Справа № 567/2277/23
28.02.2024 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дерев'янче Острозького району Рівненської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України
на початку вересня 2023 року, (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995, «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 та «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх обігом» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, перебуваючи на сміттєзвалищі по вул.Шевченка, що у с.Точевики (Острозька МТГ) Рівненського району Рівненської області, діючи умисно, незаконно, без мети збуту, для власного використання, вирвав та таким шляхом придбав дикоростучі рослини коноплі, що містять у своєму складі наркотичний засіб «канабіс», та в послідуючому переніс їх до свого місця проживання, що в АДРЕСА_2 , де умисно, незаконно став зберігати для власного використання до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції 03.11.2023.
Відповідно до висновку судової експертизи за спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» №СЕ-19/118-23/11885-НЗПРАП від 16.11.2023, вилучена в ОСОБА_4 речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору (окрім відділених стебел) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою 748, 0 г. (в перерахунку на висушену речовину).
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.
До початку підготовчого судового засідання між прокурором Острозького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12023186170000190 від 09.10.2023 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , 27.02.2024 було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.468, 469, 470, 472 КПК України.
Згідно умов вказаної угоди прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст.309 КК України, щодо обставин, викладених в обвинувальному акті від 08.12.2023. ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, вчинення якого ставиться йому у провину.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 у разі затвердження такої угоди, а саме за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України та звільнення її від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов'язків передбачених п.1, 2 ч. 1 ст.76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відноситься до нетяжких злочинів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, санкція якого передбачає альтернативу видів покарання.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання.
Покарання, яке узгоджене сторонами є достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі "Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії" за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
Одночасно, судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, які передбачено ст. 476 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом також встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання та в судовому засіданні пояснив, що спроможний його виконати.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КПК України, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Витрати на проведення експертизи у даному кримінальному провадженні становлять 2390 грн., відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Вирішуючи питання про речові докази суд керується вимогами п. 3 ч. 9 ст.100 КПК України, згідно якої майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
Керуючись ст. ст. 314, 374, 475, 100, 122, 124 КПК України, суд
затвердити угоду від 27.02.2024 про визнання винуватості, укладену між прокурором Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
Покласти на ОСОБА_4 відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2390 грн. витрат на проведення експертизи.
Речові докази у справі - суху рослинну речовину - «канабіс» загальною масою 748,0 г, що упакована у мішок з полімерного матеріалу скріплений номерною пломбою №7641790 та зберігається в камері схову речових доказів відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1