Постанова від 27.02.2024 по справі 500/5211/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 500/5211/23 пров. № А/857/22939/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Матковської З.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року (ухвалене головуючим - суддею Мандзій О.П. у м. Тернопіль) у справі № 500/5211/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2022;

зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що судовим рішенням зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області зарахувати позивачу до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в Тернопільському об'єднаному міському військовому комісаріаті з 03.03.2015 по 25.09.2017, в Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області з 26.09.2017 по 21.10.2019, в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Тернопільській області з 22.10.2019 по 19.11.2019. Разом з тим, відповідачем ні станом на 01.01.2022, ні станом на 01.01.2023 не враховано час попередньої роботи ОСОБА_1 в державних органах та не здійснено обчислення вислуги років. У відповідь на звернення позивача, відповідач повідомив, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі №500/3411/22, Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області виданий наказ № 117 о/с від 23.03.2023 «Про оголошення вислуги років полковнику Служби судової охорони ОСОБА_1 », на підставі якого було оголошено вислугу років станом на 22.03.2023 (13 років 07 місяців 13 днів) та встановлено відповідний розмір надбавки за стаж служби з моменту набрання законної сили зазначеного рішення суду. Вважає протиправною відмову здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2022.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2022; Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підставі п.15, 23 розділу І «Загальні положення» Порядку №384 набув право на перерахунок та виплату грошового забезпечення із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби, починаючи з 01.01.2022, а не з дати набрання законної сили рішенням суду у справі №500/3411/22, як помилково вважає відповідач.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що наказом Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області №76 о/с від 20.11.2019, ОСОБА_1 як переможця конкурсу призначено на посаду начальника юридичної служби територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області, прийнято на службу до Служби судової охорони з 20.11.2019.

Позивач ОСОБА_1 з 12.07.2023 по даний час проходить службу на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області на підставі наказу Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області №301 о/с від 11.07.2023.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 у справі №500/3411/22 визнано протиправною та скасовано відмову Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області, оформлену листом №50.06-319 від 26.09.2022 зарахувати до стажу в Службі судової охорони, стажу (часу) роботи в державних органах. Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 № 50.05-174/вн від 13.09.2022 та прийнявши відповідне рішення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі №500/3411/22 скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 в справі № 500/3411/22 в частині зобов'язання Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 № 50.05-174/вн від 13.09.2022, й ухвалено в цій частині нову постанову. Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в Тернопільському об'єднаному міському військовому комісаріаті з 03.03.2015 по 25.09.2017, в Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області з 26.09.2017 по 21.10.2019, в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Тернопільській області з 22.10.2019 по 19.11.2019. У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 в справі № 500/3411/22 залишено без змін.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі №500/3411/22, Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області виданий наказ № 117 о/с від 23.03.2023 «Про оголошення вислуги років полковнику Служби судової охорони ОСОБА_1 », на підставі якого позивачу було оголошено вислугу років станом на 22.03.2023 (13 років 07 місяців 13 днів) та встановлено відповідний розмір надбавки за стаж служби з моменту набрання законної сили зазначеного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 09.08.2023 звернувся до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області з рапортом про здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення з 01.01.2022, з врахуванням раніше виплачених сум.

Листом Територіального управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області №50.06-390 від 15.08.2023 позивача повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» № 289 від 03.04.2019 (далі - Постанова № 289) установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією. Відповідно до п.17-19 Розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі - Порядок № 384), надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови № 289. Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня. На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі №500/3411/22, Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області виданий наказ № 117 о/с від 11.04.2023 «Про оголошення вислуги років полковнику Служби судової охорони ОСОБА_1 », на підставі якого позивачу було оголошено вислугу років станом на 22.03.2023 (13 років 07 місяців 13 днів) та встановлено відповідний розмір надбавки за стаж служби з моменту набрання законної сили зазначеного рішення суду.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення з 01.01.2022, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Відповідно до п.2 ст.162-1 Закону № 1402-VIII порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 (далі - Положення).

Згідно п.5 Розділу І Положення час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до п.20 Розділу І Положення грошове забезпечення співробітників здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» № 289 від 03.04.2019 затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 затверджений «Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони».

Згідно п.1, 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 384 цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони. Порядок розроблено на виконання статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Постанови № 289 з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11.08.1995 № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 03.01.2013 № 2 «Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць» та інших нормативно-правових актів, що регулюють питання оплати праці.

Відповідно до пункту 4 розділу І «Загальні положення» Порядку № 384 грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 5, 6 Порядку № 384 передбачено, що до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія.

Відповідно до п.17, 18, 19 розділу ІІ «Грошове забезпечення» Порядку № 384 надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови № 289. Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня. До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою № 393.

У разі підтвердження раніше невідомих та неврахованих в особових справах співробітників періодів служби, здійснюється перерахунок їх грошового забезпечення. Виплата співробітнику грошового забезпечення у розмірах, визначених за результатами такого перерахунку, здійснюється в порядку, визначеному пунктом 15 розділу І цього Положення, на підставі наказу Служби або територіального управління Служби (п.23 розділу І «Загальні положення» Порядку № 384).

Згідно пункту 15 розділу І «Загальні положення» Порядку № 384 грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Апеляційним судом встановлено, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі № 500/3411/22 зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в Тернопільському об'єднаному міському військовому комісаріаті з 03.03.2015 по 25.09.2017, в Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області з 26.09.2017 по 21.10.2019, в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Тернопільській області з 22.10.2019 по 19.11.2019.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 у справі № 500/3411/22, Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області виданий наказ № 117 о/с від 23.03.2023 «Про оголошення вислуги років полковнику Служби судової охорони ОСОБА_1 », на підставі якого позивачу було оголошено вислугу років станом на 22.03.2023 (13 років 07 місяців 13 днів) та встановлено відповідний розмір надбавки за стаж служби з моменту набрання законної сили зазначеного рішення суду.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що позивач на підставі п. 15, 23 розділу І «Загальні положення» Порядку № 384 набув право на перерахунок та виплату грошового забезпечення із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби, починаючи з 01.01.2022, а не з дати набрання законної сили рішенням суду у справі № 500/3411/22, як помилково вважає відповідач.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність такої відмови та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби, починаючи з 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/5211/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді З. М. Матковська

О. І. Мікула

Попередній документ
117286359
Наступний документ
117286361
Інформація про рішення:
№ рішення: 117286360
№ справи: 500/5211/23
Дата рішення: 27.02.2024
Дата публікації: 29.02.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (27.02.2024)
Дата надходження: 18.08.2023
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії