ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20095/23
провадження № 2/753/685/24
20 лютого 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Пічкур А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з центрального опалення та постачання гарячої води у розмірі 151 856,90 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 119 330 грн., 3% річних у розмірі 7 315,40 грн. та 25 211,50 грн. - інфляційної складової боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 . Відповідачі отримують послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, при цьому не виконують зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
24 дистопада 2023 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2023 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач ОСОБА_6 скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву. Так, 24 листопада 2023 року від представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_9 надано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки не ніколи не проживав за спірною адресою та не є власником майна, а відтак не є споживачем даних послуг. Також, просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. При цьому, відповідачем, ОСОБА_8 надіслано клопотання, у якому остання вказала, що частково погасила заборгованість перед позивачем, а саме у розмірі 59 996 грн. Крім того, вказала, що до липня 2024 року має намір погасити всю заборгованість.
Відповідач ОСОБА_6 та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов та просили суд застосувати строк позовної давності.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_6 та його представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Реєстру територіальної громади м. Києва.
Положення стст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов'язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Відповідно до положень ЗУ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалень розрахунків за енергоносії», виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності з 1 липня 2014 року є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Як вбачається з матеріалів справи, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_2 здійснюється ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».
Згідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ №630 від 21.07.2005, врегульовані відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором. Плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата з послуги вноситься не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до ч 1 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Частиною 7 статті 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем і споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
23.07.2014 року в газеті «Хрещатик» № 103(4503) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення до відповідних житлово-експлуатаційних організацій або до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».
З матеріалів справи вбачається, що проект договору про надання ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» послуг централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року № 111(4511).
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ «Євро-Реконструкція»13 жовтня 2021 року.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачами не було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну). Споживач зобов'язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки відповідно до ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав, передбачених законодавством (зокрема угод), а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Аналізуючи законодавство, що регулює відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, слід дійти висновку, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 20.04.2016 р. № 6-2951цс15, від 15.05.2014 р. у справі № 5011-31/17255-2012).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач, надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідачі в свою чергу отримували їх, при цьому не в повному обсязі виконували зобов'язання по їх оплаті. У зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість з грудня 2015 року за опалення у розмірі 41 370,76 грн. та з лютого 2017 року за гаряче водопостачання у розмірі 77 959,24, 3% річних у розмірі 7 315,40 грн. та 25 211,50 грн. - інфляційної складової боргу, що підтверджується розрахунком заборгованості позивача.
Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Так, відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості позивач звернувся до суду 03 листопада 2023 року з вимогами починаючи з грудня 2015 року, тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.
Згідно з приписами статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Таким чином з врахуванням викладеного, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням штрафних санкцій з грудня 2015 року по листопад 2020 року,в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності в даній частині.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи відповідачем ОСОБА_5 добровільно частково виконані вимоги позивача після пред'явлення позову, зокрема у розмірі 59 996 грн., що підтверджується квитанціями про сплату заборгованості, копії яких наявні в матеріалах справи., в зв'язку з чим суд вважає за необхідне зарахувати до загального боргу відповідачів перед позивачем суму в розмірі 59 996 грн., сплачену ними до винесення рішення, і стягнути остаточну суму з відповідачів на користь позивача в розмірі 19 361 грн. 54 коп.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , однак в даній квартирі з жовтня 2020 року не проживає, що підтверджується договором оренди житлового приміщення укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , відповідно до умов якого ОСОБА_6 орендує у ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_3 , де і користується житлово-комунальними послугами, за які здійснює оплату, що підтверджується копіями квитанцій, які наявні в матеріалах справи. Факт не проживання ОСОБА_6 у спірній квартирі, також не заперечували інші відповідачі у справі.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 не є власником/співвласником квартири АДРЕСА_1 , не є споживачем комунальних послуг за даною адресою, а відтак не несе зобов'язань по їх оплаті.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що в задоволені позовних вимог пред'явлених до ОСОБА_11 , необхідно відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись стст. 64, 66-68, 162 ЖК України, стст. 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, стст. 12, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стст. 7, 9, 12, 19, 76, 81, 89, 141, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 279, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_4 на користь ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" 19 482 грн. 67 коп. в рахунок стягнення заборгованості за постачання теплової енергії з листопада 2020 року по 30.09.2023 року, 1003 грн. 47 коп. - 3%-річних, 5341 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 37 930 грн. 92 коп. в рахунок стягнення заборгованості за користування гарячою водою з листопада 2020 року по 30.09.2023 року, 2021 грн. 12 коп. - 3%-річних, 10 894 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 2 684 грн. судового збору, а всього 79 357 грн. 54 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зарахувати до загального боргу відповідачів перед позивачем суму в розмірі 59 996 грн., сплачену ними до винесення рішення, і стягнути остаточну суму з вказаних відповідачів на користь позивача в розмірі 19 361 грн. 54 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 27.02.2024 року.
Суддя :