26 лютого 2024 року
м. Київ
справа №420/19559/23
адміністративне провадження № К/990/4945/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 420/19559/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправними дій щодо ненаправлення заяви щодо виплати одноразової грошової винагороди,
У 2023 році ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), третя особа: Міністерство оборони України, в якому просили:
- визнати протиправними дії відповідача щодо направлення заяв позивачів щодо виплати одноразової грошової винагороди в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до ІНФОРМАЦІЯ_5 для оформлення виплати одноразової грошової допомоги в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;
- зобов'язати відповідача скласти та надіслати до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) висновок щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям військовослужбовця і доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6 Порядку і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 для прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачам у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача щодо направлення заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4. щодо виплати одноразової грошової винагороди в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до ІНФОРМАЦІЯ_5 для оформлення виплати одноразової грошової допомоги в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;
- зобов'язано відповідача скласти та надіслати до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) висновок щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам, неповнолітнім дітям, або утриманцям загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_6 , 1994 р.н., та доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6 Порядку і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 для прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4. у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: доказів доплати судового збору у розмірі 3542,88 гривні, а також доказів надсилання на адреси позивачів копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 у задоволенні клопотання скаржника про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
09.02.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув недоліки апеляційної скарги, а саме не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заявленого апелянтом клопотання про продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги.
Скаржник просив суд апеляційної інстанції продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги, посилаючись на відсутність коштів, проте судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що зазначені підстави не є поважними, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням державних установ чи організацій з державного бюджету, не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, що стало підставою для відмови у задоволенні вказаного клопотання.
Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Статтею 119 КАС України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством.
Отже суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Відповідно до частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Тому, враховуючи те, що скаржником не усунуто у встановлений судом строк виявленого недоліку, суд апеляційної інстанції прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги заявнику.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 169, 328, 333, КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 420/19559/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправними дій щодо ненаправлення заяви щодо виплати одноразової грошової винагороди.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
О.П. Стародуб