Справа № 544/113/24
пров. № 2/544/228/2024
Номер рядка звіту 68
іменем України
22 лютого 2024року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі
головуючої - судді Сайко О. О.,
за участю секретаря Костенко Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання, в залі суду м. Пирятин, цивільну справу за позовом представника позивача - адвоката Міщенка Юрія Олексійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача-адвокат Міщенко Ю.О. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 22.06.1991 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Спільні діти вже дорослі та мають свої сім'ї. Вказує, що з часом подружжя стало жити як чужі люди, непорозуміння призвели до то, що позивач полишила квартиру та розпочала проживати окремо. З 2022 року сторони віддалилися один від одного, зникло взаєморозуміння та спільні інтереси, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Примирення та збереження шлюбу між сторонами є недоцільним, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача. Спір щодо спільного майна відсутній. У зв'язку з викладеним, просить суд шлюб з позивача з відповідачем розірвати, судові витрати стягнути з відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, її представник-адвокат Міщенко Ю.О. надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, оскільки він є інвалідом І групи. Позовні вимоги позивача підтримує та не заперечує проти їх задоволення. Крім цього, просить звільнити його від судових витрат, у зв'язку з наявною інвалідністю.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 червня 1991 року, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.6).
Від спільного проживання подружжя неповнолітніх дітей не мають.
Сторони разом не проживають із серпня 2023 року, шлюбних відносин не підтримують та спільне господарство не ведеться.
Відповідно до ст. 56 СК кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як передбачено приписами ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т.ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Спільне життя сторін не склалося, у зв'язку з чим шлюбні відносини припинені та спільне господарство не ведеться.
З огляду на те, що у сторін спільне життя не склалось, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. за позовну вимогу про розірвання шлюбу, які представник позивача просив стягнути з відповідача.
Відповідач, у свою чергу, клопотав про звільнення його від судових витрат, оскільки він є особою з інвалідністю І групи, на підтвердження чого надав довідку до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 461290 від 13.01.2022 та висновок від 24.05.2023.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Отже, з огляду на вказану норму відповідач звільнений від сплати судового збору. Тому вимога позивача про стягнення судових витрат з відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2-13, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст. 112 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 22 червня 1991 року Великокручанською сільською радою Пирятинського району Полтавської області, актовий запис №13.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О.Сайко