Справа № 948/2189/23
Номер провадження 2/948/102/24
28.02.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю секретаря Ткач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОКРЕДИТ», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
у грудні 2023 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшов вказаний позов, мотивований тим, що 09.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем видано виконавчий напис № 20644 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІКРОКРЕДИТ» заборгованості у розмірі 9 368,57 грн.
26.10.2021 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №67256780 по справі за виконавчим написом №20644 від 09.08.2021 про стягнення з позивача боргу в загальному розмірі 9 368,57грн., а також винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій. Окрім того, відповідно постанови приватного виконавця Скрипника В.Л. від 07.11.2023 накладено арешт на грошові кошти позивача, які містяться на відкритих рахунках в банківських установах.
Позивач вказує, що договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений в нотаріальному порядку, що вказує на недотримання нотаріусом вимог закону при його вчиненні. Також позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушення законодавства, оскільки нотаріус повинен перевірити правильність проведеного розрахунку та безспірність заборгованості. Крім цього, на адресу позивача не надходили повідомлення чи претензії про погашення заборгованості, які б мали засвідчити факт повідомлення її відповідачем про необхідність погашення заборгованості.
З огляду на викладене, позивачка просить визнати вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Своєю ухвалою від 29.12.2023 року Машівський районний судвідкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.28).
Відповідач та третя особа про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать повідомлення про доставку електронного листа та рекомендованих повідомлень (а.с.32, 33, 38-42), від представниці позивачки ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивачки, позов підтримала (а.с.36).
Ураховуючи викладене, суд розглянув справу за відсутності учасників справи, дослідивши письмові докази у справі.
Судом установлено, що 09.08.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №20644, про стягнення з ОСОБА_1 ,як з боржника за кредитним договором №97101 від 20.01.2021, укладеного з ТОВ «МІКРОКРЕДИТ», заборгованості у розмірі 9 368,57грн.(а.с.20).
Як видно з договору № 97101, позивачці надано кредит у розмірі 5 000,00грн зі сплатою відсотків у розрахунку 0, 519% в день від суми кредиту (а.с.18).
26.10.2021 постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. відкрито виконавче провадження № 67256780 по справі за виконавчим написом № 20644 від 09.08.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІКРОКРЕДИТ» заборгованості у розмірі 9 368,57грн.(а.с.12).
13.09.2021р. стягувачем подано заяву про примусове виконання рішення, а саме з примусового виконання виконавчого напису № 20644 від 09.08.2021р. (а.с.17).
07.11.2023р. в межах виконавчого провадження № 67256780 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на відкритих в банківських установах розрахункових рахунках (а.с.5).
Окрім того, оскільки відповідачем допущено прострочення платежів за кредитним договором № 97101 від 20.01.2021, приватним виконавцем 07.11.2023 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з вимогою стягнення 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням(а.с.16).
У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Відповідно до пунктів 1, 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку).
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У постанові Верховного суду України від 05 липня 2017 року № 754/9711/14-ц зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Проте, на підставі документів, наданих ТОВ «Мікрокредит» приватному нотаріусу, неможливо встановити безспірність вимог стягувача до боржника, оскільки у виконавчому написі зазначено про стягнення з ОСОБА_1 загальної суми заборгованості за період з 20.07.2021 по 30.07.2021 в розмірі 9368,57грн., з яких: 4897,64 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4120,93- прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам, та плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 350,00 грн.
Приватному нотаріусу не надано копії кредитного договору, нотаріально посвідченого, як і інших документів на підтвердження існування заборгованості.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Також суд зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеної у пунктах 93-95 постанови від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21), оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, відтак приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис про стягнення з позивача заборгованості, оскільки на той час в нотаріуса вже були відсутні правові підстави для цього.
Верховний Суд України в своїй постанові від 21.09.2021 по справі №910/10374/17 зазначив, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Під час вчинення виконавчого напису нотаріусом, не надано документи, що підтверджують безспірність заборгованості, зокрема нотаріально посвідченого кредитного договору, оскільки такі документи відсутні. Виконавчий напис було вчинено на підставі рохрахунку заборгованості, наданої відповідачем, який містить відомості про прострочену заборгованість, що є відображенням односторонніх розрахунків відповідача та не може бути доказом безспірності грошових вимог до позивача.
Отже, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання договору та безспірної заборгованості боржника, а тому позов потрібно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу на розгляд суду не внесено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 133, 141, 142, 209-245, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОКРЕДИТ», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 09.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за № 20644 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІКРОКРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором № 97101 від 21.01.2021 у розмірі 9 368, 57 грн.
Стягнути з ТОВ «МІКРОКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКРОКРЕДИТ», місцезнаходження: вул. Автозаводська, 24, корпус 2, офіс 412 м. Київ, ЄДРПОУ 37422865.
Третя особа: приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, адреса офісу: вул.Троцька, 89-А, м. Кременчук, Полтавської області, 39600.
Суддя С. М. Косик