Справа № 199/1185/24
(2-з/199/31/24)
20.02.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріалами заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів та забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної шкоди, -
19 лютого 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить суд витребувати з відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, а також з регіонального центру ГСЦ МВС України у Дніпропетровській та Запорізькій області інформацію про нерухоме майно та транспортні засоби, що належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і на підставі отриманої інформації накласти арешт на рухоме та нерухоме майно відповідача, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може привести до невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, позов за яким просить забезпечити позивач.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви №199/1185/24 (провадження №2/199/1357/24) позивач звернулась до суду із позовом про відшкодування матеріальної шкоди.
За змістом ст.ст.76, 81, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Нормою ст.84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ст.83 ч.ч.2, 3 ЦПК України (позивачем або особою, якій надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, - разом з поданням позовної заяви; відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи). У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Вирішуючи вимоги заяви в частині витребування доказів, враховуючи, що позивачем не надано підтвердження неможливості самостійного отримання запитуваної інформації та доказів внаслідок безрезультатного звернення до реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, а також до регіонального центру ГСЦ МВС України у Дніпропетровській та Запорізькій області, із відповідним запитом, тобто не доведено складнощів у самостійному отриманні доказів, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність означених вимог заяви в частині витребування доказів, а отже і про відсутність підстав для задоволення таких вимог.
Відповідно до ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Згідно ст.150 ЦПК України різновидами забезпечення позову є: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Нормою ст.152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Положеннями ст.153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи вимоги заяви в частині забезпечення позову шляхом накладання арешту на належне відповідачу рухоме та нерухоме майном, приймаючи до уваги, що заявником не тільки не доведено належність відповідачу на праві власності будь-якого майна, а й взагалі не зазначено в тексті заяви, на яке саме майно заявник просить накласти арешт в порядку забезпечення позову, не вказано і не доведено вартість такого майна задля забезпечення співмірності заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог заяви в частині забезпечення позову, а отже і не можливість їх задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.83,84,149-154, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів та забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко