Провадження № 11-сс/803/302/24 Справа № 207/7/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 лютого 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 січня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041780000015 від 04 січня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпродзержинськ
Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
Ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 січня 2024 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 15 березня 2024 рокуіз визначенням застави у розмірі 151400 гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину та встановлено наявність ризиків можливого впливу з боку підозрюваного на свідків, вірогідність його переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення. Слідчим суддею враховано дані про особу, а саме: не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимого. З урахуванням викладеного, вважав необхідним стосовно підозрюваного обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , оскільки інші запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення. Зазначає, що надані додатки до клопотання про обрання запобіжного заходу стосуються доведеності вини підозрюваного, а не доведеності ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вказує на те, що стороною обвинувачення не було доведено жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України. Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, до застосування запобіжного заходу з'являвся на виклики слідчого, дій щодо ухилення від явки не здійснював. Зважаючи на викладене, вважав за можливе застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що в провадженні СВ ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12024041780000015 від 04 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
16 січня 2024 року постановою прокурора Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 матеріали досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041780000015 від 04 січня 2024 року та №12024041780000044 від 16 січня 2024 року за ч.2 ст.307 КК України було об'єднано в одне провадження за № 12024041780000015, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
16 січня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру, яка полягає у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, психотропних речовин у великих розмірах; у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів у великому розмірі, вчиненому повторно.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16 січня 2024 року, протоколом обшуку від 16 січня 2024 року, протоколом огляду місця події від 16 січня 2024 року, а також іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
В межах даного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Як слідує з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими, на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.
Слідчий суддя також, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, належним чином врахував тяжкість та обставини злочину, покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_7 , а саме не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимого, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду.
Також існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній не має будь-якого джерела доходу та раніше вже був засуджений за злочини проти чужої власності, що вказує на недотримання ним суспільних норм поведінки та моралі, нехтування покладеними на нього обов'язками.
Крім того, ОСОБА_7 може вжити заходів щодо впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою не надання останніми правдивих, послідовних показань у ході досудового розслідування або зміни їх у подальшому в суді, для уникнення або мінімалізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення.
Суд першої інстанції, враховуючи правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ “Москаленко проти України”, у якій зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення тяжкого злочину первісно виправдовує тримання під вартою, вважав за необхідне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти доведеним під час розгляду ризикам, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи захисника про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_7 , та встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, стороною захисту не наведено.
Щодо посилання захисника на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, до застосування запобіжного заходу з'являвся на виклики слідчого, дій щодо ухилення від явки не здійснював, слід зазначити, що вказані обставини не знайшли свого підтвердження у матеріалах провадження.
Крім того, апеляційний суд враховує, що застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, визначив підозрюваному розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За встановленими в клопотанні слідчого обставинами, на думку апеляційного суду, визначений слідчим суддею розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги підозрюваного, апеляційним переглядом не встановлено.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 січня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4