27 лютого 2024 року
м. Київ
справа №420/14342/23
адміністративне провадження № К/990/5556/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:.
- визнати протиправними дії управління Служби безпеки України в Одеській області, що полягають в направленні заперечень щодо оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянці Російської Федерації - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що були виражені у листі управління Служби безпеки України в Одеській області від 13.12.2022 року № 65/1/3/4862 та звороті запиту Управління ДМС України в Одеській області № 5100.5.3-10218/51.1-22 від 24.11.2022 р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 21 грудня 2022 року № 51031400000519 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання посвідки на тимчасове проживання та здійснити оформлення та видачу посвідки на тимчасове проживання в Україні, на підставі заяви-анкети № 105131740 від 23.11.2022 р. про обмін посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 частково задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 21 грудня 2022 року № 51031400000519 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву-анкету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оформлення (видачу) посвідки на тимчасове проживання та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з цими судовими рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, надіславши її засобами поштового зв'язку 07 лютого 2024 року.
Предметом розгляду цієї справи є правомірність перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
З огляду на зазначене, зважаючи на предмет розгляду справи, за своєю суттю вона є справою щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України, та відповідно до частини шостої статті 12 КАС України відноситься до справ незначної складності.
Отже, враховуючи, що ця справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
При цьому, перевіривши викладені доводи, Суд зазначає, що скаржник лише обмежився визначенням поняттям фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики та жодним чином не обґрунтував цієї підстави в поданій ним касаційній скарзі.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Щодо обґрунтування підпункту «в» пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, відповідач зазначив, що спірні правовідносини є винятковими та без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків, а саме видачі посвідки на тимчасове проживання на території України без законних на те підстав.
Верховний Суд відхиляє ці доводи, оскільки вони ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях та є недостатніми для обґрунтування винятковості цієї справи для відповідача.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень у справі незначної складності.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбаченої пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко