про відмову у відкритті касаційного провадження
27 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 440/7188/22
адміністративне провадження № К/990/6683/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року (колегія у складі суддів Бегунца А.О., Рєзнікової С.С., Мельнікової Л.В.)
у справі № 440/7188/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФ України в Полтавській області), просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Полтавській області нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 26.09.2022 задовольнив позов.
Відповідач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.03.2023 скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2022, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд постанови від 17.03.2023 за нововиявленими обставинами.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.01.2024 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього ж суду від 17.03.2023.
14.02.2024 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 21.02.2024 надійшла до Верховного Суду, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024, задовольнити заяву.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мав урахувати правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
За ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України):
« 1. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
3. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
4. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.».
Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270 висловив позицію щодо застосування зазначеної статті КАС України, підтриману надалі у постановах від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а, від 06.03.2018 у справі № 484/2634/14-а, від 14.05.2019 у справі № 826/14797/15, про те, що « Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.».
ОСОБА_1 добивається повторного розгляду та винесення судом апеляційної інстанції нового рішення у справі, покликається на прийняття Верховним Судом постанови від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22 як на нововиявлену обставину.
Суд апеляційної інстанції оцінив такі доводи заявника, дійшов висновку, що наведена обставина пов'язана з висловленням Верховним Судом правової позиції, не є нововиявленою обставиною у розумінні ч. 2 ст. 361 КАС України, а тому не може бути підставою для перегляду постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023.
З огляду на викладене, правильне застосування ст. 361 КАС України судом апеляційної інстанції є очевидним.
Між тим, Суд звертає увагу позивача на ч. 5 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
У такому разі ОСОБА_1 має право повторно ініціювати перед Пенсійним фондом України питання нарахування (перерахунок) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, а Фонд - врахувати правову позицію, сформульовану у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом п. 2 ч. 2 цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За викладених обставин касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у справі № 440/7188/22.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя В.М. Шарапа