Справа № 569/10808/19
1-кп/569/144/24
12 лютого 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження № 42019180000000002 від 14 січня 2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Теремне, Острозького району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, командира взводу - начальника апаратної роти зв'язку батальйону зв'язку, ВОС - НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_2
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, суд -
Згідно з наказом № 334 командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 20.12.2018 молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , командира взводу зв'язку - начальника апаратної центру інформаційних систем польового вузла зв'язку призначено командиром взводу зв'язку - начальником апаратної роти зв'язку батальйону зв'язку, НОМЕР_5, військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, командир взводу в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу, за підтримання внутрішнього порядку у взводі. Командир взводу підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу.
Таким чином, працюючи на посаді командира взводу зв'язку - начальника апаратної роти зв'язку батальйону зв'язку, НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_4 постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та згідно примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.
Крім того, проходячи військову службу, молодший лейтенант ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Незважаючи на свою обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно - правових актів, ОСОБА_4 використав свої службові повноваження з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за наступних обставин.
Так, 03 січня 2019 року, в світлу пору доби, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи поблизу центрального входу до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_6 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що він перебуває на посаді командира взводу зв'язку - начальника апаратної роти зв'язку батальйону зв'язку, ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 . В ході розмови, до ОСОБА_4 , як до командира взводу зв'язку - начальника апаратної роти зв'язку батальйону зв'язку, НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_2 , з питанням працевлаштування на основі контракту до вказаної військової частини, звернувся ОСОБА_6 . На дане звернення ОСОБА_4 повідомив, що він може перевести одного із солдат з посади водія на іншу посаду та взяти ОСОБА_6 на посаду водія-електрика військової частини НОМЕР_2 , яка є солдатською, а у подальшому, через невеликий проміжок часу, переведе останнього на сержантську посаду.
У той же час, в ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, шляхом одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди за вплив на позитивне прийняття рішення службовими особами військової частини НОМЕР_2 щодо його працевлаштування на основі контракту до вказаної військової частини.
При цьому, ОСОБА_4 повідомив для ОСОБА_6 , що за умови надання йому грошової винагороди в сумі 900 доларів США (станом на 03.01.2019 згідно курсу Національного банку України становило 24 840 грн.), він, використовуючи своє службове становище та довірливі стосунки із тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 - ОСОБА_7 , тобто військовою посадовою особою Збройних Сил України, яка згідно із п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою уповноваженою на виконання функцій держави, готовий вплинути на прийняття позитивного рішення вказаною посадовою особою, щодо його працевлаштування у військовій частині НОМЕР_2 .
Однак, розуміючи незаконність зазначених ОСОБА_4 вимог та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 , 10.01.2019 звернувся із заявою до правоохоронних органів із метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 .
Після цього, ОСОБА_6 почав діяти під контролем правоохоронних органів, з метою викриття ОСОБА_4 .
Так, 16.01.2019, близько 21 год., ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , зустрілися біля БЦ «Політон», що по вул. Київській, 21, м. Рівне, де пройшовшись по вул. Орлова, попрямували до супермаркету «Сільпо», що по вул. Київська в м. Рівне. В ході розмови ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_6 , що він використовуючи свої довірливі стосунки із заступником командира військової частини НОМЕР_2 , який станом на 16.01.2019 виконував обов'язки командира військової частини ОСОБА_7 , посприяє у вирішенні питання щодо позитивного проходження психологічних тестів, видачі рекомендаційного листа та подальшого працевлаштування ОСОБА_6 за контрактом на посаду до військової частини НОМЕР_2 . У подальшому, перебуваючи біля центрального входу до супермаркету «Сільпо», що по АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , повторно запевнив ОСОБА_6 у тому, що він позитивно вирішить питання, щодо його працевлаштування на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_2 , за що близько 21 год. 20 хв. годин, одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 11650 грн. в якості неправомірної вигоди для себе, яку поклав у праву кишеню своєї куртки.
Після чого, ОСОБА_4 , знову запевнив ОСОБА_6 , що допоможе останньому у вирішенні усіх питань пов'язаних із працевлаштуванням на службу.
Далі, 05.02.2019, у вечірню пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , підійшов до магазину «Вибір», що за адресою: вул. Відінська, 10, м. Рівне, де його вже чекав ОСОБА_4 , який повідомив, що решту грошових коштів в сумі 500 доларів США (станом на 05.02.2019 згідно курсу Національного банку України становило 13700 грн.) потрібно перерахувати йому на банківську картку. Після чого, ОСОБА_4 переписав на аркуш паперу номер банківської картки: НОМЕР_3 та передав його ОСОБА_6 .
Після цього, 10.02.2019, близько 18 год. 30 хв., на мобільний номер
ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_4 , який діючи умисно, переслідуючи єдиний корисливий мотив, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, запитав у ОСОБА_6 , чи зможе він 11.02.2019 перерахувати решту грошових коштів, на що ОСОБА_6 відповів згодою.
У подальшому, ОСОБА_6 , 11.02.2019 о 12 год. 52 хв., через банківський термінал, що знаходиться по вул. Київська, 21, м. Рівне, перерахував на належну ОСОБА_4 банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером: НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 13500 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , працюючи на посаді командира взводу зв'язку - начальника апаратної роти зв'язку батальйону зв'язку, ВОС НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , будучи службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, починаючи з 03.01.2019 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, 16.01.2019 близько 21 год., перебуваючи біля центрального входу до супермаркету «Сільпо», що по вул. Київська, 69, м. Рівне, одержав від ОСОБА_6 першу частину предмету неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 11650 грн. та продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою доведення до кінця єдиного злочинного умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, 11.02.2019 о 12 год. 52 хв., через банківський термінал, що знаходиться за адресою: вул. Київська, 21, м. Рівне, на власну банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером: НОМЕР_3 , одержав від ОСОБА_6 другу частину предмету неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 13500 грн., та у такий спосіб, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 25150 грн., за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 - ОСОБА_7 щодо позитивного проходження психологічних тестів, видачі рекомендаційного листа та подальшого працевлаштування ОСОБА_6 за контрактом до військової частини НОМЕР_2 .
Під час судового розгляду від обвинуваченого надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, в зв'язку із закінченням строків давності, в якій зазначив, що з дня вчинення злочину минуло п'ять років, а скоєне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, тому на підставі ст.49 КК України його необхідно звільнити від кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник клопотання підтримали та просили на підставі ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності..
Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти задоволення даного клопотання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Згідно ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, а відтак відноситься до нетяжких злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового провадження суд вважає, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 369-2 КК України необхідно закрити в зв'язку з закінченням строків давності, оскільки з моменту скоєння злочину минуло п'ять років, а ОСОБА_4 просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч ч. 2 ст. 369-2 КК України на підставі ст.49 КК України, в зв'язку з закінченням строків давності.
Керуючись ст.ст.284-286,288, 350 КПК України, ст.ст.12, 49 КК України, -
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 369-2 КК України на підставі ст. 49 КК України, в зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України закрити.
Скасувати арешт накладений ухвалою Рівненського міського суду від 14.02.2019 року на грошові кошти, а саме: 15 (п'ятнадцять ) доларів США, 20 (двадцять) Євро, 15550 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн., з яких : - 15 (п'ятнадцять ) доларів США, 20 (двадцять) Євро, 15400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) грн. повернути власнику ОСОБА_8 , а кошти в сумі 150 (сто п'ятдесят) грн. повернути -УСБУ в Рівненській області.
Скасувати арешт накладений ухвалою Рівненського міського суду від 14.02.2019 року на грошові кошти, а саме: 347 (триста сорок сім) грн.., банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Моторола», сім картку з абонентським номером НОМЕР_4 .
Грошові кошти в сумі 347 (триста сорок сім) грн. та мобільний телефон марки «Моторола» конфіскувати та передати на потреби Збройних Сил України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил».
Банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з номером: НОМЕР_3 - зберігати при матеріалах справи.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1