Справа № 184/194/24
Номер провадження 3/184/127/24
26 лютого 2024 рокум. Покров
Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Томаш В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення громадянина:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1
до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24 січня 2024 року відносно ОСОБА_1 ДОП СП ВП №2НРУП ГУНП Дніпропетровської області лейтенантом поліції Шадріним І.В складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №998985. За змістом протоколу, на протязі тривалого часу ОСОБА_1 вчиняла дії економічного характеру по відношенню до матері гр.. ОСОБА_2 , що виражається у позбавленні засобів існування та недогляду за нею, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання з'явилася особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисник адвокат Хомік Є.М. Надали суду документи, що на їх думку, підтверджують неспроможність ОСОБА_1 виконувати обов'язок по утриманню ОСОБА_2 , а саме: копію рішення Орджонікідзевського міського суду від 02.04.2020 по справі 184/484/20 про розірвання шлюбу ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копію виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 8003, копію повідомлення про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, копія довідки сімейного лікаря від 12.02.2024 про перебування ОСОБА_3 на обліку з діагнозом «Епілепсія». Звернули увагу суду на те, що в матеріалах справи не міститься доказів родинного зв'язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , непрацездатності ОСОБА_2 та її потреби у матеріальній допомозі. Клопотали провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання не з'явився ДОП СП ВП №2НРУП ГУНП Дніпропетровської області лейтенант поліції Шадрін І.В, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання не з'явилась ОСОБА_2 , про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №998985 від 24 січня 2024, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.173-2 КУпАП, рапорт старшого інспектора чергового ВП № 2НРУП ГУНП в Дніпропетровській області Леонова Є.О від 11.01.2024, лист Директора ТЦСО (НСП) ПМР ДО від 10.01.2024 № 85, документи, надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю, що вина ОСОБА_1 не підтверджується матеріалами справи та в її діях не вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно диспозиції ч.1ст.173-2 КУпАП, яка ставиться ОСОБА_1 у провину, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.3 ч.1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п.4 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі- Закону) економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди. Таким чином, не усі дії формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення. Вони такими є лише у тому випадку, коли спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Відповідно до листа Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Покровської міської ради від 10.01.2024 № 85, судом встановлено, що на обслуговуванні перебуває громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Обслуговується два рази на тиждень з встановленням диференційованої оплати. ТЦСО зазначає, що у зв'язку із значними відхиленнями у психічному стані здоров'я потребує постійного цілодобового стороннього догляду, але весь час перебуває в квартирі одна. ТЦСО вказує, що донька ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відмовляється відвідувати матір та надавати їй будь-яку допомогу. Доказів родинного зв'язку між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , доказів підтвердження непрацездатності ОСОБА_6 та її потреби у матеріальній допомозі до зазначеного листа не надано.
На переконання суду, наведені у листі від 10.01.2024 обставини стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №998985 від 24 січня 2024 відносно ОСОБА_1 .
Правовідносини, пов'язані з обов'язком повнолітніх дочки, сина утримувати батьків врегульовані Главою 17 Розділу ІІІ СК України (статті 202, 203 СК України)
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків
Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
Частиною першою статті 204 Сімейного кодексу передбачено, що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків
Отже, у даній справі встановленню підлягають факти, чи дійсно особа, щодо якої вчиняється економічне насильство, є непрацездатною та потребує матеріальної допомоги.
Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дійсно є її матір'ю, проте близько 40 років вони не спілкуються, мати покинула її на бабусю ще у малолітньому віці, ніякої матеріальної допомоги не надавала, не спілкувалася з нею в достатньому для гармонійного розвитку обсязі. Про умови проживання матері їй нічого не відомо, мати свідомо протягом тривалого часу, а фактично все життя обмежувала спілкування з донькою.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Хомік Є.М. звернула увагу суду на те, що наразі сама ОСОБА_1 є малозабезпеченою особою, на її утриманні перебуває неповнолітній син, який в силу хвороби потребує постійного догляду, відтак ОСОБА_1 не має реальної можливості утримувати матір і доглядати за нею. Судами не приймалось рішень про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 .
Як вбачається з рішення Орджонікідзевського міського суду від 02.04.2020 по справі 184/484/20, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зареєстрований 30.08.2008 року Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за актовим записом № 166.
Згідно зі свідоцтва про народження НОМЕР_1 , встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , матрі'ю якого є ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_7 . Як вбачається з довідки сімейного лікаря від 12.02.2024, неповнолітній ОСОБА_3 перебуває на «Д» обліку з діагнозом «Епілепсія, G.40.3», потребує постійного лікування. Вказане підтверджується також і випискою з історії з медичної картки стаціонарного хворого № 8003. ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у розмірі 2438,84 грн, що підтверджується повідомленням про призначення такої допомоги УП та СЗН Покровської міської ради, на період з 01.01.2024 по 30.06.2024
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №998985, у ньому фактично не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, зокрема у ньому не конкретизовано ані періоду, протягом якого нібито вчинялось економічне насильство, ані ступінь родинного зв'язку між потерпілою та особою, щодо якою складено протокол, ані кваліфікуючих ознак складу правопорушення.
Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, складений відносно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із положеннями ст. ст. 279, 280 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до нього додаються матеріали справи, проте не конкретизовано, які саме.
Фактично, висновки посадової особи Національної поліції про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на інформації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Покровської міської ради від 10.01.2024 № 85. При цьому, інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП, зокрема щодо родинного зв'язку потерпілої з особою, щодо якої складено протокол, потреби потерпілої у матеріальній допомозі, її непрацездатності, спроможності особи, щодо якої складено протокол, таку матеріальну допомогу надавати, уповноваженою особою не надано.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 247 КУпАП, -
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш