Справа № 183/1760/24
№ 1-кп/183/1335/24
27 лютого 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12024048080000009 від 07 лютого 2024 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Межева Межівського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю згоден зі встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.02.2024 року у відповідності до вимог ст. ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що на початку лютого 2024 року приблизно о 14 годині 00 хвилин (точну дату та час в ході судового розгляду не встановлено) ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу магазину «АТБ», розташованого по вул. Шевченка, 2 в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, на землі побачив поліетиленовий пакунок, в якому перебувала речовина рослинного походження зеленого кольору в сухому стані, яку він для себе визначив, як наркотичний засіб «канабіс». В цей момент у ОСОБА_3 раптово виник прямий умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій прямий умисел, перебуваючи у вказаний вище час та місці, ОСОБА_3 підняв із землі поліетиленовий пакунок з речовиною рослинного походження зеленого кольору в сухому стані, не встановленою в ході судового розгляду масою, але не менше, як 21,9199 г., та поклав його до кишені своєї куртки, тим самим придбав та почав зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс.
07 лютого 2024 року о 12 годині 13 хвилин до чергової частини ВП № 2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від поліцейського СРПП відділення поліції № 2 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про те, що на вул. Запорізькій в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області перебуває чоловік, який при собі може зберігати наркотичні засоби.
07 лютого 2024 року з 13 години 20 хвилин по 13 годину 24 хвилини оглядом місця події встановлений ОСОБА_3 , який під час перевірки документів на підставі ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» на запитання дізнавача, чи має при собі заборонені предмети, у присутності двох понятих, перебуваючи біля домоволодіння № 37 по вул. Запорізькій в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, дістав із кишені своєї куртки та надав дізнавачу для огляду поліетиленовий пакунок з речовиною рослинного походження зеленого кольору масою 21,9199 г., яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 19,7279 г., яку ОСОБА_3 раніше незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує предмет вказаного кримінального правопорушення, яким є особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, ступінь його небезпечності для здоров'я людини, його розмір.
Однак, суд бере до уваги, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, а також поведінку обвинуваченого під час вчинення ним кримінального правопорушення, який добровільно надав працівникам поліції наркотичний засіб, який в подальшому було вилучено співробітниками поліції.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім того, суд також бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується з посередньої сторони.
Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу чи виправних робіт, оскільки останній офіційно не працює, а також арешту, оскільки зазначений вид покарання передбачає реальну ізоляцію особи. Тому, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді обмеження волі на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 309 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуваннямз мінімальним строком, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Також, за наявності пом'якшуючої покарання обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_3 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді обмеження волі на вищевказаний строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 3029,12 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-24/5697-НЗПРАП від 09.02.2024).
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100, 107, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - речовину рослинного походження зеленого кольору в сухому стані, масою 21,9199 г., яка є канабісом, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого (в перерахунку на висушену речовину) складає 19,7279 г., що знаходиться в поліетиленовому пакунку, вилученому у ОСОБА_3 , який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3029 гривень 12 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя ОСОБА_1