Справа № 346/141/24
Провадження № 2/346/636/24
27 лютого 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого - судді Васильковського В.В.,
з участю секретаря - Максимюк М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
08.01.2024 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому посилається на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , належав на праві особистої власності колгоспного двору, головою якого була її мати - ОСОБА_3 . Станом на 01 липня 1990 року у даному житловому будинку були зареєстровані: голова двору її мати - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її дочка, (сестра позивачки) - ОСОБА_2 , та позивачка. Таким чином, кожному із них мало б належати по 1/3 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати померла. За життя склала два заповіти. Перший заповіт посвідчений 20 серпня 2007 року секретарем Струпківської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 85, яким вона все своє майно, заповіла їй, а другий заповіт посвідчений 24 січня 2013 року секретарем Струпківської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 11, яким вона заповіла тільки три земельні ділянки. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паї) її рідній сестрі - ОСОБА_2 . Після смерті матері відкрилась спадщина згідно вище зазначених заповітів. Вона прийняла спадщину за заповітом, посвідченим 20 серпня 2007 року секретарем Струпківської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 85, яка складається із частини житлового будинку. господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , подавши заяву про прийняття спадщини. у визначений законом термін. З метою оформлення спадщини після смерті матері вона звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу ГАЛАЙЧУК О.Л., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину вона не взмозі, в зв?язку із тим, що відсутній правовстановлюючий документ, а право власності за спадкодавцем не зареєстровано (виписка із інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ № 77550 від 27.07.2023 року). Тому просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Від представника позивача поступило клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Відповідач подала до суду письмову заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнала.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги думку позивача та відповідачів, письмові клопотання сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності » передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначаться виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
На підставі ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Пункт 1 ч. 2 ст.16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно з ч. 2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 п.11 ст.346 ЦК України право власності припиняється в разі смерті. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. На підставі ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ст.ст.346,347 ЦК України особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 09.06.2023 року серії НОМЕР_1 (а.с. 38).
Відповідно до копії Виписки з інвентаризаційних матеріалів видана від 27.07.2023 року про те, що в АДРЕСА_1 , згідно архівних даних станом на 31.12.2012 року в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації право власності не зареєстровано (а.с. 6).
Відповідно до копії довідки № 338 від 24.07.2023 року, виданої Струпківським старостинським округом Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 , 12.08.1983 року, про те, що померлій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті належало: частина житлового будинку та господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 651 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 000984); земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 431 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 000983); земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 476 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 000982). Тип двору селянський. Станом на 01.07.1990 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою були зареєстровані по відношенню до померлої: дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою були зареєстровані по відношенню до померлої: дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онук - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онук - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; онук - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 36).
Відповідно до копії Витягу з господарської книги № 5 1986-1990 р.р. ст. 11-12 Струпківського старостинського округу Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області № 804 від 28.12.2023 року, виданого Струпківським старостинським округом Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про те, що житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 , побудований 1976 року, голова домогосподарства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 37).
Відповідно до копії заповіту за № 85 від 20.08.2007 року, ОСОБА_3 на випадок свої смерті робить таке розпорядження: « все належне мені майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що мені належатиме і на що я за законом матиму право, і земельні паї, що мені належать я заповідаю своїй дочці ОСОБА_1 » (а.с. 39).
Відповідно до копії заповіту за № 11 від 24.01.2013 року, ОСОБА_3 на випадок свої смерті робить таке розпорядження: «земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 651 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 000984); земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 431 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 000983); земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 476 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 000982), заповідаю ОСОБА_2 » (а.с. 40).
Відповідно д копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 18.03.2004 року, 19.12.2003 року між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , укладено шлюб, прізвище дружини після одруження « ОСОБА_10 » (а.с. 41).
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.12.2023 року, постановлено: відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 45).
За таких обставин суд доходить висновку про підставність позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
На підставі ст.16, 328, 346, 347, 392, 1217, 1234, 1268 ЦК України та, керуючись ст.ст. 197-200, 206 ч.1, 239, 247 ч.2, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок загальною площею 61,5 кв. м., житловою площею 22,5 кв.м., та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Васильковський В. В.