27 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 500/3726/23 пров. № А/857/17894/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
суддя у І інстанції Мандзій О.П.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Тернопіль,
дата складення повного тексту рішення 11 вересня 2023 року,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення №1900-0306-8/280 від 03 січня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ) про відмову у врахуванні при обчисленні його пенсії архівної довідки про заробітну плату №03-01/765 від 09 травня 2022 року;
зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням даних архівної довідки №03-01/765 від 09 травня 2022 року, а саме: заробітну плату за періоди з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року з першого числа місяця, в якому ОСОБА_1 звернувся за перерахунком пенсії, а саме з 01 червня 2022 року та виплатити йому пенсію з урахуванням проведеного перерахунку.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 500/3726/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у спірних правовідносинах виявлені такі розбіжності, як невідповідність паспортним даним імені в особових рахунках, що підтверджують нарахування та сплачену роботодавцем заробітну плату працівнику, які не можуть бути підставою для неврахування довідки про заробітну плату за період з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на належне пенсійне забезпечення.
Тому суд визнав протиправною відмову ГУ ПФУ у перерахунку та виплаті пенсії позивачу при поданні заяви про призначення пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату № 03-01/765 від 09 травня 2022 року, видану архівним відділом Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області, про заробітну плату за період з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року та зобов'язав відповідача здійснити такий перерахунок та виплату пенсії позивачу.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ, яке у своїй скарзі просило таке скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. При цьому скаржник вказує на те, що спірна довідка не може бути взята до уваги, оскільки вона не підтверджена первинними документами.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ, з 15 травня 2022 року йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Одночасно з поданими документами на призначення пенсії позивачем було надано довідку про заробітну плату №03-01/765 від 09 травня 2022 року, видану архівним відділом Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області, про заробітну плату за період з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року.
Відповідно до акту, складеного за результатами перевірки достовірності та обґрунтованості видачі архівної довідки про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 №1900-1103-1/2893 від 30 червня 2022 року, при перевірці довідки архівної довідки №03-01/765 від 09 травня 2022 року та особовими рахунками по оплаті праці відділу культури, молоді та спорту за 1986-1993 роки встановлено, що згідно з даними особових рахунків заробітна плата для обчислення пенсії становить: за 1992 рік вересень - 10438,84, за 1993 рік: вересень - 309178,00, жовтень - 314247,00, грудень - 903731,00 (по даних місяцях додано суми складових зарплати з яких утримано внески). У особових рахунках за 1986-1990 роках значиться " ОСОБА_2 ", за 1991 рік - " ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ", за 1992-1993 роки - " ОСОБА_1 ". Інших відхилень перевіркою не встановлено.
Листом ГУ ПФУ від 03 січня 2023 року за № 1900-0306-8/280 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати на підставі, зокрема вказаної довідки, оскільки така не підтверджена первинними документами.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 цього Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
В силу приписів частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Отже, заробітна плата для обчислення пенсії враховується за увесь час, починаючи з 1 липня 2000 року, та, за бажанням пенсіонера, за будь-які 60 місяців страхового стажу підряд за періоди до 1 липня 2000 року. Тобто, на підставі довідок про заробітну плату (підтверджених первинними документами) враховується заробітна плата за будь-які 5 років страхового стажу до 1 липня 2000 року.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), визначено перелік документів, необхідних для призначення та перерахунку пенсії за віком.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 цього Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Як передбачено частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За змістом підпункту 3 пункту 4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку №22-1).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що пенсіонер має подати саме довідку про заробітну плату, в якій мають бути зазначені первинні документи, на підставі яких вона видана, а орган пенсійного фонду має право вимагати від підприємств, установ та організацій, її дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, а також перевіряти обґрунтованість її видачі. Після надходження документів пенсійний орган вирішує питання про перерахунок пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №667/4633/15-а.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем при поданні заяви про призначення пенсії представлено відповідачу архівну довідку про заробітну плату № 03-01/765 від 09 травня 2022 року, видану архівним відділом Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області.
Як видно зі змісту довідки, така містить суми заробітку позивача за період з 01 січня 1989 року по 31 грудня 1993 року, видана відповідно до відомостей в особових рахунках по оплаті праці із зазначенням аркушів справи, що зберігаються у документах архівного відділу культури, молоді та спорту.
Форма і зміст вказаної довідки відповідають реквізитам, визначених в додатку 1 до Порядку №22-1, в редакції чинній на момент видачі такої.
Однак, вказану довідку не враховано ГУ ПФУ при обчислені пенсії, оскільки відповідно до акту, складеного за результатами перевірки достовірності та обґрунтованості видачі архівної довідки про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 № 1900-1103-1/2893 від 30.06.2022, при перевірці довідки архівної довідки №03-01/765 від 09.05.2022 та особовими рахунками по оплаті праці відділу культури, молоді та спорту за 1986-1993 роки встановлено, що згідно даних особових рахунків заробітна плата для обчислення пенсії становить: за 1992 рік вересень - 10438,84, за 1993 рік: вересень - 309178,00, жовтень - 314247,00, грудень - 903731,00 (по даних місяцях додано суми складових зарплати з яких утримано внески). В особових рахунках за 1986-1990 роках значиться " ОСОБА_2 ", за 1991 рік - " ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ", за 1992-1993 роки - " ОСОБА_1 ". Інших відхилень перевіркою не встановлено.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виявлені розбіжності не можуть бути підставою для неврахування довідки про заробітну плату за спірний період, оскільки працівник не несе відповідальність за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. При цьому відомості, зазначені у архівній довідці про заробітну плату № 03-01/765 від 09 травня 2022 року, корелюються із відомостями про місце праці у трудовій книжці позивача.
Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що архівна довідка про заробітну плату № 03-01/765 від 09 травня 2022 року, видана архівним відділом Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку №22-1 має бути врахована для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 500/3726/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк