27 лютого 2024 року м. Чернівці
справа № 723/3804/23
провадження №22-ц/822/154/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.
секретар Тодоряк Г.Д.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
15.11.2023 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про надання сторонам часу для примирення на шість місяців, оскільки бажає зберегти сім'ю.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2023 року надано сторонам по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, строк на примирення терміном чотири місяці.
Провадження по справі зупинено до 16.03.2024 року включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2023 року скасувати, та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвала постановлена з неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Зупинення судом провадження у справі на 4 місяці з метою надання сторонам строку на примирення належно не обґрунтовано, не наведено оцінки співмірності та дієвості застосованого судом заходу для примирення подружжя з урахуванням обставин цієї справи у співвідношенні з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справ.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
15.11.2023 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про надання сторонам часу для примирення на шість місяців, оскільки бажає зберегти сім'ю.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки, у даній справі оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі, то справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Надаючи сторонам строк для примирення, суд першої інстанції виходив з вимог, визначених ч.1 ст.111 СК України, та вважав необхідним надати строк для примирення з метою збереження сім'ї.
Водночас суд першої інстанції керувався правилами п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України, за якими суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Враховуючи, що від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про надання сторонам строку на примирення, суд вважав за необхідне надати сторонам строк на примирення - чотири місяці та зупинив провадження.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Стаття 211 ЦПК України передбачає, що одним із завдань розгляду справи по суті визначається сприяння примиренню сторін.
У ч.7 ст.240 ЦПК України вказується на можливість суду зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців, а згідно з п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонами у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Тобто, у відповідності до п.4 ст.251 ЦПК України надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення є обов'язковою підставою зупинення провадження у справі.
З положень ст. 251 ЦПК України випливає, що в разі не зупинення провадження у справі про розірвання шлюбу у зв'язку з наданням сторонам строку для примирення, суд допустить порушення норм процесуального права, незалежно від обставин справи, оскільки зазначена норма передбачає безумовне обов'язкове зупинення провадження у справі.
Конкретний строк для примирення визначає суд.
Ухвала суду в частині надання строку для примирення, згідно вимог ст.353 ЦПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому не згода позивача з ухвалою в цій частині, може бути включена в апеляційну скаргу на рішення суду, якщо він буде з ним не згідний.
Стаття 111 СК України передбачає, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечитиме моральним засадам суспільства.
При цьому, необхідно зазначити, що під заходами щодо примирення розуміється строк для примирення подружжя. Основна ціль примирення подружжя - збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім'ї. Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного із подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі надання сторонам спору строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Максимальний строк для примирення подружжя не має перевищувати 6 місяців.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Аналізуючи зміст апеляційної скарги ОСОБА_2 вбачається, що апелянт фактично не погоджується з наданням судом першої інстанції строку для примирення.
Слід зазначити, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з цих підстав лише в тих випадках, якщо судом першої інстанції буде надано строк для примирення, що перевищуватиме шість місяців.
Оскаржуваною ухвалою подружжю надано строк для примирення - чотири місяці, який не перевищує шестимісячний строк, передбачений законом, а відтак з цих підстав оскаржувана ухвала не може бути визнана незаконною і не може бути скасована судом.
Оскільки надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, відповідно до п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про надання сторонам строку для примирення та зупиняючи при цьому провадження у даній цивільній справі до закінчення строку для примирення, виходив із приписів вищезазначених норм права, які регламентують дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Надання судом строку для примирення подружжя не суперечить моральним засадам суспільства, не є примушуванням сторін до спільного проживання, втручанням у їх приватне життя, порушенням норм моралі, конституційних прав позивача та принципу добровільності шлюбу.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування ухвали суду.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: Н.К. Височанська
І.Н. Лисак