Справа№621/638/24
Провадження №1-кс/621/144/24
Іменем України
28 лютого 2024 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,
26.02.2024 прокурор Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221260000128 25 лютого 2024 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль "Opel Vectra" реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 24.02.2024 до чергової частини ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 24.02.2024 водій автомобіля "Opel Vectra" реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 , рухаючись по автодорозі Харків-Зміїв-Гроховатка, в районі 26 км по вул. Харківська в м. Зміїв Чугуївського району Харківської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у виді перелому правої та лівої гомілки.
Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2024 за № 12024221260000128, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України та розпочато досудове розслідування.
24.02.2024 слідчим СВ ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, в ході якого виявлено та вилучено автомобіль "Opel Vectra" реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з механічними пошкодження та слідами дорожньо-транспортної пригоди, вказаний автомобіль влучено до території ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
Прокурор ОСОБА_3 під час судового розгляду підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Володілець майна - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду разом з клопотанням надано заяву відповідно до якої останній просив проводити розгляд клопотання за його відсутності, проти накладення арешту на автомобіль не заперечував.
Неявка учасників не перешкоджає проведенню розгляду клопотання.
Враховуючи незаявлення прокурором клопотання про фіксування, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вислухавши думку прокурора, дослідивши додані до клопотання документ, дійшов наступного.
Згідно з частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підтвердження клопотання надано копії матеріалів кримінального провадження: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221260000128 від 25 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України; копію рапорту чергового ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 24.02.2024; копію протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.02.2024; копію Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; копію постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.02.2024.
Згідно з пункту 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до частини 5 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом частини 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приписами частин 10, 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Метою накладання арешту на майно, зазначене у клопотанні, є збереженням речових доказів, а саме запобігання їх приховування, зникнення, втрати, знищення або перетворення, відчуження.
Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовими доказами, що зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Наданими до клопотання доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 132 Кримінального процесуального кодексу України.
Відсутні підстави вважати, що транспортний засіб щодо якого вимагається арешт, вилучено з порушенням процесуальних норм.
Клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно відповідає вимогам частини 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 107, 131, 132, 170, 172, 173, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт, який полягає у забороні відчуження та розпорядження на вилучені під час огляду місця події 24.02.2024 автомобіль "Opel Vectra", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , а фактичним володільцем - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала про арешт тимчасово вилученого майна підлягає виконанню негайно прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , який здійснює досудове розслідування в даному кримінальному провадженні та на якого покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів зі дня її оголошення.
Слідчий суддя: