Справа № 153/1856/23
Провадження № 33/801/71/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гаврилюк Т. В.
Доповідач: Міхасішин І. В.
27 лютого 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,
за участю : особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кравчун Дмитра Вікторовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Просалова Ігоря Вадимовича на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця село Ратуш Ямпільського району вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2010 року народження та 2014 року народження, інвалідності немає, раніше не судимого, громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 29 листопада 2023 року о 21 годині 22 хвилині по вулиці Козацької Слави, 20 в місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi Au д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
На таку постанову захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Просалов Ігор Вадимовичподав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що факти, згідно яких настає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України, в матеріалах справи відсутні, та не доведені. В матеріалах справи відсутні будь які докази керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом. Оскільки відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то усі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не був зобов'язаний виконувати, а тому всі складені стосовно нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у нібито вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 268 та частини 1 статті 271 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також її адвокат мають право заявляти клопотання.
25 січня 2024 року до апеляційного суду надійшли клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Козаря Артема Миколайовича про витребування в СРПП ВП № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНПП у Вінницькій області оригінальної та повної версії відеозапису, який додано до матеріалів справи та про проведення експертиз з технічного дослідження наявного в матеріалах справи відеозвукозапису, посилаючись на наявний сумнів в автентичності до відеозаписів з бодікамер поліцейських.
26 лютого 2024 року до апеляційного суду повторно надійшли клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича про витребування повного відеозапису та про проведення експертиз з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису, з тих же підстав.
Водночас, 26 лютого 2024 року до апеляційного суду надійшло клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Козаря Артема Миколайовича про визнання доданих до справи матеріалів відеозапису недопустимими та недостовірними доказами.
Апеляційний суд, заслухавши думку особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича, які просили задовольнити усі клопотання з наведених у них підстав та з урахуванням матеріалів справи, які були дослідженні судом у порядку підготовки до розгляду справи, виходить з наступного.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як убачається із позиції особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисників адвокатів Прасолова Ігора Вадимовича, Козаря Артема Миколайовича та Кравчуна Дмитра Вікторовича, що сам факт знаходження ОСОБА_1 в автомобілі Audi AU д.н.з. НОМЕР_1 на час зупинки та факт відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку, ними не заперечується.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 054980 від 29 листопада 2023 року поліцейський констатував порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху та що за таке порушення передбачена адміністративна відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП підвідомчі судам (частина 1 статті 221 КУпАП).
Згідно із принципом презумпції невинуватості особи, що закріплений у статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено відповідним судовим актом.
Отже, з урахуванням зібраних у справі доказів (стаття 251 КУпАП), суд відповідно до вимог статті 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно із частиною 1 статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 251; 268; 271; 279;280 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених клопотань.
В судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кравчун Дмитро Вікторович апеляційну скаргу підтримали та просили суд її задовольнити на підстава доводів викладених у ній.
Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч.2, ч.3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте він відмовився від проходження огляду ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння, у зв'язку із чим поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, як те передбачено п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та ст. 266 КУпАП.
Диспозиція ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема за «відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння».
Таким чином, за буквальним змістом ст. 266 КУпАП, встановленим порядком огляду водія на стан сп'яніння є пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння.
Суд враховує, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на обґрунтовану вимогу поліцейського є обов'язком водія.
Таким чином, відмовившись від проведення огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що його вина цілком доведена. Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксований відповідними належними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААД №054980 від 29.11.2023; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №571229 від 29.11.2023; розпискою ОСОБА_3 від 29.11.2023; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.11.2023; Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 29.11.2023; рапортом від 30.11.2023; DVD-диск з вмістом відеозапису з нагрудної камери поліцейського. За наявних фактичних обставин, що мають місце, у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він відмовився пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.
Апеляційний суд зауважує, що протягом відеозйомки тривалістю понад 1 год. 03 хв. ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом не заперечував, а тому подальші твердження ОСОБА_1 щодо цього, суд сприймає критично та розцінює як тактику, спрямовану на уникнення покарання.
З відеозапису, що долучений до матеріалів справі та досліджений апеляційним судом у порядку підготовки до розгляду справи убачається, що після зупинки транспортного засобу, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я - в Ямпільській районній лікарні, водій ОСОБА_1 дослівно заявив « я їхав нічого не порушував » та відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, зводяться до незгоди із ними та того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не спростовують.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 26 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2023 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Просалова Ігоря Вадимовича залишити без задоволення.
Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2023 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин