Дата документу 27.02.2024Справа № 554/1809/24
Провадження № 3/554/634/2024
27 лютого 2024 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алапаєвська Приморського краю, росії зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП та інші відомості про особу ініціатором складення протоколу не надані
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
17 лютого 2024 року о 12 год 50 хв, ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , вчинив стосовно бабусі своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні образливих слів, відносно потерпілої, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров?ю ОСОБА_2 .
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміновані особі адміністративні правопорушення
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідно до якої вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованих йому правопорушень
У судове засідання порушник, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 314154 від 17 лютого 2024 року (далі - Протокол), не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав, у зв'язку з чим суд розглянув справу за його відсутності.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши Протокол та матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з такого.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі - Закон № 2229-VIII) домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки.
Згідно положень ч. ч. 2 і 3 ст. 3 Закону № 2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється в тому числі на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Факт вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , що були досліджені судом, яка зазначила, що співмешканець її онуки в день та час, зазначені в Протоколі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, на зауваження не реагував, висловлював словесні образи та погрожував.
У своїх поясненнях по суті порушення ОСОБА_1 під час складення Протоколу щодо нього у відповідній його графі вказав «згоден», не висловивши при цьому будь-яких пояснень чи заперечень з приводу суті та змісту інкримінованого йому адміністративного правопорушення та його фактичних обставин, викладених у Протоколі, і в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про його дату, час та місце, не з'явився.
Разом із тим, за результатом розгляду справи судом встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП знайшла своє підтвердження наданими ініціатором складення протоколу доказами, зокрема Протоколом (а. с. 1), з якого вбачається, що 17 лютого 2024 року о 12 год 50 хв, ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , вчинив стосовно бабусі своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні образливих слів, відносно потерпілої, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров?ю ОСОБА_2 , а також формою оцінки ризиків, складеною 17 лютого 2024 року інспектором СПДН ВП ПРУП ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції Гавриленком О. А., між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 6), з якого вбачається, що за результатом спілкування поліцейським хоча й визначено рівень небезеки як низький, але встановлено, що кривдник має алкогольну залежність і зловживає алкогольними напоями, а також наявність у останнього фінансових проблем.
Наведені докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про справі. Доказів, які б спростовували наведені в Протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що в діянні ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КупАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення на порушника адміністративного стягнення, суд враховує характеристику його особи, який притягувався до адміністративної відповідальності, як це слідує зі змісту Протоколу, його схильність до зловживання алкогольними напоями та існування алкогольної залежності, ступінь вини, його поведінку як під час скоєння правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на переконання суду, не є проявом усвідомлення протиправності своїх дій, невизнання ним своєї вини у вчиненому, майновий стан ОСОБА_1 , який виражається у відсутності в нього будь-якого джерела прибутку, висновок суду про що ґрунтується на матеріалах справи, з яких вбачається, що останній є безробітнім і має фінансові проблеми, що вказує на неможливість виконання ним постанови суду в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в разі призначення такого, і приходить до висновку про необхідність накладення на нього стягнення у виді громадських робіт, вважаючи, що це буде достатнім та необхідним для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.
Керуючись ст. ст. 283 та 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО