він зміг потрапити до своєї квартири. Всередині знаходився його син ОСОБА_8 . Усі роз'їхалися і вони з сином залишилися удвох. Між ними розпочався конфлікт за квартиру, ОСОБА_8 схопив його за грудки та випхав на кухню, а він у цей час схопив ножа та замахнувся на сина. Син перехопив його руку, між ними почалася сутичка, «штовханина», він відчув біль та ослаб, син вибив в нього ножа. У цей час, він згадав, що у нього у кишені лежить ніж з яким він приїхав, тоді він дістав цей ніж, вони ще боролися, штовхалися. Потім син схопив швабру та випхав його з квартири. Ця ситуація продовжувалася лише декілька хвилин. Ножі - один та другий були тільки у нього у руках, у сина ножів не було. Він не бачив одразу крові, бо був одягнутий у верхній одяг, також ніяких слідів крові у квартирі він не бачив. Він почав себе погано почувати, але не хотів це показати сину та не хотів просити його про допомогу, тому вийшов з квартири та пішов до сусідів, де попросив викликати швидку. Він один винен у тому, що сталося, він розпочав конфлікт, він кидався з ножом на сина, той його не душив, а тільки захищався. Чому так написав слідчий, він не знає. Його слідчий під час допитів не просив дати пояснення, а виключно задавав питання, які хотів. Він наполягає на тому, що саме у суді йому надали можливість розповісти про обставини та висловити свою думку. Отримані тілесні ушкодження не нанесли шкоди його здоров'ю, усе швидко загоїлося, з сином він примирився. Він наполягає, що тільки він винен у ситуації яка склалася, ніякої загрози його життю не було. Він не тримає зла на сина, вибачив його та просить його не позбавляти волі та виправдати.
У судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_15 , яка показала, що обвинувачений її син, а потерпілий її чоловік. ОСОБА_12 любить, щоб все було по його, усіма командував. Він не міг мирно існувати із сином. Раніше вона проживала з чоловіком, а останні пів року вона проживала окремо у АДРЕСА_3 , у своїй квартирі, тільки іноді їздила провідувала чоловіка. Він постійно конфліктував за гроші та свою квартиру. Напередодні вона посварилася із чоловіком та поїхала від нього у м. Київ у свою квартиру. Вона казала ОСОБА_12 , щоб він не приїздив у м. Київ. Коли він наполіг, то вона сказала, щоб він приїхав до неї у квартиру і вони будуть розбиратися у ситуації. Одночасно вона зателефонувала сину та повідомила, що приїде на «розбірки» батько, щоб він йому не відчиняв двері. Можливо саме вона винувата у тому, що сталося. Вона сиділа вдома та чекала чоловіка, але увечері їй зателефонувала сусідка з Дарницького бульвару та сказала, щоб вона швидко йшла до квартири сина. Коли вона прибігла, то біля будинку побачила автомобіль швидкої допомоги. Вона заходила до квартири, але крові не пам'ятає, бачила перевернуті табуретки.
У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_16 , який показав, що він проживає у кв. АДРЕСА_4 , поряд з квартирою, де проживає сім'я ОСОБА_8 13 лютого 2019 року він побачив біля дверей ОСОБА_8 незнайомого чоловіка. На його запитання хто він, останній повідомив, що він батько ОСОБА_8 та чекає на сина. Згодом, перебуваючи у своїй квартирі, він з дружиною почули шум у коридорі, потім було чутно стуки у вхідні двері, потім вони почули стуки та дзвінок вже у їх квартиру. Коли він відчинив двері, то побачив батька ОСОБА_8 , який просив викликати швидку, бо його порізав син. Він не звернув у цей час увагу на двері сусіда, тому не може повідомити чи були вони відчинені у цей час чи ні, але точно потерпілого ніхто не переслідував. Вже у квартирі чоловік почав сповзати по стіні, а на руках у нього вони побачили кров. Він з дружиною надавали першу медичну допомогу. На чоловіку не було слідів крові, але коли вони зняли з нього куртку, то тоді побачили вже кров. Вони його поклали на підлогу та дали рушник. Рану він не бачив, оскільки приїхали лікарі, а через 10-15 хвилин працівники поліції.
Як вбачається з даних, що містяться:
- у протоколі огляду місця події від 13 лютого 2019 року та ілюстрованої таблиці до нього: об'єктом огляду є приміщення квартири АДРЕСА_2 . Квартира розташована на 8 поверсі 16-ти поверхового будинку. Вхідні двері до приміщення квартири знаходяться з лівого боку від шахти ліфту, ліворуч по загальному коридору. При огляді ділянки, що розташована поруч біля вхідних дверей, виявлено сліди бурого кольору (1), на вхідній двері виявлено сліди бурого кольору кровопоток вниз до підлоги, схожий на відбиток руки (2). Вхідні двері облаштовані врізним замком та у верхньому правому куті з внутрішнього боку двері облаштовано електрозамком. Поруч біля дверей вхідних з правого боку виявлено дві частини (зовнішня) внутрішня частина циліндрового механізму замка. Замки до вхідних дверей пошкоджені. При вході до приміщення квартири двері з дерев'яного корпусу на брезентовій основі дверей (обшивці) виявлено на висоті близько 1,5 см кровопотоки (бризки) бурого кольору, схожі на кров (3). На підлозі при вході знаходиться металева стружка. При вході до квартири розміщено коридор в якому зліва направо розташована комора, в якій знаходяться овочі, праворуч від якої розташовано вхідні двері до приміщення туалету. Обстановка не порушена, праворуч розміщено коридор між кімнатами. В приміщенні коридору розміщено на підлозі плями бурого кольору (6) поруч з лівого боку розміщено трюмо на якому знаходяться гребінець жіночий та кришталева ваза, поруч з якою виявлено плями бурого кольору (5). В подальшому проведено огляд в приміщенні кухні, в якій зліва направо розміщено раковину, яка під час огляду в сухому вигляді, праворуч розміщено стіл кухонний в якому в верхній шухляді виявлено кухонні ножі в кількості 11 штук, які вилучено та поміщено в паперовий конверт, скріплений печаткою, на якій поняті поставили свої підписи. Обстановка в кухні порушена, є сліди боротьби, перевернуті стільці. Приміщення кухні сфотографовано. В подальшому проведено огляд кімнати № 1 в якій зліва направо розміщено диван, на якому знаходиться простирадло, диван в складеному стані, обстановка в приміщенні кімнати не порушена, слідів злочину не виявлено. З правого боку по коридору розміщена кімната № 2, в якій зліва на право розташовано стіл за яким знаходяться складені речі, обстановка в приміщенні кімнати не порушена. Диван застелений, обстановка в кімнаті не порушена. Приміщення кімнати сфотографовано. В подальшому проведено огляд в приміщенні кімнати № 3, при огляді кімнати було встановлено наступне, зліва направо розміщено стаціонарний комп'ютер, поруч з ним розміщено цифрові плати, обстановка в кімнаті не порушена, слідів боротьби не виявлено. Предмета, яким нанесено тілесні ушкодження в кімнаті не виявлено, місце сфотографовано. При огляді місця події було виявлено швабру дерев'яного корпусу. Під час огляду вилучено: змив речовини бурого кольору, сліди папілярних узорів з кухні; швабру біля дверей. (т.п. 2, а.с. 18-20)
- у довідці 12 Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги від 13 лютого 2019 року: Хворий ОСОБА_12 з 13 лютого 2019 року по теперішній час знаходиться у лікарні з діагнозом: Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа з правостороннім гемопневмотораксом, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа. Проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням селезінки, дивозним пошкодженням тонкої кишки, поранення брижі тонкої кишки гемоперитонеум. Забрюшинна гематома в дільниці оневризми брюшного відтіку аорти, колото-різане поранення голови, колото-різана рана голови ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої кисті. Оперативне втручання від 13 лютого 2019 року (т.п.2, а.с 56);
- у довідці Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги вих. 216/1 від 20 лютого 2019 року: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був доставлений в прийомне відділення 13 лютого 2019 року. Мав при собі паспорт, пенсійне посвідчення, гроші (200 гривень) і був одягнутий в речі: куртка-дублянка, сорочка, светр, джинси, ботинки. Всі речі хворого були віддані дружині, копії квитанцій надаються (т.п. 2, а.с 83);
- у виписці № 3154 із медичної карти хворого від 12 березня 2019 року: Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа (1), правобічний гемоторакс. Непроникаючі колото-різане поранення грудної клітини в ділянці грудини (2). Проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням селезінки, тонкої кишки (2), брижі тонкої кишки (3) з формуванням забрюшинної гематоми забрюшинного простору зліва в ділянці аневризми брюшного відділу аорти. Колото-різане поранення м'яких тканин нігтьових фаланг ІІ-ІІІ-IV лівої кисті. Колото-різана рана (1) м'яких тканин лівої потиличної ділянки. Ускладнення: Підшкірна гематома м/тканин в н/3 срединного п/о рубця. Супутня патологія: Аневризма брюшного відділу аорти. Облітеруючий атеросклероз артерій н/кінцівок, гострий тромбоз лівої стегнової артерії зліва, ішемія ІІБ. ХВН. Стан після флебектомії зліва. Нагноєння п/о рани лівої пахвинно-стегнової ділянки. Бешиха лівої н/кінцівки, бульозно-некротична форма. Лімфостаз лівої н/кінцівки. ІХС, дифузний кардіосклероз, фібриляція передсердь, постійна форма CH II ст. Гіпертонічна хвороба, II ст., 2 ст., високий ризик (т.п. 2, а.с 82);
- у висновку судово-медичної експертизи № 042-615-2019 від 03 квітня 2019 року: «1.2.3.4. Дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою у нього мали місце тілесні ушкодження: а) колото-різана рана розмірами 2,5x0,5 см лівої тім'яно-потиличної ділянки; б) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана з рівними краями розмірами 2,5x0,5 см розташована на передній поверхні клітки справа по переднє-пахвовій лінії в проекції 6 міжребер'я, від якої відходить рановий канал, направлений спереду-назад, зверху-вниз, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки, проникає в плевральну порожнину з явищами гемопневмотораксу (наявність в правій плевральній порожнині крові та повітря); в) непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана розмірами 2,5x0,5 см на передній поверхні грудної клітки в проекції грудини, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки; г) непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки - рана розмірами 2,5x0,5 см на передній поверхні грудної клітки в проекції правої реберної дуги, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки; д) проникаючі колото-різані поранення живота (чотири): 1) рана розмірами 2,5x0,5 см, в надпупковій ділянці з вистоянням (евентерацією) в рану прядки великого сальника, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні - досередини, спереду - назад, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину; 2) рана розмірами 2x0,5 см в надпупковій ділянці зліва з вистоянням (евентерацією) в рану прядки великого сальника, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні - досередини, спереду - назад, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину; 3) рана розмірами 2,5x0,5 см в лівому підребер'ї, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, спереду-назад, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину; 4) рана розмірами 2,5x0,5 см по лівому фланку живота, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, спереду-назад, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину. Внаслідок отриманих проникаючих колото-різаних поранень живота виявлені ушкодження черевної порожнини та заочеревинного простору - поранення нижнього полюсу селезінки з розповсюдженням до ділянки воріт (проведене оперативне видалення селезінки - спленектомія), два наскрізних поранення тонкої кишки, три поранення брижі тонкої кишки та розвитком заочеревинної гематоми зліва, з явищами внутрішньочеревного крововиливу (гемоперитонеум) - наявність в черевній порожнині до 1,5 л крові; е) колото-різані рани (три) в проекції нігтьових фаланг 2,3,4 пальців лівої кисті.
Необхідно загострити увагу на наступному: - п. 1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила») надано вичерпне визначення терміну ушкодження - «з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних»; - п. 4.6. «Правил» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об'єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів»; - у п. 2.1.2 та п. 2.1.3/к,/й «Правил» визначено таке: «2.1.2. Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (див. п.2.1.3.о) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв'язку.
2.1.3. До ушкоджень, що небезпечні для життя, належать: к) ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів; відкриті ушкодження внутрішніх органів, розміщених в зачеревному просторі (нирок, наднирників, підшлункової залози) і в порожнині таза (сечовий міхур, матка, яєчники, передміхурова залоза, верхній і середній відділи прямої кишки, перетинкова частина уретри); й) поранення грудної клітки, котрі проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарду чи клітковину середостіння, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів»;
У п. 2.3. «Правил» визначено таке: «Легке тілесне ушкодження: - 2.3.3. Короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день)».
Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, вказаних у п. п. б), д) даних Підсумків, є критерій небезпеки для життя, тому, відповідно п. п. 2.1.2. та 2.1.3/к,/й «Правил», кожне з виявлених тілесних ушкоджень (вказаних у п.п. б), д) даних Підсумків), відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Відповідно п. п. 4.6. та 2.3.3. «Правил», кожне з вказаних тілесних ушкоджень у п. п. а), в), г), е) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок одинадцяти травматичних дій гострим(ми) предметом(ми), якому притаманні колюче-ріжуче властивості (по типу клинка ножа), за давністю можуть відповідати вказаному терміну. Перевірка спроможності утворення зазначених ушкоджень внаслідок «самоспричинення» не потребує спеціальних знань у галузі судової медицини. Можна лише додати, що виявлені тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках, доступних для власноручного спричинення.
Діагнози, які були встановлені ОСОБА_12 під час звернення за медичною допомогою після вказаних подій " Аневризма черевного відділу аорти. Облітеруючий атеросклероз артерії нижніх кінцівок. Хронічна венозна недостатність. Ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, фібриляція передсердь, постійна форма. Серцева недостатність-2. Гіпертонічна хвороба-2, високий ризик" є відображенням перебігу хронічних соматичних захворювань, тобто для їх розвитку необхідний тривалий період часу. З огляду на вищевикладене, вказані діагнози взагалі не підлягають судово-медичній оцінці ступеня тяжкості.
Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, дані протоколу проведення слідчого експерименту за його участю від 18.03.2019 з відеозаписом, можна заключити, що виявлені у нього тілесні ушкодження не могли утворитись при умовах на які він вказує при проведенні зазначеного слідчого експерименту (т.п. 2, а.с. 71-99).
- у протоколі проведення слідчого експерименту від 18 березня 2019 року: всі учасники зібрались за адресою: АДРЕСА_5 для проведення слідчого експерименту по кримінальному провадженню № 12019100040001240 від 13 лютого 2019 року, де потерпілим є ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Всім учасникам було роз'яснено права та обов'язки перед початком слідчого експерименту та про умови та порядок використання технічних засобів фіксації, застосовується безперервна відеофіксація на відеокамеру марки «Panasonic» на електронний носій. Потерпілий добровільно розповів, що 13 лютого 2019 року за адресою АДРЕСА_1 , він перебував із сином вдома, після того, як аварійна служба при працівниках поліції здійснила аварійне відкривання дверей, так як син не відчиняв. Коли працівники поліції пішли, то в квартирі залишився потерпілий та ОСОБА_8 , у них відбувся словесний конфлікт на побутовому ґрунті, і ОСОБА_8 взяв за його, ОСОБА_12 , за грудки. Далі в ході слідчого експерименту встановлено, що потерпілий із ОСОБА_8 перемістились на кухню, де потерпілий зі столу взяв ніж із-за того, що ОСОБА_8 почав душити потерпілого, у відповідь потерпілий, увзявши ніж, намагався з-під низу вдарити ОСОБА_8 . Однак, син зупинив його, взявши за руку, і в подальшому у потерпілого і ОСОБА_8 почалася боротьба руками. В ході слідчого експерименту потерпілий показує та розповідає, що після штовханини відчув у районі живота різку біль, при цьому зазначає, що ножа тримав міцно, після чого відчув слабкість. На запитання слідчого: «Де ніж подівся?», потерпілий відповів: «Не знаю». На запитання слідчого: «Чому в першому допиті ви зазначаєте, що син наніс 5-7 ударів ножом при цьому промовляючи: «на-на», а зараз ви зазначаєте по іншому і змінюєте покази?», потерпілий відповів, що «Був у стресі і неадекватний.» На запитання слідчого: «Чи ви підписували в протоколі допиту потерпілого про завідомо неправдиві покази?», відповідь потерпілого: «Так, підписував». Далі в ході слідчого експерименту потерпілий розповідає, що він дістав із правої кишені розкладний ніж, який він завжди у дорогу бере, в цей час, вони перебували в коридорі, і коли ОСОБА_8 побачив ніж у потерпілого, то узяв швабру дерев'яну і почав штовхати його в праве плече, і так виштовхав з квартири. Ножа в руках сина він не бачив. Слідчий експеримент закінчується. (т.п. 2, а.с. 33-35);
- у протоколі огляду місця події від 27 лютого 2019 року та ілюстрованої таблиці до нього: Огляд проводиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2 Дніпровське УП, 3 поверх, кабінет 303. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка написала заяву про залучення речей до кримінального провадження, які мають значення у кримінальному провадженні № 12019100040001240 від 13 лютого 2019 року, а саме наступні речі: зимову куртку чорного кольору на блискавці із плямами бурого кольору - 1 штука; трикотажна спідня білизна світлого відтінку з плямами бурого кольору - 1 штука; панчохи чорного кольору - 2 штуки; тримачі для штанів із плямами бурого кольору - 1 штука; сорочка темного кольору з плямами бурого кольору, светр темно-синій - 1 штука; штани джинсові темно-сині з плямами бурого кольору, в правій кишені яких знаходиться предмет схожий на розкладний ніж із плямами бурого кольору.Ці речі належать ОСОБА_18 . Вищезазначені речі було вилучено в присутності понятих, закріплені печатками два поліетиленові пакети і 1-ну картонну коробку на яких поняті поставили підписи. Зауважень під час огляду на надходило (т.п. 2, а.с. 84-89);
- у постанові про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27 лютого 2019 року: «При проведенні досудового розслідування 13.02.2019 в період часу з 20 години 49 хвилин до 22 години 45 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 237 КПК України, слідчим за участю двох понятих, було проведено огляд даної квартири, в якій зареєстрований та проживає підозрюваний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Мати підозрюваного ОСОБА_17 надала добровільну згоду на проведення даного огляду квартири, в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено 11 (одинадцять) кухонних ножів, які було вилучено до паперового конверта жовтого кольору, задній клапан якого було скріплено печаткою «Для пакетів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві» з підписами понятих; швабру з дерев'яного корпусу, яку було упаковано до чорного поліетиленового пакету скріплено печаткою «Для пакетів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві» із підписами понятих; 4 сліди папілярних узорів №1-1 слід з пластикової пляшки з-під соку «біола», яка лежала на столі у кухні, №2- 1 слід зі склянки, яка була на кухонному столі, №3- 2 сліди з банки з консервовацією, яка лежала на підлозі у кухні, які було упаковано до 1-го паперового конверту скріпленою печаткою та підписами понятих; з підлоги біля вхідних дверей, з трюмо у коридорі біля кухні, з підлоги в коридорі біля кухні, з вхідних дверей кв. АДРЕСА_6 змиви речовини бурого кольору, які було упаковано до 4-х паперових конвертів скріпленою печаткою та підписами понятих; 14.02.2019 у підозрюваного ОСОБА_8 відібрано зразки (зрізи) нігтьових пластин та змиви з правої та лівої рук, які запаковано в чотирьох паперових конвертів та опечатано печаткою для пакетів із підписом підозрюваного. У підозрюваного ОСОБА_19 під час обшуку як затриманої особи було виявлено та вилучено сорочку (сірого кольору). 27.02.2019 року оглядом місця подій в приміщенні каб. № 303 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2, було вилучено у ОСОБА_17 , особисті речі потерпілого ОСОБА_12 , які мають значення для кримінального провадження, а саме: зимову куртку чорного кольору на блискавці з плямами бурого кольору, трикотажну спідню білизну світлого відтінку з плямами бурого кольору, панчохи чорного кольору 2 шт., тримачі біля штанів із плямами бурого кольору, сорочку темного кольору з плямами бурого кольору, светр темно-синій, штани джинсові темно-сині з плямами бурого кольору, в правій кишені яких знаходиться предмет схожий на розкладний ніж із плямами бурого кольору, всі вище перелічені речі було вилучено в присутності понятих скріпленими печаткою два поліетиленові пакети і 1 картонну коробку на яких поняті поставили підписи. Вилучені речі - визнати речовим доказом та передати їх на зберігання до камери схову Дніпровського УП» (т.п. 2, а.с. 37-38);
-у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14 лютого 2019 року: слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві ОСОБА_20 14 лютого 2019 року о 10 годині 00 хвилин затримав ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК України (т.п. 2, а.с. 45-46);
- у протоколі проведення слідчого експерименту від 08 квітня 2019 року: слідчий експеримент проводиться за участю підозрюваного ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_13 , інших осіб, та понятих. Всі учасники зібрались за адресою: АДРЕСА_1 . Перед початком слідчого експерименту у підозрюваного було з'ясовано, чи добровільно ОСОБА_8 готовий показати та відтворити події, які відбувалися 13 лютого 2019 року за вищевказаною адресою, підозрюваний погодився. Всім учасникам було роз'яснені права та обов'язки. Підозрюваний під час слідчого експерименту розповідає, що 13 лютого 2019 року близько 16 години за адресою АДРЕСА_1 він перебував дома і пролунав дзвінок. Він не відчиняв двері і знаходився в крайній правій кімнаті, пізніше він почув, що ламають двері та здогадався, що то приїхав батько. Близько 19 години зайшов до квартири батько і два працівника поліції. В ході слідчого експерименту підозрюваний розповідає, що зайшли в кімнату батько, два працівника поліції запитали: «Чому не відчиняли двері?». На що підозрюваний відповів: «Тому, що не захотів». Далі підозрюваний порадив обшукати батька, ОСОБА_12 , бо була підозра на предмет ножа або зброї у батька. Працівники поліції пішли з квартири і залишились підозрюваний з потерпілим вдвох. Під час слідчого експерименту підозрюваний розповідає, що відбувся у нього з батьком словесний конфлікт на підвищених тонах і вони перемістилися на коридор біля кухні. Підозрюваний ОСОБА_8 узяв за куртку потерпілого ОСОБА_12 , почав трясти та вони почали рухатись на кухню. Вже на кухні у потерпілого ОСОБА_12 з'являється ніж в правій руці, звідки взявся він не бачив. Потім у ході боротьби підозрюваному було нанесено декілька порізів та підозрюваний взяв руку потерпілого, а саме праву, в якій перебував ніж, та наніс декілька ударів в область грудей та живота, тим самим на близькій відстані завдававши удари ножом підозрюваний стверджує, що ніж був у батька ОСОБА_12 .. Під час слідчого експерименту підозрюваний каже, що батько в кінці боротьби сказав, що ти переміг. Підозрюваний у батька явних слідів ушкоджень не бачив. Після закінчення боротьби на кухні, підозрюваний пішов до коридору, а потерпілий сперся на стінку біля кухні та присів. Далі в ході слідчого експерименту підозрюваний узяв швабру для витримки дистанції і побачив ніж у батька, який саме не може пояснити, можливо той самий або інший. Далі підозрюваний сперши швабру в плече батькові, утримуючи дистанцію, проводжав батька на вихід, і далі коли потерпілий вийшов із квартири, зачинив двері. Пізніше побачив кров на підлозі біля кухні і пішов до кімнати, взявши сумку, не викликаючи швидкої допомоги, вийшов із квартири та поїхав в невідомому напрямку. Запитання захисника: «Коли перебували на кухні в якій бік було направлено лезо, вверх як погроза, ви усвідомлювали, що вашому життю та здоров'ю загрожує небезпека?» - «Так, я захищався від нападу, під час перехоплення ножа потерпілий наніс собі ушкодження. Я перебував в той час в тверезому стані, та не все пам'ятаю, так як був в стані хвилювання, стресу та протиборства». Запитання слідчого: «Чи ви викликали собі чи своєму батькові швидку медичну допомогу?» Відповідь підозрюваного: «Ні.» На запитання захисника підозрюваному: - «Чи мав на меті заподіяння тілесних ушкоджень та таких наслідків?» Відповідь: - «Ні. Не мав, та дуже шкодую про те, що вчинив.» Зауважень та заяв від учасників слідчого експерименту не надходило (т.п. 2, а.с. 51-55);
- у висновку амбулаторної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 246 від 23 квітня 2019 року: «1. На період кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 , 1970 р.н. (на період 13 лютого 2019р.), він не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом в той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 2. На період кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 , 1970 р.н. (на період 13 лютого 2019р.), він не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом в той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 3. На період кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 , 1970 р.н. (на період 13 лютого 2019р.) він не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом в той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 5. На теперішній час ОСОБА_8 , 1970 р.н. не виявляє ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_8 не потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру. 9. На теперішній час ОСОБА_8 , 1970 р.н. не виявляє ознак будь-яких психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин. 10.На теперішній час ОСОБА_8 , 1970 р.н. не потребує протиалкогольного та протинаркоманічного лікування. 11. На теперішній час ОСОБА_8 , 1970 р.н. не виявляє ознак будь-яких психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин.
4. У період правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_8 не перебував у стані афекту, про що свідчить відсутність характерних для такого стану ознак в їх необхідній сукупності. ОСОБА_21 знаходився в стані емоційного збудження, який виник на фоні тривалої психотравмуючої ситуації, в ході гострої стресової ситуації, що супроводжувалося переживаннями страху за своє життя та здоров'я та проявилося в імпульсивному реагуванні. Даний емоційний стан не досягав афективної глибини і не вплинув істотно на поведінку ОСОБА_8 . 6. ОСОБА_8 виявляє достатній рівень функціонування когнітивних процесів (інтелектуально-мнестичної сфери). В особистісній сфері: середня активність, вибіркова товариськість, емоційна врівноваженість, ситуаційна лабільність, достатній самоконтроль, цілеспрямованість та самостійність поведінки, диференційованість суджень та ставлення до оточуючих подій, раціональність настанов, інтереси сімейного і трудового спрямування; а також ситуаційно обумовлені знижений настрій, фіксованість на поточних переживаннях, дратівливість і реакції хвилювання при обговоренні значущіх обставин, ухильність у самоописанні. 7,8. ОСОБА_8 не виявляє таких психологічних особливостей, які виражені значно та істотно впливають на поведінку, в тому числі, в період правопорушення, в якому він підозрюється.» (т.п. 2, а.с. 8-17)
- у висновку судово-медичної експертизи № 041-409-2019 від 26 лютого 2019 року: «При проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлені ушкодження: а) рубець на долонній поверхні 1-го пальця правої кисті в проекції міжфалангового суглобу, який є наслідком загоєння рани; б) ділянки загоєння шкіри - на передній поверхні лівого передпліччя у верхі третині, на переднє-зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній-нижній третинах, на долонній поверхні правої кисті в проекції 2-ої п'ясної кістки з переходом на зовнішню поверхню кисті, які є наслідком загоєння подряпин; в) садно на фоні синця на переднє-зовнішній поверхні правої гомілки на межі верхньої та середньої третин, синець на переднє-внутрішній поверхні лівої гомілки у середній третині. Характер, морфологічні властивості, локалізація виявлених ушкоджень свідчать про наступне: - ушкодження, які зазначені в п.п. а) і б) даного Висновку утворились від 4-х (чотирьох) дій гострого предмету; - ушкодження, які зазначені в п. в) даного Висновку утворилися від не менш 2- х (двох) дій тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились. Морфологічні властивості виявлених тілесних ушкоджень дозволяють вважати спроможними термін їх утворення 10-15 діб на момент судово-медичного обстеження, не виключається у строк, вказаний у направленні, тобто 13.02.2019. Необхідно загострити увагу на наступному: - п. 1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, погоджених з І Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила») надано вичерпне визначення терміну ушкодження - «з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючи факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних». - п. 4.6 «Правил» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної І їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження та не підтверджується об'єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів». Відновлення анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок по місцю творення ран (з формуванням рубців) будь-якої етіології спостерігається у строк понад 6 але менш ніж 21 добу, тобто, власно цей строк відображає тривалість розладу здоров'я, як судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. За таких обставин, є підстави стверджувати, що тілесне ушкодження, вказане в п. а) даного Висновку відноситься до легкого тілесного ушкодження, що «спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно п. п. 4.6. та 2.3.3. «Правил». Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції по місцю утворення синців, саден, подряпин у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб. Вказані строки відображають тривалість розладу здоров'я, як загальноприйнятого судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Саме тому, кожне з тілесних ушкоджень, вказаних в п.п. б) і в) даного Висновку відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно п. п. 1.5.2, 2.3.5. І та4.6. «Правил». (т.п. 2, а.с. 39-43);
Відповідно до вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до вимог ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до вимог ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, колегія суддів визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
У той же час, висновки дактилоскопічної експертизи № 8-1/372 від 21 березня 2019 року (т.п. 2, а.с. 57-63); та висновки дактилоскопічної експертизи № 8-1/373 від 22 березня 2019 року (т.п. 2, а.с. 70-81) колегія суддів визнає допустимими, але неналежними, оскільки вони за своїм змістом не містять відомостей, передбачених ст. 85 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків
Відповідно до вимог ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
У судовому засіданні були ретельно перевірені покази потерпілого ОСОБА_12 про механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, які він надавав при проведенні слідчого експерименту за його участю під час досудового розслідування, та у показах, які він надавав під час допиту у судовому засіданні, а також перевірені покази обвинуваченого про те, що тілесні ушкодження потерпілий отримав випадково під час штовханини між ними, тоб то не було умисних і цілеспрямованих ударів, - і визнані такими, що не відповідають дійсним обставинам вчинення кримінального правопорушення, оскільки спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами, насамперед, даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 042-615-2019 від 03 квітня 2019 року про те, що «Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, дані протоколу проведення слідчого експерименту за його участю від 18.03.2019 року з відеозаписом, можна заключити, що виявлені у нього тілесні ушкодження не могли утворитись при умовах на які він вказує при проведенні зазначеного слідчого експерименту».
Крім того, у судовому засіданні були ретельно перевірені доводи сторони захисту про неправильну кваліфікацію органом досудового розслідування дій ОСОБА_8 за ч.2 ст. 15 і ч.1 ст. 115 КК України, та про необхідність перекваліфікації його дій на ст. 124 КК України.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Відповідно до вимог ст. 124 КК України, кримінальна відповідальність настає за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Відповідно до вимог ч. 3 п. 2 Постанови Пленуму № 1 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», Верховний Суд України, при розгляді справ даної категорії, зазначив, що суди повинні з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», відповідальність за ст. 118 або ст. 124 КК України за вбивство чи заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в разі перевищення меж необхідної оборони або перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, настає лише за умови, що здійснений винним захист явно не відповідав небезпечності посягання чи обстановці, яка склалася.
Під час судового розгляду, ні обвинувачений, ні потерпілий не навели фактів того, що дії потерпілого свідчили про реальність суспільно-небезпечного посягання на завдання обвинуваченому тяжкого тілесного ушкодження або смерті. Також, обвинувачений постійно стверджував, що не збирався наносити потерпілому удари і не наносив ніяких умисних ударів, а батько отримав поранення випадково при штовханині, але в меншій кількості чим зазначено у експертному висновку. ОСОБА_8 наполягав, що виключно захищався від протиправних дій потерпілого, також отримав поранення рук. Він стверджував, що перебував в стані необхідної оборони.
Поряд з цим, кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, настає виключно за вчинення умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.
За таких обставин твердження обвинуваченого та його захисника про те, що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони, є безпідставним.
За відсутності ознак необхідної оборони в діях обвинуваченого, суд відхиляє його доводи і про можливість перевищення меж такої оборони, оскільки лише за наявності стану необхідної оборони може бути зроблений висновок, перевищила особа її межі чи ні.
Наведене підтверджує висновки суду про те, що поведінка ОСОБА_8 по відношенню до потерпілого була викликана агресією на поведінку потерпілого, а не необхідністю захищатись від потерпілої чи особливого емоційного стану.
Про це свідчать встановлені конкретні обставини, логіка розвитку подій, характер встановлених стосунків між обвинуваченим та потерпілим, висновки проведених експертиз та протоколи слідчих дій.
Крім того, органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.2 ст. 15 та ч.2 ст. 115 КК України, однак, законодавець визначає суб'єктивну сторону умисного вбивства (замаху на умисне вбивство) у формі умислу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 24 КК України, умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Відповідно до пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба врахувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передували події, їх стосунки.
Тобто, вбивство може бути вчинено лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Якщо такий умисел не встановлений, особа не може нести відповідальність за вбивство. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Виходячи із сукупності всіх обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, зокрема, спосіб вчинення, характер та локалізацію отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, попередню поведінку та взаємовідносини обвинуваченого та потерпілого, покази потерпілого, те, що під час конфлікту обвинувачений не мав на меті спричинити потерпілому смерть, хоча мав можливість це зробити, те, що обвинувачений категорично заперечує умисел на заподіяння смерті потерпілому і на нанесення умисних тілесних ушкоджень, - колегія суддів дійшла до висновку, що позбавлення життя потерпілого не охоплювалося умислом обвинуваченого.
При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 колегією суддів також враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України», у п.43 якого Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
У цій правовій позиції можна виокремити такі конститутивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпцій; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що вину доведено «поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_8 своїми умисними діями заподіяв потерпілому умисні тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, і його дії необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст. 15 і ч.1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_8 покарання, колегія суддів, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, який не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його вік, позитивні характеристики, він є пенсіонером, сімейний стан, він одружений та має двох дітей, у той же час, після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень не надав першу медичну допомогу, не викликав працівників швидкої медичної допомоги, зник з місця вчинення злочину, лише на наступний день самостійно з'явився до органів поліції, вчинив кримінальне правопорушення щодо особи похилого віку; позицію потерпілого, який під час судового розгляду категорично наполягав на тому, що він був ініціатором конфлікту, він проявляв неправомірну поведінку до сина, він його вибачив та просив не карати, тим більше не позбавляти волі.
Під час досудового розслідування та судового розгляду було встановлено, що потерпілий ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоб то на час вчинення щодо нього кримінального правопорушення мав вік більше 60 років, а тому є особою похилого віку. Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Однак, органом досудового розслідування ця обставини при формулюванні ОСОБА_8 обвинувачення зазначена не була, також не було її визнано обставиною, яка обтяжує відповідальність обвинуваченого. З урахуванням наведеного та того, що обвинувачений ОСОБА_8 не захищався від обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, колегія суддів не може погіршувати його становище, - тому дану ознаку колегія суддів враховує лише як ознаку, яка характеризує особу обвинуваченого.
Обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_8 , - колегією суддів не встановлено.
Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_8 , - колегією суддів не встановлено.
Крім того, при призначенні ОСОБА_8 покарання, колегія суддів враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що з метою виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, даним про особу обвинуваченого. Цей вид покарання будесправедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 , сприятиме попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
При призначенні ОСОБА_8 покарання, колегія суддів враховує положення ч. 1 ст. 69 КК України, які надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, (…) призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. (ВС/ККС у справі № 629/2739/18 від 03.02.2021).
Однак, органом досудового слідства та судом не були встановлені обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 , тим більше не було встановлено обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а тому відсутні підстави для призначення ОСОБА_8 покарання із застосування ст. 69 КК України.
Крім того, відповідно до вимог статті 75 КК України, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням,(….).
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_8 положень ст. 75 КК України.
Запобіжний захід у ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні відсутній, клопотань про його обрання не надходило.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з часу його затримання для відбуття покарання, після набрання цим вироком законної сили.
У строк відбування покарання ОСОБА_8 зарахувати строк перебування його під вартою з 14 лютого 2019 року до 25 липня 2019 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід у ОСОБА_8 у цьому провадженні відсутній, клопотань про його обрання не надходило.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з часу його затримання для відбуття покарання, після набрання цим вироком законної сили.
У строк відбування покарання ОСОБА_8 зарахувати строк перебування його під вартою з 14 лютого 2019 року до 25 липня 2019 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у справі:
11 (одинадцять) кухонних ножів, які було вилучено до паперового конверта жовтого кольору, швабру з дерев'яного корпусу, сорочку (сірого кольору), зимову куртку чорного кольору на молнії з плямами бурого кольору, трикотажну спідню білизну світлого відтінку з плямами бурого кольору, панчохи чорного кольору 2 шт., тримачі біля штанів із плямами бурого кольору, сорочку темного кольору з плямами бурого кольору, светр темно-синій, штани джинсові темно-сині з плямами бурого кольору, які зберігаються в камері схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - повернути власникам;
4 сліди папілярних узорів №1-1 слід з пластикової пляшки з-під соку «біола», яка лежала на столі у кухні, №2- 1 слід зі склянки, яка була на кухонному столі, №3- 2 сліди з банки з консервацією, яка лежала на підлозі у кухні, які було упаковано до 1-го паперового конверту скріпленою печаткою та підписами понятих, з підлоги біля вхідних дверей, з трюмо у коридорі біля кухні, з підлоги в коридорі біля кухні, з вхідних дверей кв. АДРЕСА_6 змиви речовини бурого кольору, які було упаковано до 4-х паперових конвертів скріпленою печаткою та підписами понятих; зразки (зрізи) нігтьових пластин та змиви з правої та лівої рук які запаковано в чотирьох паперових конвертів та опечатано печаткою для пакетів із підписом підозрюваного, предмет схожий на розкладний ніж із плямами бурого кольору, предмет схожий на ніж зі слідами речовини бурого кольору, які зберігаються в камері схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - знищити.
Стягнути з ОСОБА_8 витрати за проведення судово-медичної експертизи № 042-615-2019 від 03 квітня 2019 року у сумі 1796 гривень (одна тисяча сімсот дев'яносто шість) гривень 90 копійок; за проведення дактилоскопічної експертизи № 8-1/372 від 21 березня 2019 року у сумі 1287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) гривень 00 копійок; за проведення дактилоскопічної експертизи за № 8-1/373 від 22 березня 2019 року у сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після спливу строку для його апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_8 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_22
ОСОБА_3