27 лютого 2024 р. Справа № 480/1661/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2023, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми, повний текст складено 26.09.23 у справі №480/1661/23
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якій просив суд:
- визнати протиправним ненарахування та невиплату ОСОБА_1 НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", додаткову винагороду в розмірі 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період з 01.09.2022 по 31.12.2022.
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", додаткову винагороду в розмірі 70000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.09.2022 по 31.12.2022.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він проходить військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Вказував, що у спірний період він безпосередньо приймав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України подавалися відповідні рапорти про встановлення додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стриманні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Відповідно до наказів Адміністрації ДПС України “Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій” НОМЕР_1 прикордонний загін визнаний таким, що у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 брав участь у бойових діях в районі ведення бойових дій. Однак, за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 виплата додаткової винагороди, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", відбувалась із порушенням вимог чинного законодавства, адже виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100 000 грн. з розрахунку на місяць. Позивач вважав таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки вона порушує права та соціальні гарантії позивача, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 на підставі наказу "Про виплату додаткової винагороди" № 780-ОС від 01.11.2022.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 на підставі наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України "Про виплату додаткової винагороди" № 780-ОС від 01.11.2022.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не розгляду рапортів начальника 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_2 від 24.10.2022, від 01.12.2022, від 20.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби у вересні, листопаді та грудні 2022 року.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України розглянути рапорти начальника 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_2 від 24.10.2022, від 01.12.2022, від 20.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби у вересні, листопаді та грудні 2022 року та прийняти рішення за результатами їх розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року у справі №480/1661/23 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (в цій частині) в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не погоджується з прийнятим рішенням в частині задоволених позовних вимог, вважає його неправомірним та таким, що прийняте внаслідок неповного з'ясування судом обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Вважає, що неповне з'ясування судом дійсних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення даної справи, неправильне застосування норм матеріального права призвели до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам ст.242 КАС України щодо законності та обґрунтованості. Зазначає, що підтверджує той факт, що 24.10.2022, 22.11.2022, 01.12.2022 та 20,12.2022 начальником 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_3 складались рапорти на ім'я начальника протитанкової застави прикордонної комендатури швидкого реагування майора ОСОБА_4 про встановлення додаткової винагороди за вересень - грудень 2022 року відповідно, про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, проте за результатами проведених перевірок цих рапортів, а також фактичних завдань, що виконували військовослужбовці 4 відділу прикордонної служби (тип С), факт участі вищевказаного підрозділу (в тому числі позивача) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 не знайшов свого підтвердження, а тому, подальших правових підстав для опрацювання наказів командування НОМЕР_1 прикордонного загону про виплату додаткової винагороди позивачу в розмірі 70 000 гривень за вказані періоди, не було. Вважає, що рішення відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць у період з 01.09.2022 по 31.12.2022 року, є законним, а порушень з боку відповідача не допущено. Окрім того, посилається на порушення норм процесуального права при розгляді справи, мотивуючи це тим, що про можливе порушення прав щодо невиплати додаткової винагороди військовою частиною НОМЕР_2 , позивач повинен був дізнатися після отримання сум грошового забезпечення, тобто перебіг строку звернення до суду з вимогою про стягнення додаткової винагороди за вересень 2022 року розпочався 01 листопада 2022 року, за жовтень - 01 грудня 2022 року, за листопад 2022 року - 01 січня 2023 року, за грудень 2023 року - 01 лютого 2023 року, проте до суду із позовом позивач звернувся 28.02.2023 року, тобто позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення додаткової винагороди за вересень - листопад 2022 року.
Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.
На підставі положень п.3 ч. 1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
Згідно розрахункових листів позивача за період вересень-грудень 2022 року, позивачу у спірний період нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі по 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць (а.с.32).
Вважаючи, що відповідачем протиправно додаткова винагорода у період вересень-грудень 2022 року виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100 000 грн. з розрахунку на місяць, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 на підставі наказу "Про виплату додаткової винагороди" № 780-ОС від 01.11.2022, а також з протиправності бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нерозгляду рапортів начальника 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_2 від 24.10.2022, від 01.12.2022, від 20.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби у вересні, листопаді та грудні 2022 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч.4 ст.9 цього Закону).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, який діє і на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 була прийнята постанова №168 (далі по тексту - постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 до постанови №168 від 28.02.2022 були внесені зміни, згідно з якими цю постанову доповнено пунктом 21 такого змісту:
“ 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів”.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №793 від 07.07.2022 передбачено, що вказана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Відтак, за змістом наведеного вище вбачається, що з 24.02.2022 у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень щомісячно, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів - виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас, право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, закріплено за керівниками відповідних міністерств і державних органів.
З метою виконання вимог постанови №168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України був виданий наказ від 31.03.2022 №164-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168” (далі по тексту - Наказ №164-АГ).
Відповідно до пункту 1 вказаного наказу, військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення, на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Також, цим пунктом передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
За змістом пункту 2 наказу № 392-АГ від 30.07.2022, вказаними заходами визначається виконання військовослужбовцем у відповідні дні:
- бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
- бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно - розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
- бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 вказаного наказу передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у вказаних бойових діях або заходах, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
09.12.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби було прийнято наказ №628-АГ, згідно з пунктом 1 якого військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Абзацом другим цього пункту передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Водночас, пунктом 2 згаданого наказу передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
- бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
- бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
- бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
- польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
- бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Відповідно до пункту 3 наказу № 628-АГ від 09.12.2022, документами що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
З огляду на наведене вище, у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Однак, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
Як встановлено з матеріалів даної справи, відповідно до наказів "Про виплату додаткової винагороди" (витяги з яких стосовно позивача надано відповідачем, разом із розрахунковими листами), позивачу у спірний період було визначено період, а також нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. за період вересень-грудень 2022 року (а.с.33, 59-75).
Позивачем не оспорюється та не є спірним винесені накази про виплату позивачу додаткової винагороди, не є предметом розгляду даної справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що копією наказу №656-ОС від 30.09.2022 та додатку до нього, а також наданого відповідачем розрахункового листа за жовтень 2022 року (а.с.32, 62, 63), підтверджується, що позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі із розрахунку 70000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях у розмірі 9032,26 грн. за чотири дні серпня 2022 року (01.08.2022, 10.08.2022, 11.08.2022, 12.08.2022). Належних доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі із розрахунку 70 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях за вересень 2022 року відповідачем не надано.
Звертаючись із позовом до суду, позивач просить про захист свого права на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
При цьому, як зазначає відповідач у даній справі, у спірний період позивач безпосередньої участі у заходах, передбачених пунктами 2 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України №392-АГ від 30.07.2022 та №628-АГ від 09.12.2022, не приймав, у зв'язку з чим збільшена додаткова винагорода йому не нараховувалась.
Колегія суддів звертає увагу, що наказом № 780-ОС від 01.11.2022 було наказано виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 70 000 грн. за жовтень 2022 року пропорційно часу участі у бойових діях чи забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за 31 день такої участі.
У письмових поясненнях від 29.04.2023 представник відповідача зазначив, що в листопаді 2022 року позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода за жовтень 2022 року в розмірі 30000 грн. Крім цього, позивачу виплачено 70 000 грн. збільшеної додаткової винагороди. Проте така сума була виплачена внаслідок помилки із однофамільцем позивача. В подальшому суму такої виплати було відраховано з належних позивачу платежів в грудні 2022 року (30000 грн. + 23204,67 грн. + 16795,33 грн). Тому просив наказ № 726-ОС від 18.10.2022 відносно ОСОБА_1 не брати до уваги.
Однак, згідно наказу №726-ОТ від 18.10.2022 (а.с.64) відповідачем було визначено виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 70000 грн. за серпень 2022 року.
Вказаний період не є спірним, питання щодо правомірності нарахування та виплати додаткової винагороди за серпень 2022 року позивачем не ставиться.
При цьому, як вбачається з розрахункового листа за листопад 2022 року, позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 70 000 грн. за період з 01.10.2022 по 31.10.2022.
Водночас, із розрахункового листа за грудень 2022 року вбачається відрахування 70 000 грн., виплачених на підставі наказу №780-ОС від 01.11.2022, з належних позивачу платежів у грудні 2022 року (а.с.32).
Отже, визначена наказом №780-ОС від 01.11.2022 збільшена додаткова винагорода в розмірі 70 000 грн. фактично на час звернення позивача із даним позовом не є виплаченою.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що доказів того, що наказ № 780-ОС від 01.11.2022 є нечинним чи у встановлений законом спосіб скасованим, відповідачем до суду не надано. Відтак, такий наказ є підставою для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в збільшеному розмірі. Матеріали справи не містять ні доказів нарахування, ні доказів виплати додаткової винагороди, зазначеної у вказаному наказі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 на підставі наказу "Про виплату додаткової винагороди" № 780-ОС від 01.11.2022 та зобов'язання НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 на підставі наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України "Про виплату додаткової винагороди" № 780-ОС від 01.11.2022.
Щодо питання правомірності бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не розгляду рапортів начальника 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_2 від 24.10.2022, від 01.12.2022, від 20.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби у вересні, листопаді та грудні 2022 року та відповідних висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктами 2 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України №392-АГ від 30.07.2022 та №628-АГ від 09.12.2022, у спірному періоді матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з доводам суду першої інстанції про те, що факт проходження позивачем служби на території Миколаївської територіальної громади не може безспірно свідчити про виконання військовослужбовцем бойових завдань, визначених пунктами 2 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України №392-АГ від 30.07.2022 та №628-АГ від 09.12.2022.
Наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України №72/0/8-22-ОД від 04.10.2022, № 83/0/8-22-ОД від 06.11.2022, № 96/0/8-22-ОД від 06.12.2022, винесеними на виконання п. 11 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022, та наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 105/0/8-23-ОД від 04.01.2023, винесеним на виконання п. 8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628-АГ від 09.12.2022 у спірний період НОМЕР_1 прикордонний загін було включено до складу угруповань військ (сил) з відсічі збройної агресії російської федерації проти України, брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій (а.с. 116-121).
Як встановлено з матеріалів справи, начальником 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_5 подавались рапорти про встановлення позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримання збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у вересні, листопаді та грудні 2022 року (а.с.80-95).
Зі змісту вказаних рапортів убачається, що вони складені на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392/0/81-22-АГ від 30.07.2022, бойових розпоряджень командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” №116/ОТУ Суми/2015 від 04.07.2022, №116/ОТУ Суми/2620 від 25.07.2022, бойового розпорядження начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №311 від 01.08.2022 та бойових розпоряджень командира НОМЕР_3 обр Тро №273 від 01.07.2022 і № 301 від 05.07.2022 та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628-АГ від 09.12.2022, бойових розпоряджень командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” № 116/ОТУ Суми/4625 від 27.09.2022, начальника НОМЕР_1 прикордонного загону № 313 від 27.09.2022 та бойового розпорядження ОТУ від 09.12.2022 №116/ОТУ Суми/7126 (гриф).
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що рішень, прийнятих за результатами розгляду рапортів про встановлення додаткової винагороди позивачу у вересні, листопаді та грудні 2022 року, зокрема, рішень про задоволення чи відмову у задоволенні цих рапортів, матеріали справи не містять. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, таких доказів не надав до судів першої та апеляційної інстанцій. При цьому, останній взагалі зазначив у своїх поясненнях, у т.ч. в апеляційній скарзі, що такі рішення ним не приймались.
Відтак, слід дійти висновку про те, що рапорти начальника 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_2 про встановлення позивачу додаткової винагороди в розмірі із розрахунку 70 000 грн. у вересні, листопаді та грудні 2022 року є нерозглянутими.
Колегія суддів враховує, що відповідно до вимог наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 та №628-АГ від 09.12.2022 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн., здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у бойових наказах (бойових розпорядженнях), журналах бойових дій, бойових донесеннях або постових відомостях та рапортах (донесеннях) начальника (командира) підрозділу, надання оцінки якій відноситься до компетенції відповідача.
Оскільки питанню нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі має передувати прийняття рішення за наслідками розгляду відповідних рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу, а рапорти начальника 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування відповідачем не розглянуто та будь-якого рішення начальником НОМЕР_1 прикордонного загону за наслідками їх розгляду не прийнято, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який з урахуванням вимог ч.2 ст.5, ч.2 ст.9 КАС України, вважав, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нерозгляду рапортів начальника 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_2 від 24.10.2022, від 01.12.2022, від 20.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби у вересні, листопаді та грудні 2022 року та зобов'язання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України розглянути рапорти начальника 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_2 від 24.10.2022, від 01.12.2022, від 20.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн. на місяць пропорційно часу проходження служби у вересні, листопаді та грудні 2022 року та прийняти рішення за результатами їх розгляду, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ним підтверджується той факт, що 24.10.2022, 22.11.2022, 01.12.2022 та 20.12.2022 начальником 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_3 складались рапорти на ім'я начальника протитанкової застави прикордонної комендатури швидкого реагування майора ОСОБА_4 про встановлення додаткової винагороди за вересень - грудень 2022 року відповідно про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, проте за результатами проведених перевірок цих рапортів, а також фактичних завдань, що виконували військовослужбовці 4 відділу прикордонної служби (тип С), факт участі вищевказаного підрозділу (в тому числі позивача) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 не знайшов свого підтвердження, а тому, подальших правових підстав для опрацювання наказів командування НОМЕР_1 прикордонного загону про виплату додаткової винагороди позивачу в розмірі 70 000 гривень за вказані періоди, не було, то з урахуванням вже наведених вище висновків, колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки вони не спростовують того, що за наслідками отримання рапортів від 24.10.2022, від 01.12.2022, від 20.12.2022 відповідач мав прийняти рішення про їх задоволення чи відмову у їх задоволенні, що не було зроблено останнім, що підтверджує факт протиправності бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не розгляду рапортів начальника 4 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування ОСОБА_2 від 24.10.2022, від 01.12.2022, від 20.12.2022 про встановлення ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн. на місяць пропорційно часу у вересні, листопаді та грудні 2022 року.
Посилання в апеляційній скарзі на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 08.09.2022 року у справі №9901/276/19 не спростовує наведених вище висновків суду.
Стосовно посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, при розгляді справи, мотивуючи це тим, що про можливе порушення прав щодо невиплати додаткової винагороди військовою частиною НОМЕР_2 , позивач повинен був дізнатися після отримання сум грошового забезпечення, тобто перебіг строку звернення до суду з вимогою про стягнення додаткової винагороди за вересень 2022 року розпочався 01 листопада 2022 року, за жовтень - 01 грудня 2022 року, за листопад 2022 року - 01 січня 2023 року, за грудень 2023 року - 01 лютого 2023 року, проте до суду із позовом позивач звернувся 28.02.2023 року, тобто позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення додаткової винагороди за вересень - листопад 2022 року, проте до суду лише 28.02.2023 року, тобто пропущено місячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення додаткової винагороди за вересень - листопад 2022 року, то колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частин 1, 3, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Як встановлено з матеріалів справи, до суду першої інстанції позивач звернувся в лютому 2023 року з вимогами щодо нарахування йому виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", додаткової винагороди в розмірі 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.09.2022 по 31.12.2022.
Приписи статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Спірні правовідносини регулюються положеннями ст. 233 КЗпП України, зокрема, ч. 1 цієї статті, тобто із заявою про вирішення трудового спору працівник має право звернутися до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини 2 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, до “усіх виплат”, право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
В той же час, відповідно до п.1 глави XIX “Прикінцеві положення” КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 “Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236” дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Аналогічні підходи застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 27.04.2023 у справі № 420/14777/22.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами, є необґрунтованими та такими, що суперечать наведеним вище висновкам.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Оскільки дана справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі №480/1661/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський