Справа № 404/5002/20
Номер провадження 1-в/404/138/23
28 лютого 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за поданням начальника Фортечного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та про направлення для відбування призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гюсюлу Агджабединського району республіка Азербайджан, азербайджанця, громадянина Азербайджана, студента факультету автомеханіки ЦНТУ, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого - 14 червня 2021 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України на 3 роки із встановленням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, суд, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника відділу пробації ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_3
ОСОБА_3 вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 червня 2021 року засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та зобов'язаний на підставі ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до органів пробації, повідомляти органів пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
05.01.2022 року до Фортечного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області надійшов на виконання вирок відносно засудженого ОСОБА_3 , якого було взято на облік та того ж дня засудженому було надіслано виклик для ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання.
В судовому засіданні представник відділу пробації подання підтримала.
Прокурор просила задовольнити подання.
ОСОБА_3 та його захисник просили відмовити у задоволенні подання посилаючись на те, що на реєстрацію він не з'являвся тільки з поважних причин, зокрема 03.03.2022 року в зв'язку із воєнним станом в Україні він разом зі його батьками виїхали до м.Агджабеді, Азербайджан, при цьому він повідомив орган пробації про це в телефоному режимі, а також вказав, що не має наміру ухилятися від відбування покарання з випробуванням та додав, що одразу після завершення військового стану в Україні він та його сім'я планують повернутися до м. Кропивницький, де в них є власна квартира. Потім, впевнившись, що в м. Кропивницькому безпечно та його життю нічого не загрожує, він при першій можливості повернувся в Україну. Однак, в подальшому у нього закінчувався строк дії паспорту, а тому він був вимушений вдруге залишити територію України. Разом з тим, зазначив, що в усіх цих випадках він в телефонному режимі повідомляв працівників органів пробації про його місце перебування та про причини його неявки. Крім того, перебуваючи в Україні він виконував усі покладені обов'язки належним чином, громадський порядок не порушує, характеризується позитивно, запевняє, що у майбутньому зобов'язується не порушувати умови відбування покарання, а тому просить відмовити у задоволенні зазначеного подання.
Дослідивши матеріали подання суд дійшов до наступного висновку.
Підставою для звернення з даним клопотанням до суду стало те, що засуджений ОСОБА_3 ухиляється від відбування покарання з випробуванням та не виконує покладених на нього судом обов'язків, а саме: змінив місце проживання, без повідомлення уповноваженого органу з питань пробації за відсутності поважних причин, які документально підтвердженні.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків, суд, визначений частиною другою ст. 539 КПК України, має право вирішувати, у тому числі питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з вимогами ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною третьою даної статті передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
За приписами ч. 4 ст. 166 КВК України, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Крім того, згідно з п.5.4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 270/1560 від 19.12.2003 року (з подальшими змінами) якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, то такій засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження, про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч.2 ст.78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
З наведеного слідує, що у поданні та поданих до суду матеріалах, мають бути наведені докази того, що засуджена особа не з'явилась до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації у визначений день саме без поважних причин, а при розгляді подання судом, - ретельній перевірці підлягають доводи цієї особи про поважність причин такої неявки.
З пояснень ОСОБА_3 , які знаходяться в матеріалах справи, слідує, що він не прибув на реєстрацію, оскільки вперше - виїхав за межі України для забезпечення своєї безпеки у зв'язку із тим, що в Україні введено воєнний стан, а вдруге виїхав за межі території України, у зв'язку із закінченням дії паспорту.
Крім того, даних про те, що засуджений отримував застереження у виді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, - у матеріалах справи також відсутні.
Наведені у клопотанні органу пробації факти неявки засудженого ОСОБА_3 для реєстрації, з урахуванням наданих ним пояснень, не можуть свідчити про його небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.
Відтак, суд проаналізувавши матеріали особової справи вважає, що неявка засудженого на реєстрацію до уповноваженого органу пробації, не підтверджують суспільну небезпечність засудженого та злісне невиконання засудженим покладених на нього судом обов'язків, а також не можуть свідчити на теперішній час про небажання засудженого стати на шлях виправлення, відповідно не дають суду правових підстав, передбаченихст.78 КК України та ст.166 КВК України для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним саме з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку представником органом пробації не доведено.
Крім того, суд зазначає про те, що сам факт невиконання обов'язків, покладених на засудженого вироком суду, ще не може бути безумовним свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_3 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.
Таким чином, з врахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_3 є передчасним.
Враховуючи вищезазначене та те, що уповноваженим органом з питань пробації не було надано достатніх доказів того, щоб скасувати звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання та з урахуванням того, що засуджений може стати на шлях виправлення, а тому суд вважає, що клопотання про скасування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, ст. 78 КПК України, ст. 166 КВК України, суд, -
У задоволенні подання начальника Фортечного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та про направлення для відбування призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1