15.02.2024 Єдиний унікальний номер 205/14137/23
Номер провадження: 2/205/180/2024
15 лютого 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2010 року вирішено позбавити ОСОБА_4 , 1983 р.н., батьківських прав щодо її малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач також зазначає, що відповідач взагалі не займалась матеріальним утриманням малолітньої дитини, у зв'язку із сим має значну заборгованість аліментних платежах.
Далі позивач зазначає, що 14.11.2023 року їй, ОСОБА_5 , виповнилось 18 років, однак, вона є здобувачем освіти за денною формою навчання на бюджетній основі у Державному закладі професійної (професійно - технічної) освіти «Вище професійне училище № 55 м. Дніпро», в групі К 4/3-21, з терміном навчання з 01.09.2021 року по 30.06.2024 року, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до завершення навчання або до досягнення 23 років, в залежності від того, яка із зазначених обставин настане першою.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подала.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує. Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2010 року вирішено стягнути з ОСОБА_4 , 1983 р.н. аліменти у розмірі 1/4частини її заробітку (доходу) щомісячно на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2010 року вирішено позбавити ОСОБА_4 , 1983 р.н., батьківських прав щодо її малолітньої дитини, доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради № 28 від 20.01.2012 року внесено зміни до рішення виконавчого комітету Ленінської районної у місті ради від 19.02.2010 року № 66 «Про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 » замінивши ім'я малолітньої з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Судом також встановлено, що ОСОБА_3 досягла повноліття, однак, вона є здобувачем освіти за денною формою навчання на бюджетній основі у Державному закладі професійної (професійно - технічної) освіти «Вище професійне училище № 55 м. Дніпро», в групі К 4/3-21, з терміном навчання з 01.09.2021 року по 30.06.2024 року, що підтверджується відповідною довідкою вказаного навчального закладу.
Доказів наявності аліментних зобов'язань відповідача перед іншими особами матеріали справи не містять.
Оскільки сторона позивача наполягає на неналежному виконанні відповідачем свого законодавче закріпленого обов'язку щодо утримання повнолітньої дитини, яка потребує матеріальної допомоги, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються Главою 16 Сімейного кодексу України.
Згідно ст.198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
За статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Аналогічні за своїм змістом висновки викладені у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» згідно яких обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повнолітня (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років, продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В даному випадку, судом встановлено, що позивач досягла повноліття, але не досягла 23 річного віку, і навчається за денною формою навчання на бюджетній основі у Державному закладі професійної (професійно - технічної) освіти «Вище професійне училище № 55 м. Дніпро», в групі К 4/3-21, з терміном навчання з 01.09.2021 року по 30.06.2024 року, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги.
Відтак, суд доходить висновку про необхідність стягнення із відповідача аліментів на користь позивача, починаючи з 271.2.2023 року до завершення навчання, оскільки донька у зв'язку з навчанням потребує матеріальною допомоги, а відповідач, будучи, матір'ю дитини, зобов'язана її матеріально утримувати.
Такий висновок суду ґрунтується також на нормах ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку) відповідно до яких держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав , доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи вказані обставини, у том числі, матеріальний стан відповідача, його стан здоров'я, спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу, волевиявлення позивача на отримання аліментів у частці від заробітку (доходу) батька, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача у судовому порядку аліменти у розмірі у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 грудня 2023 року, і до завершення навчання або до досягнення 23 років, в залежності від того, яка із зазначених обставин настане першою.
Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з'явилася, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування, суду не надала що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, такий обов'язковий платіж підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави в розмірі 1 073 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 55, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 27 грудня 2023 року і до моменту досягнення двадцяти трьох років або завершення навчання (в залежності від того, яка подія наступить першою).
3. Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп. в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Мовчан Д.В.