Справа № 183/8951/23
№ 2/183/635/24
27 лютого 2024 року м.Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Коваленко Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новомосковську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за участю: представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Кузнєцова С.С., суд -
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на його користь за кредитним договором б/н від 01 лютого 2022 року у розмірі 30030 грн, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 07 серпня 2023 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та справу призначено до розгляду.
23 січня 2024 року представником відповідача на адресу суду подана заява про зупинення провадження у справі до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у якому посилаючись на безпідставне нарахування заборгованості, у зв'язку з тим, що він не отримував від банку кредитних коштів, що є предметом даного розгляду, просить стягнути безпідставно списані кошти; а також до ухвалення вироку у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ч. 1 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про зупинення провадження у справі та просив її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання. Посилаючись на те, що банком проведена службова перевірка за фактом шахрайських дій у відношенні відповідача, за результатами якої встановлено, що у відношенні ОСОБА_1 були здійснені шахрайські дії невстановленими особами, компрометація персональних даних ОСОБА_1 виникла з вини самого клієнта ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши підстави позову, а також матеріали справи в їх сукупності, з урахуванням розглянутого клопотання про зупинення провадження у справі, приходить до наступних висновків, а саме:
Відповідно п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.
Згідно роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.33 постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
У провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа №183/5430/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у якому ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставне нарахування заборгованості банком, у зв'язку з тим, що він - ОСОБА_1 не отримував від банку кредитних коштів, що є предметом даного розгляду, просить стягнути безпідставно списані кошти, у якій відкрите провадження ухвалою від 29 травня 2023 року. Рішення у зазначеній справі до сьогодні не прийнято.
Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 01.02.2022 року, до якого додані відомості щодо перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів 01 лютого 2022 року в розмірі 37500 грн.
Перевіривши матеріали справи суд вважає, що провадження у справі необхідно зупинити, оскільки, з огляду на предмет та підстави пред'явленого позову, розгляд вказаної цивільної справи передбачає з'ясування обставин у сукупності, які мають значення для справи та правову оцінку правовідносин, що підлягають встановленню в межах вказаного вище провадження, яке перебуває на розгляді в суді.
Таким чином, суд вважає необхідним зупинити провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № №183/5430/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача та стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку.
Що стосується посилань представника відповідача щодо зупинення провадження до розгляду кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про те що у провадженні суду перебуває справа що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до вирішення якої немає об'єктивної можливості розгляду цієї справи - у задоволенні заяви про зупинення провадження до ухвалення вироку у кримінальному провадженні, належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.188, 251, 260 ЦПК України, суд -
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у цивільній справі №183/5430/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача та стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала складена та підписана 27 лютого 2024 року.
Суддя І.Г.Дубовенко