Головуючий І інстанції: Тітов О.М.
27 лютого 2024 р. Справа № 520/6119/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2023, по справі № 520/6119/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо врахування до загального страхового стажу застрахованої особи ОСОБА_1 періодів трудового стажу з 01.01.2001 до 12.02.2008 та січень 2019; щодо інформування ОСОБА_1 про відсутність відомостей в системі персоніфікованого обліку та необхідність їх подання (за наявності) відповідно до вимог ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV; щодо врахування заяви ОСОБА_1 від 09.12.2019 про призначення пенсії як підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням положень ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV; щодо виконання рішення суду у справі № 520/136/2020 від 07.04.2020; щодо відображення в системі персоніфікованого обліку ОСОБА_1 рішення суду у справі № 520/1364/20; щодо призначення застрахованій особі ОСОБА_1 пенсії за віком у підвищеному розмірі з урахуванням положень ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, у зв'язку з чим, у наступній послідовності:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу застрахованої особи ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2001 до 12.02.2008 та січня 2019 загальною тривалістю станом на 26.09.2019 7 років 02 місяці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, розрахувати і нарахувати застрахованій особі ОСОБА_1 пенсію за віком, виходячи зі страхового стажу тривалістю 32 роки 04 місяці та 10 днів, з підвищенням розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, на 0.5% за кожен повний місяць, починаючи з жовтня 2019 до моменту фактичного призначення цієї пенсії починаючи з 01.01.2020. Частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004, визначити відповідно до раніше діючого законодавства, врахувавши заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 за період з листопада 1985 до листопада 1990; частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого після 01.01.2004, визначити відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоди: з 09.07.2015 до 01.12.2016 років, і з 11.05.2017 до 22.06.2017; і виплатити ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої пенсії до початку виплати пенсії в перерахованому розмірі відповідно до наступного пункту (4);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV застрахованої особи ОСОБА_1 та виплачувати її в перерахованому розмірі в наступному порядку:
1. перерахунок пенсії застрахованої особи ОСОБА_1 відповідно до ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV провести, з урахуванням страхового стажу, набутого до моменту здійснення перерахунку, надавши можливість уточнення фактичної тривалості такого стажу для перерахунку, з підвищенням цього розміру відповідно до ст. 29 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за кількістю повних місяців страхового стажу на зазначений момент, починаючи з 26.09.2019;
2. частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004, визначити відповідно до раніше діючого законодавства, врахувавши заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 за період з листопада 1985 до листопада 1990;
3. частину розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого після 01.01.2004, визначити відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, виключивши з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоди: з 09.07.2015 до 01.12.2016 років; з 11.05.2017 до 22.06.2017; з 01.10 2022 до 01.03.2023;
4. пенсію в перерахованому та підвищеному розмірі виплачувати застрахованій особі ОСОБА_1 , починаючи з місяця, наступного за місяцем.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначав, що не оскаржує рішення пенсійного органу, а застосовує його як доказ свого страхового стажу. Позивач звертав увагу, що у період з 2001-2003 трудовий стаж є страховим за умови сплати внесків до пенсійного фонду, з 2004-2008 до страхового стажу зараховується період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, неподання особою звітів, наявність чи відсутність свідоцтва про реєстрацію особи фізичною особою-підприємцем (сплату єдиного податку), застосована особою система оподаткування віднесені до правовідносин, що врегульовані іншими галузями права, а не пенсійним, у зв'язку з чим вказані обставини не впливають на спірні питання.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 09.12.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 338 від 10.12.2019 у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до вказаного рішення страховий стаж позивача складає: 20 років 7 місяців 2 днів, до розрахунку стажу не включено період роботи позивача з 03.12.1991 по 04.12.1995 - період роботи в МП «Брит», з 26.08.1997 по 26.02.1998 - період стажування в Управлінні Міністерства юстиції в Харківській області.
Не погодившись із вказаним рішенням пенсійного органу позивач оскаржив його у судовому порядку та за наслідками розгляду справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 у справі № 520/136/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача у призначенні трудової пенсії за віком з урахуванням рішення по справі.
У виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 09.12.2019, за наслідками чого прийнято рішення від 02.11.2020 № 5756-1, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком з підстав відсутності необхідного трудового стажу.
Згідно із вказаним рішенням до розрахунку стажу не включено період ведення підприємницької діяльності позивачем з 01.01.2001 по 31.12.2003 через відсутність відомостей про систему оподаткування підприємницької діяльності та сплату внесків до Пенсійного фонду України.
Позивач, не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком, звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів, що підтверджують наявність підстав для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Із матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області при відмові позивачу у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного стажу зазначено про не зарахування до страхового стажу позивача періоду ведення підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 31.12.2003 через відсутність відомостей про систему оподаткування підприємницької діяльності та сплату внесків до Пенсійного фонду України.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування до загального страхового стажу періодів трудового стажу з 01.01.2001 до 12.02.2008 та січень 2019.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також у тому числі: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 03.10.2017 № 2148-VIII розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено пунктом 3-1 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 793 доповнено п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Водночас, відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.10.2005 № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Таким чином, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за наступних умов:
- з 01.01.1998 по 31.12.2003 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків,
- з 01.01.2004 по 31.12.2017 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску), що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
За даними трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 у період з 28.07.1998 по 07.02.2008 ОСОБА_1 здійснював приватну нотаріальну діяльність по Харківському міському нотаріальному округу.
За інформацією відповідача до системи персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду України позивачем, як особою, що займається нотаріальною діяльністю, здійснювалось подання звітності за 1998-2000 роки.
Підставою для зарахування періодів здійснення діяльності з 01.01.2001 по 31.12.2003 до страхового стажу позивача є: за умови перебування на спрощеній системі оподаткування довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або свідоцтво про сплату єдиного податку, або патент про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, в іншому випадку довідка, видана податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку.
Отже, для зарахування трудового стажу з 1 січня 1998 по 31 грудня 2003 достатнім є наявність довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, за умови щодо системи оподаткування така особа-підприємець має перебувати на спрощеній системі оподаткування та, відповідно, бути платником єдиного податку.
Таким чином, надання відомостей на підтвердження про обрану систему обліку і звітності є обов'язковим для зарахування трудового стажу.
Разом з тим, відомості щодо системи оподаткування, на якій перебував позивач протягом періоду з 01.01.2001 по 31.12.2003, докази сплати страхових внесків за вказаний період відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача.
У свою чергу підставою для зарахування до страхового стажу періодів діяльності позивача з 01.01.2004 є сплата страхових внесків (єдиного внеску), що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Втім, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки за формою ОК-5 "Індивідуальні відомості про застраховану особу" за період з 01.01.2001 по 31.12.2010 та за січень 2019 відсутні відомості щодо сплачених позивачем страхових внесків.
Належних доказів сплати страхових внесків за вказаний період позивачем не надано.
Стосовно посилань позивача на листування із пенсійними та податковими органами слід зазначити наступне.
Так, на підтвердження вимог позивачем, зокрема, надано лист Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова № 4629-03/26 від 04.03.2008, у якому пенсійний орган у відповідь на звернення позивача від 25.12.2006 повідомляв про розмір коштів, зарахованих на особовому рахунку позивача у період з 1998 по 2006, у тому числі: 2004 - 2280 грн., 2005 - 0 грн., 2006 - 250 грн. При цьому, цим же листом пенсійний орган повідомляв про систематичне неподання позивачем звітності до Управління в порушення п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п. 4.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (яка діяла у спірний період 2004-2008) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, установленому відповідно до законодавства України.
Пунктом 11.12 Інструкції № 21-1 було передбачено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), подають до органу Пенсійного фонду до 1 квітня наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.
Однак, за інформацією, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області у листі № 30170/05.5-20 від 26.09.2019, ОСОБА_1 , як платником, який перебував на спрощеній системі оподаткування, комплекти звітності за 2004-2007 не надавались.
Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Харківській області № 1299/ФОП/20-40-56-06-25 від 24.01.2020 інформація про систему оподаткування ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 відсутня.
Також, листом № 566/6/20-40-24-15-19 від 13.12.2021 Головне управління ДПС України на запит стосовно відомостей про отримані у 2019 доходи повідомило позивача, що протягом 2019 він перебував на загальній системі оподаткування.
Отже, із наданого позивачем листування із пенсійними органами не видається можливим підтвердити відомості про сплату позивачем страхових внесків за період з 01.01.2001 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 31.12.2010 та за січень 2019, про систему оподаткування, на якій перебував позивач у період з 01.01.2001 по 31.12.2003.
Стосовно посилань позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 по справі № 520/1384/2020 в контексті бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відображення його приписів в системі персоніфікованого обліку ОСОБА_1 колегія суддів зазначає, що зазначеним рішенням підтверджена несплата позивачем страхових внесків за січень 2019, що визнає позивач у апеляційній скарзі, та в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржує.
Щодо періоду з 26.12.2018, з якого позивач був зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебував на обліку в Головному управлінні ДПС в Харківській області на спрощеній системі оподаткування, за висновками суду, викладеними у рішенні по справі № 520/1384/2020, протиправність оскаржуваних податкових рішень пов'язувалась із невірним розрахунком штрафної санкції та пені, з огляду на застосування невірного періоду, а саме з 20.04.2018 по 30.09.2019, замість вірного періоду, починаючи з 28.12.2018, з якого позивач набув обов'язок зі сплати єдиного соціального внеску, а не з встановленим фактом сплати позивачем страхових внесків у спірний період.
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо врахування до загального страхового стажу застрахованої особи ОСОБА_1 періодів трудового стажу з 01.01.2001 до 12.02.2008 та січень 2019; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи з 01.01.2001 до 12.02.2008 та січня 2019.
В іншій частині позовні вимоги є похідними від зазначених вище, з огляду на що підстави для їх задоволення також відсутні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 по справі № 520/6119/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головучюий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий