27 лютого 2024 року
м. Київ
справа №280/8214/23
адміністративне провадження № К/990/5188/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 у справі №280/8214/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022 з обмеженням її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 з обмеженням її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2022 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Запорізький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 22.11.2023 позов задовольнив.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач 07.12.2023 оскаржив його в апеляційному порядку.
Третій апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 25.12.2023 апеляційну скаргу залишив без руху та надав скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів або доказів її надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду, 11.01.2024 від скаржника на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що скаржник скористався своїм правом та подав апеляційну скаргу з додатками через суд першої інстанції.
Втім, Третій апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 18.01.2024 продовжив строк на усунення недоліків апеляційної скарги. При цьому суд зауважив, що такі недоліки слід усунути в десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали саме в порядку та спосіб, зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали, зокрема, шляхом надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів або доказів її надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи.
Згодом, Третій апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 07.02.2024 повернув скаржнику його апеляційну скаргу у зв'язку із неусуненням її недоліків.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 12.02.2024 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.
У касаційній скарзі відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно не визнав як доказ виконання скаржником процесуального обов'язку щодо надсилання поданої ним апеляційної скарги позивачу, направлення апеляційної скарги через суд першої інстанції. Вважає дії суду неправомірними, ухвалу суду необґрунтованою з огляду на те, що скаржником було здійснено всі можливі дії для повідомлення позивача про оскарження рішення суду від 22.11.2023 та доведення до позивача змісту апеляційної скарги. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вважає, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження припустився надмірного формалізму, що обмежило право відповідача на перегляд справи в апеляційній інстанції.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Однак перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали та матеріалів касаційної скарги, копію ухвали суду апеляційної інстанції від 18.01.2024 про продовження строку на усунення її недоліків скаржник отримав 26.01.2024, однак у визначений судом строк, а саме до 05.02.2024, не виконав її вимоги у повному обсязі, а саме не надав суду апеляційної інстанції доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної інстанції виправленої апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів або доказів її надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 296 КАС України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Частиною 9 статті 44 КАС України обумовлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Варто наголосити на встановлений приписами статті 44 КАС України обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, апеляційну скаргу відповідач сформував та подав через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», однак доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копій поданих до суду документів (в тому числі, апеляційної скарги) скаржник не надав.
При цьому Верховний Суд відхиляє твердження скаржника про виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції шляхом направлення копії апеляційної скарги через суд першої інстанції (і яка додана до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з відміткою канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2023), позаяк процесуальним законом чітко визначено порядок, спосіб та перелік дій, які зобов'язаний вчинити скаржник при поданні апеляційної скарги у електронній формі, а саме, подати суду докази надсилання іншим учасникам справи копії такої скарги.
В контексті згаданого варто також наголосити на положенні статті 297 КАС України, відповідно до якої, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Оцінюючи ж твердження скаржника про надмірний формалізм суду апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної постанови, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на положення частини 2 статті 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) здійснено розмежування між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Зокрема, у рішенні в справі «Zubac v. Croatia», заява № 40160/12, вказано, що оскільки верховенство права є основоположним принципом демократичної держави і Конвенції (див., наприклад, рішення у справі «Бака проти Угорщини» (Baka v. Hungary) [ВП], № 20261/12, п. 117, ЄСПЛ 2016), Конвенція чи будь-що інше не може породжувати очікування того, що Верховний Суд ігноруватиме або не помічатиме очевидні процесуальні порушення.
Слід зауважити, що для виконання згаданої вище імперативної норми процесуального закону (а саме, частини 9 статті 44 КАС України), скаржник зобов'язаний вчинити усі необхідні від нього дії, спрямовані на надсилання позивачу копій поданих суду матеріалів, зокрема, звернення до оператора поштового зв'язку із дорученням про направлення поштової кореспонденції листом із описом вкладення.
Водночас відповідач не надав доказів такого звернення, зокрема, ані доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу, ані доказів відмови оператора поштового зв'язку направити таку поштову кореспонденцію чи повернення її без вручення.
З огляду на наведену практику ЄСПЛ в системному взаємозв'язку із встановленим конституційною нормою обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти лише у визначений законом України спосіб, можна виснувати про відсутність ознак надмірного формалізму у діях суду апеляційної інстанції при поверненні скаржнику апеляційної скарги у цій справі.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки у встановлений судом строк апелянтом не були усунуті недоліки апеляційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 у справі №280/8214/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін