26 лютого 2024 року
м. Київ
справа №280/4694/20
адміністративне провадження №К/990/5252/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє через представника - адвоката Харькова Віталія Олександровича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №280/4694/20 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Запорізькому районі та м. Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Палубінської Ксенії Василівни, третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_5 , про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Запорізькому районі та м. Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Палубінської Ксенії Василівни, третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_5 , в якому просили: визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 24.03.2020 №РВ-2300919982020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру; зобов'язати відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру згідно поданої заяви від 11.03.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9702357142020) про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0368 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до Державного земельного кадастру.
Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та матеріалів касаційної скарги, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 скасовано, позов задоволено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Визнано протиправним та скасовано рішення державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Запорізькому районі та м. Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Палубінської Ксенії Василівни від 24.03.2020 №РВ-2300919982020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Зобов'язано державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Запорізькому районі та м. Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Палубінської Ксенії Василівни внести відомості до Державного земельного кадастру згідно поданої заяви від 11.03.2020 (реєстраційний номер ЗВ-9702357142020) про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0368 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до Державного земельного кадастру.
12.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021, в якій заявниця просить скасувати вказане судове рішення, справу направити на новий судовий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду, вирішити питання про поворот виконання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Щодо строку на касаційне оскарження
Заявник у касаційній скарзі просить поновити пропущений процесуальний строк.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску процесуального строку, Суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд встановив, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 01.02.2021 (відомості про складання повного тексту відсутні). Заявниця зазначає, що не приймала участі у розгляді прави, про наявність оскаржуваної постанови їй стало відомо під час розгляду у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя цивільної справи №336/9710/23 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Після чого представник заявниці ознайомився з матеріалами справи №280/4694/20 в приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду 23.11.2023. Копію оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду заявниця отримала 18.01.2024 в канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи, активну процесуальну поведінку заявника та те, що право на звернення реалізоване без зайвих зволікань, в найкоротші строки, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску процесуального строку та наявність підстав для його поновлення.
Однак, при вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, така подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, варто зауважити, що в такому випадку обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
У поданій касацій скарзі, заявниця покликається на приписи пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про встановлення судом апеляційної інстанції обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Крім того, вказує на неповноту дослідження зібраних у справі доказів.
Стосовно посилань заявниці на неповноту дослідження доказів та з'ясування обставин справи, Суд зазначає, що пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, що у касаційній скарзі відсутнє.
Однак, наведені скаржницею доводи в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктом 4 частини четвертої статті 328 та пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України, оскільки не містять обґрунтування підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1-3 частини другої статті 328 КАС України.
В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не в повній мірі відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет.
Частиною першою статті 335 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі (крім випадків, якщо скаргу подано в електронній формі через електронний кабінет).
Враховуючи те, що касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку, Суд позбавлений можливості виконати вимоги вказаної норми у разі відкриття касаційного провадження.
Таким чином, скаржниці необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно уточнити підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328, пункту 1 частини другої статті 353, пункту 4 частини другої статті 330 КАС України); надати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити ОСОБА_1 , яка діє через представника - адвоката Харькова Віталія Олександровича строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №280/4694/20.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє через представника - адвоката Харькова Віталія Олександровича на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №280/4694/20 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Запорізькому районі та м. Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Палубінської Ксенії Василівни, третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_5 , про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець