Справа № 135/89/24
Провадження № 1-в/135/14/24
іменем України
22.02.2024 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 , представника установи виконання покарань ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання адміністрації Державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, українця, громадянина України, має повну загальну середню освіту, одруженого, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 19.05.1999 Судовою колегією у кримінальних справах Миколаївського обласного суду за п. а, з, і ст.93, ч.3 ст.142, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді смертної кари з конфіскацією майна. Ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Миколаївського обласного суду від 24.04.2000 вважати засудженим до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна,
1.Суть питання, що вирішується ухвалою.
У січні 2024 року адміністрація ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» звернулася до суду з поданням про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк відносно засудженого ОСОБА_6 .
Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 засуджений вироком Судової колегії у кримінальних справах Миколаївського обласного суду від 19.05.1999 за п. а, з, і ст.93, ч.3 ст.142, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді смертної кари з конфіскацією майна, ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Миколаївського обласного суду від 24.04.2000 вважати засудженим до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.12.2017 на підставі ч. 5 ст.72 КК України ОСОБА_6 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 01.11.1998 по 05.08.1999 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
28.01.2013 засуджений ОСОБА_6 відбув 15 років призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_6 вину у скоєному злочині визнає, у вчиненому розкаюється. За складом характеру спокійний, врівноважений, інтелектуально розвинутий добре. Працевлаштований у майстерні установи, до роботи ставиться добре, трудової дисципліни не порушує. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці чотири рази заохочувався рішенням комісії установи. Завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дружні стосунки підтримує із категорією засуджених, які характеризуються позитивно. Утримує у чистоті та порядку спальне місце, завжди має охайний зовнішній вигляд, форму одягу не порушує. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Згідно з вироком суду має виконавчий лист на суму 47 035 грн, який відшкодовує, проявляє ініціативу щодо подальшого відшкодування позову за виконавчими листами. Бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта». Соціально-корисні зв'язки підтримує з дружиною шляхом листування та телефонних розмов, побачень, отримує від неї посилки і передачі. Відносно засудженого ОСОБА_6 до підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, внесено початкову та проміжну оцінку ризиків, згідно з якими встановлений середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. В установі на профілактичних обліках не перебуває. Підсумок (загальний бал) щодо ступеня виправлення засудженого становить 90 балів. Отже, адміністрація установи вважає, що засуджений ОСОБА_6 став на шлях виправлення, а тому стосовно нього може бути застосовані положення ч.5 ст.82 КК України щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
2.Виклад позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні представник ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» ОСОБА_8 підтримав подання за викладених у ньому обставин, просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 подання підтримав, просив його задовольнити. На обґрунтування своєї позиції вказав на те, що щиро розкаюється у вчиненому. Під час відбування покарання порушень не допускав, неодноразово заохочувався адміністрацією установи, працює, а також намагається здобути додаткові професійні навички. Підтримує стосунки з дружиною та двома рідними сестрами шляхом побачень, отримання посилок, телефонних розмов та листування. Писав листи потерпілому, в яких просив вибачення, однак відповіді не отримав. Планує надалі відшкодовувати потерпілим завдану шкоду. Незначний розмір відшкодування шкоди на даний час пояснює тим, що всі відрахування йдуть тільки з його заробітку в установі, який є зовсім незначним. Після свого звільнення з установи планує повернутись до дружини, працевлаштуватись та вести нормальний спосіб життя. Просив замінити покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Захисник ОСОБА_7 повністю підтримав позицію свого підзахисного та просив подання задовольнити та замінити ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення подання, однак з урахуванням досліджених судом матеріалів справи, в тому числі зовсім незначного розміру відшкодованої засудженим матеріальної шкоди, вважає що строк покарання у виді позбавлення волі має становити 20 років.
3.Встановлені судом обставини.
ОСОБА_6 засуджений вироком Судової колегії у кримінальних справах Миколаївського обласного суду від 19.05.1999 за п. а, з, і ст.93, ч.3 ст.142, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді смертної кари з конфіскацією майна. Ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Миколаївського обласного суду від 24.04.2000 вважати засудженим до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.12.2017 року на підставі ч. 5 ст.72 КК України ОСОБА_6 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 01.11.1998 по 05.08.1999 в розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
28.01.2013 засуджений ОСОБА_6 відбув 15 років призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі.
На час підготовки висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_6 , він відбув 25 років 10 місяців 19 днів покарання у виді позбавлення волі.
Як вбачається із наданої адміністрацією ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» характеристики, за період відбування покарання в ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» засуджений ОСОБА_6 характеризується позитивно. Вину у скоєному злочині визнає, у вчиненому розкаюється. За складом характеру спокійний, врівноважений. Інтелектуально розвинутий добре, дисципліни не порушує. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці шість разів заохочувався рішенням комісії установи. Завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дружні стосунки підтримує із категорією засуджених, які характеризуються позитивно. Утримує у чистоті та порядку спальне місце, завжди має охайний зовнішній вигляд, форму одягу не порушує. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Має два виконавчі листи на загальну суму 47 035 грн, відшкодовано на суму 853 грн 69 коп, проявляє ініціативу щодо подальшого відшкодування позову за виконавчими листами. Бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта» та «Духовне відродження». Соціально-корисні зв'язки підтримує з рідними та знайомими шляхом телефонних розмов та побачень, отримує від них посилки і передачі. 12.02.2015 прийнято рішення перевести засудженого ОСОБА_6 з двомісної камери до багатомісної камери приміщень камерного типу колонії максимального рівня безпеки. 10.06.2021 прийнято рішення перевести засудженого ОСОБА_6 з багатомісної камери приміщень камерного типу колонії максимального рівня безпеки до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки. Під дію ст. 82 КК України щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк підпадає з 28.01.2013. Відносно засудженого ОСОБА_6 до підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту внесено початкову та проміжну оцінку ризиків, згідно з якими встановлений середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. В установі на профілактичних обліках не перебуває.
Згідно з довідкою по особовій справі засудженого від 17.01.2024 ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має десять заохочень, які до нього застосовувалися рішенням комісії установ.
З висновку щодо ступеня виправлення засудженого вбачається, що комісією ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» за участі уповноваженого органу з питань пробації засудженому ОСОБА_6 встановлено підсумковий загальний бал 90, який свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Засудженим ОСОБА_6 та начальником сектору відділення соціально-психологічної служби для тримання засуджених до довічного позбавлення волі ОСОБА_9 складено індивідуальний план виправлення та ресоціалізації, де серед поступових заходів, здійснення яких дадуть змогу зменшити/усунути актуальні фактори ризику, зазначено цілі. Під час відбування покарання: зміцнити соціально-корисні зв'язки із знайомими; зателефонувати сім'ям постраждалих від злочину з метою вибачення; відшкодувати завдані злочином збитки; контролювати та аналізувати свою поведінку; використовувати свій вільний час з метою особистого духовного розвитку; підвищити свій професійно-технічний рівень; брати активну участь програмах диференційованого виховного впливу. Після звільнення: стати на облік в центрі зайнятості; проживати у будинку разом з дружиною; прописатись за місцем проживання.
Згідно з відповіддю ДУ Первомайського РВ філії ДУ «Центр Пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях за вих. № 29/22/2733-23 від 20.11.2023 дружина засудженого - ОСОБА_10 має теплі стосунки з останнім, підтримує його морально, регулярно спілкується за допомогою мобільного зв'язку, надсилає посилки.
Також у матеріалах подання міститься позитивна характеристика, яка складена 08.02.2024 Релігійною громадою Свідки Єгови на засудженого ОСОБА_6 , який є прихожанином даної релігійної організації.
Згідно з довідкою ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» засуджений ОСОБА_6 має виконавчі листи на загальну суму 47 035 грн, утримано 853 грн 69 коп. Заборгованість станом на 22.02.2024 становить 46181 грн 31 коп.
Також судом були досліджені матеріали особової справи засудженого ОСОБА_6 , які містять відомості про численні контакти засудженого з близькими особами, які відбувались шляхом побачень, отримання посилок тощо.
4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Згідно з ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 КВК України, стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81,82 Кримінального кодексу України може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленого Кримінальним кодексом України строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до ч.1 ст.82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст.82 КК України).
Покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання (ч.5 ст.82 КК України).
Відповідно до ч.3 Порядку визначення ступеня виправлення засудженого адміністрація установи виконання покарань, затвердженого наказом міністерства юстиції України №294/5 від 19.01.2023 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України №2055/5 від 30.05.2023) адміністрація установи після відбуття засудженим установленого статтями 81, 82 Кримінального кодексу України строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання та надіслати клопотання до суду щодо можливості представлення засудженого до заміни покарання у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Разом з поданням до суду надаються документи, перелік яких встановлений пунктом 9 розділу VI Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року №847/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269, та висновок щодо ступеня виправлення засудженого, форма якого наведена в додатку до Методики визначення ступеня виправлення засудженого.
Згідно з положеннями п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26 квітня 2002 року суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребі у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно з ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої, правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Під ступенем виправлення засуджених до позбавлення волі слід розуміти індивідуалізовану комплексну фіксацію рівня зміни зовнішніх (соціально-правових) і внутрішніх (психолого-педагогічних) характеристик особистості засудженого через певні проміжки часу (у період відбування покарання), які виступають передумовами правомірних (неправомірних) дій і поведінки, як показник готовності (неготовності) вести правослухняний спосіб життя в умовах свободи.
Ступінь виправлення «довів своє виправлення» це категорія стійко-позитивних засуджених, у яких відбулася докорінна зміна поглядів на життя у соціально-корисну сторону і є можливість досягти мети покарання в умовах свободи, тобто застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Готовність до законослухняного способу життя в умовах свободи й незалежність поведінкової саморегуляції від впливу застосовуваних до засудженого карально-виправних заходів дозволить вважати його підготовленим для умовно-дострокового звільнення від покарання. Зазначена готовність повинна охоплювати ряд основних сфер життєдіяльності і юридично значущої поведінки. До таких сфер повноцінного входження в соціум слід віднести: сферу матеріального забезпечення життя, сферу взаємодії з іншими людьми, сферу дозвілля і розваг.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк, суд має з'ясувати чи буде визначене покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк відповідати критеріям до кримінального покарання, визначеним у ст. 50 та 65 КК України.
Визначення строку на який може бути замінено покарання у виді довічного позбавлення волі покаранням у виді позбавлення волі на певний строк належить до дискреційних повноважень суду, вирішується судом у кожному конкретному випадку індивідуально, повинно відповідати вимогам закону та прийматись з сукупності даних, які характеризують особу засудженого, оскільки суд повинен переконатися в тому, що за час відбування покарання в особистості засудженого відбулись певні позитивні зміни, які свідчать, що останній дійсно став на шлях виправлення, яке може відбутися без відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.
Проаналізувавши зміст подання, долучені до нього документи, матеріали особової справи засудженого ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що засуджений став на шлях виправлення, оскільки протягом тривалого часу перебування в умовах ізоляції від суспільства до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має десять заохочень, під час відбування покарання був залучений до роботи, працює та отримує заробітну плату, частково відшкодував завдану ним шкоду за виконавчими листами, що свідчить про те, що ОСОБА_6 прагне досягнути виправлення. На час підготовки висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_6 , останній відбув 25 років 10 місяців 19 днів покарання у виді позбавлення волі.
Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_6 оцінюється як середній.
Суд також враховує, що згідно з висновком комісії ДУ «Ладижинська виправна колонія (№39)» складеного за участі уповноваженого органу з питань пробації щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_6 встановлений підсумковий загальний бал 90.
Наведені вище обставини у своїй сукупності на переконання суду свідчать про глибокі зміни у свідомості засудженого ОСОБА_6 та вказують про наявність достатніх підстав вважати, що засуджений довів, що став на шлях виправлення, в особистості засудженого відбулись певні позитивні зміни, які вказують, що останній спроможний свідомо дотримуватися соціальних норм життя та має відповідну мотивацію спрямовану на дотримання законів України.
Враховуючи викладене вище, наявність всіх обов'язкових умов, визначених ст.82 КК України, беручи до уваги особу засудженого ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що є достатні дані та підстави визначені законом вважати, що засуджений став на шлях виправлення, та про наявність правових підстав для заміни покарання у виді довічного позбавлення волі покаранням у виді позбавлення волі на певний строк.
З урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, підсумкового загального балу, встановленого у висновку щодо ступеня виправлення засудженого, суд прийшов до висновку про те, що довічне позбавлення волі може бути замінено засудженому ОСОБА_6 на позбавлення волі на строк 16 років, оскільки саме таке покарання є необхідним й достатнім його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, сприятиме його остаточному виправленню та формуванню у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.
Керуючись ст. 82 КК, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання адміністрації Державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Замінити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який засуджений вироком Судової колегії у кримінальних справах Миколаївського обласного суду за п. а, з, і ст.93, ч.3 ст.142, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді смертної кари з конфіскацією майна, ухвалою Судової колегії у кримінальних справах Миколаївського обласного суду від 24.04.2000 вважати засудженим до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, на покарання у виді позбавлення волі на строк 16 (шістнадцять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 у виді позбавленні волі на певний строк обчислювати з дати заміни покарання, а саме з 22.02.2024.
Направити до Державної установи «Ладижинська виправна колонія №39» копію ухвали - для відома, та для вручення засудженому.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.
Головуючий ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3