Справа № 568/450/23
Провадження № 1-в/568/51/23
28 лютого 2024 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
засуджений ОСОБА_3
прокурор ОСОБА_4
представник пробації ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Дубенського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області про скасування звільнення від відбування покарання і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 05.04.2023 р. за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 р., на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік
До Радивилівського районного суду Рівненської області надійшло клопотання Дубенського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області про скасування звільнення від відбування покарання і направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування призначеного судом покарання.
Клопотання мотивоване тим, що вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 05.04.2023 р. ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В період іспитового строку ОСОБА_3 двічі не з'явився на реєстраціє та вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Представник пробації в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просить скасувати звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 та направити його для відбування призначеного покарання. Наголосив, що засуджений притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130, 121, 126 КУпАП.
В судовому засіданні прокурор надав право суду на свій розсуд вирішувати питання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання.
Засуджений в судовому засіданні заперечив щодо скасування звільнення від відбування покарнання та направлення його для відбування покарання. Зазначив, що двічі не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, оскільки працював про, що попередив представника пробації та добровільно з'явився для дачі пояснень. Щодо вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з порушенням правил дорожнього руху пояснив, що він попросив у товариша електричний мопед для того, щоб з'їздити в магазин на сусідню вулицю. Вподальшому наміру користуватися мопедом не має. Повідомив, що має планує проходити службу в ЗСУ, з цього приводу він вже звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові докази, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 05.04.2023 р. ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. На підставі ст. 76 КК України, на засудженого покладено наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
19.05.2023 р. ОСОБА_3 поставлений на облік в Дубенський районний сектор № 3 філії ДУ "Центр пробації" у Рівненській області.
Постановою від 19.05.2023 р. засудженому встановлено дні явки на реєстрацію перший та третя п'ятниця кожного місяця.
19.05.2023 р. ОСОБА_3 роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 164 КВК України та наслідки скоєння адміністративних правопорушень та невиконання обов'язків покладених на нього судом.
02.06.2023 р. та 01.12.2023 р. на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації не з'явився.
05.06.2023 р. засуджений ОСОБА_3 падав письмове пояснення, в якому зазначив, що не з'явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації через те, що працював на роботі.
05.06.2023 р. до засудженого застосовано письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до пояснень засудженого від 04.12.2023 р., 01.12.2023 р. він не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, оскільки в цей день, у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків він розмитнював автомобіль та не встиг вчасно приїхати на реєстрацію.
Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 04.01.2024 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (дата вчинення правопорушення 25.11.2023 р.).
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 997208 від 25.11.2023 р. на ОСОБА_6 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП (дата вчинення 25.11.2023 р.).
Ухвалою від 12.12.2023 р. кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Частиною першою статті 34 КВК України встановлено, що поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
З матеріалів справи вбачається, що засуджений не з'являвся на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації 02.06.2023 р. та 01.12.2023 р., проте як вбачається з листка реєстрації, дані неявки не носять систематичний характер, тобто вони не були почерговими, а мали місце у різний час. У подальшому ОСОБА_3 добровільно з'являвся до уповноваженого органу пробації та надавав пояснення з приводу пропуску ним реєстрації. А тому, викладений в поданні факт неявки ОСОБА_3 для реєстрації до органу пробації не створює умисного ухилення від виконання ним покладених обов'язків.
Щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує, що вказані правопорушення не мають ознак систематичності, оскільки вчинені в один день (25.11.2023 р. о 10:20 год.).
Сам факт вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, пов'язаних з порушенням правил дорожнього руху не є такими, що вчинені проти громадського порядку та не свідчать про небажання стати на шлях виправлення.
Відносно засудженого було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Відповідно до положень ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Зазначені права і свободи відображені у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпеченні доведеності вини, яка відповідно до ч.1 ст.17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Відповідно до ч. 5 цієї статті, поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Таким чином, відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 протягом іспитового строку, не може слугувати підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням в сенсі ст.78 КК України, оскільки вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не доведена та не встановлена обвинувальним вироком суду.
Згідно характеристики ОСОБА_3 виданою Радивилівською міською радою, скарги зі сторони сусідів на незадовільну поведінку ОСОБА_3 не надходило, до адміністративної відповідальності за матеріалами адміністративної комісії при виконкомі не притягувався.
Суд вважає, що засуджений не є суспільно-небезпечним або таким, що потребує ізоляції від суспільства.
Суд також приймає до уваги, що засуджений запевнив суд, що більше вчиняти адміністративні правопорушення не буде, буде і в подальшому виконувати покладені на нього обов'язки, має намір проходити військову службу в ЗСУ.
Вищевказані обставини дають суду підстави вважати, що засуджений бажає виправитись та виправдати довіру суду.
Аналізуючи суть і причини невиконання обов'язків, покладених на засудженого вироком суду, з урахуванням встановлених при розгляді подання обставин, суд вважає, що викладені в клопотанні обставини не є достатніми підставами для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання, а тому в задоволенні клопотання, слід відмовити.
Керуючись ст.537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, суд,-
В задоволенні клопотання Дубенського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» в Рівненській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1